Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1692/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ УКРРЕСУРС"
простягнення коштів
без виклику учасників справи
АТ "ХТЗ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ УКРРЕСУРС", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 295.363,38 грн, з яких: 180.000,00 грн - сума боргу, 69.570,00 - інфляційні втрати, 28.728,00 грн - пеня, 17.065,38 грн - 3% річних, а також судові витрати.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди від 01.01.2022 №35100/22/0013 в частині сплати орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2025 з урахуванням малозначності справи №922/1692/25 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та була отримана останнім 23.05.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ УКРРЕСУРС".
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Між АТ "ХТЗ" (орендодавець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ УКРРЕСУРС" (орендар) був укладений Договір оренди від 01.01.2022 №35100/22/0013 (надалі - Договір). Згідно з його умовами орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 84,9 кв. м та виробничий майданчик загальною площею 18.000,00 кв. м (далі - Об'єкт оренди), розташований за адресою: м. Харків, вул. Північна, 1-Г. Об'єкт оренди передається під виробничі потреби орендаря.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Договору прийом-передача Об'єкта оренди здійснюється на підставі відповідного Акту прийому-передачі. Об'єкт оренди має бути переданий орендодавцем в технічно справному стані та прийнятий орендарем не пізніше 5 робочих днів з моменту підписання цього Договору.
Об'єкт, який орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання Акта прийому передачі (пункт 3.3. Договору).
У відповідності до пункту 4.1. Договору строк оренди становить один рік з дати підписання сторонами акту прийому-передачі Об'єкту оренди.
Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що розмір місячної орендної плати складає 90.000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 15.000,00 грн.
Якщо інше не передбачене цим Договором, орендна плата сплачується орендарем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця за минулий період (пункт 5.3. Договору).
Підпунктом 7.2.2. пункту 7.2. Договору передбачений обов'язок орендаря робити оплату за Договором у розмірі та терміни, встановлені цим Договором.
Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення та закінчується в останній день строку оренди (пункт 11.1. Договору).
На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування Об'єкт оренди, що підтверджується Актом прийому-передачі приміщення від 01.01.2022. Приміщення відповідає вимогам, передбаченим Договором. Орендар не має претензій до орендодавця щодо стану переданого приміщення.
Як зазначає позивач, у відповідача утворилася заборгованість за Договором зі сплати орендної плати за січень-лютий 2022 в загальному розмірі 180.000,00 грн.
15.04.2025 позивач надіслав на адресу відповідача лист-претензію від 11.04.2025 вих. №85-17, в якому просив сплатити на користь орендодавця заборгованість за Договором у розмірі 180.000,00 грн. Втім, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права, а саме: стягнення заборгованості, пені, відсотків річних та інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні визначення містить норма статті 759 ЦК України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 765 ЦК України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі Акту прийому-передачі приміщення від 01.01.2022 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування обумовлений Договором Об'єкт оренди.
Положеннями статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Умовами пункту 5.3. Договору передбачено, орендна плата сплачується орендарем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця за минулий період.
З матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати становила 180.000,00 грн за період січень-лютий 2022.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати за Договором у розмірі 180.000,00 грн не надано.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 180.000,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 69.570,00 - інфляційні втрати, 28.728,00 грн - пеню, 17.065,38 грн - 3% річних.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня за несвоєчасну сплату орендної плати встановлена в пункті 8.5. Договору. Згідно з ним за прострочення сплати орендної плати орендодавець має право вимагати від орендаря сплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині сплати орендної плати, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачу пені, відсотків річних та інфляційних втрат.
Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат за Договором судом встановлено, що останні виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Щодо клопотання позивача про поновлення строків позовної давності щодо стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Цивільним кодексом України встановлена загальна (стаття 257 ЦК України - три роки) та спеціальна (стаття 258 ЦК України - один рік) позовна давність, сплив якої є підставою для відмови у задоволенні позову.
У "Прикінцевих та перехідних положеннях" ЦК України містяться законодавчі приписи, на підставі яких строк позовної давності продовжується та/або зупиняється.
Зокрема, з 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно з яким в Україні з 12.03.2020 запроваджений загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023.
Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12, відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, тобто до 30.06.2023.
У постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 931/9/23 зазначено про те, що якщо строк позовної давності закінчувався після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, продовжилися на строк дії такого карантину.
Окрім того, з 17.03.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Починаючи з 30.01.2024 п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено у наступній редакції: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102- IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
У постанові Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 922/5064/23 зроблено висновок про те, що з часу запровадження в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022, перебіг позовної давності зупинився.
Враховуючи, що оскільки з 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби", згідно з яким в Україні з 12.03.2020 запроваджений загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і до сьогодні, то слід враховувати наступне: - у межах продовженої (зупиненої) позовної давності відповідно до вимог статті 257 ЦК України перебувають позовні вимоги починаючи з 02.04.2017; у межах продовженої (зупиненої) позовної давності відповідно до вимог статті 258 ЦК України перебувають позовні вимоги починаючи з 02.04.2019.
Правові висновки з цих питань також викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 906/871/21, від 19.06.2024 у справі № 931/9/23, від 25.09.2024 у справі № 206/2984/23, від 23.10. 2024 у справі № 922/5064/23, від 05.11.2024 у справі № 911/1929/23.
Зважаючи на викладене, встановлені статтями 257, 258 ЦК України строки позовної давності в даному випадку не пропущені, а отже клопотання позивача про їх поновлення задоволенню не підлягає.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 69.570,00 - інфляційних втрат, 28.728,00 грн - пені, 17.065,38 грн - 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3.544,36 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ УКРРЕСУРС" (Україна, 61030, Харківська обл., м. Харків, вул. Біологічна, буд. 4Б, код ЄДРПОУ 36372300) на користь Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД" (Україна, 61007, Харківська обл., м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 275, код ЄДРПОУ 05750295) 180.000,00 грн заборгованості, 69.570,00 - інфляційні втрати, 28.728,00 грн - пеня, 17.065,38 грн - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.544,36 грн.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "14" липня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля