вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"07" липня 2025 р. Справа № 918/445/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул"
про стягнення коштів в сумі 47 383 грн 56 коп.,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Сидорчук К.В., довіреність № 12-01-9102/24 від 31.12.2024 р.;
від відповідача - не з'явився;
від прокуратури - Гіліс І.В.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 7 липня 2025 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
У травні 2025 року керівник Рівненської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул" (далі - ТзОВ "Прайм-Скул", відповідач), в якій просить стягнути на користь Рівненської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 47 383 грн 56 коп.
Крім того в позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури сплачений за пред'явлення позовної заяви до суду судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп.
До позовної заяви керівником Рівненської окружної прокуратури долучено платіжну інструкцію від 15 травня 2025 року № 953 (внутрішній номер 423648291) про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 422 грн 40 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.12.2022 державним реєстратором Здолбунівської міської ради Доїжач В.Л. зареєстровано за ТзОВ "Прайм-Скул" право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю загальною площею 1085,2 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха, будинок 9-Б.
Підставою державної реєстрації вказано документ щодо присвоєння поштової адреси, серія та номер АROI: 3274-7755-6818-9009, виданий 17.09.2021, видавник СДЕССБ, довідка щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, серія та номер DTOI: 6695-2397-3147-9826, видавник СДЕССБ, технічний паспорт, серія та номер TTOI: 1851-9124-6417-2522, виданий 12.12.2022, видавник СДЕССБ. Документи отримано з СДЕССБ.
Разом з тим, опрацюванням питання наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розміщено дане майно встановлено наступне.
Так, рішенням Рівненської міської ради від 29.02.2024 № 4462 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Володимира Стельмаха, 9-Б, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, та передачу її в оренду ТзОВ "Прайм-Скул" затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Володимира Стельмаха, 9-Б Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул" в оренду на п'ять років для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку (код КВЦПЗД - 03.10).
Відповідно до п. 2 вказаного рішення на земельній ділянці площею 1978 м2 на вул. Володимира Стельмаха, 9-Б (кадастровий номер 5610100000:01:037:0342) знаходиться нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ТзОВ "Прайм-Скул".
В подальшому, 08.05.2024 на підставі рішення Рівненської міської ради від 29.02.2024 № 4462 між Рівненською міською радою та ТзОВ "Прайм-Скул" укладено договір оренди землі.
Пунктом 9 Договору оренди землі визначено, що орендна плата справляється з дня прийняття рішення Рівненської міської ради від 29.02.2024 № 4462.
11.06.2024 державним реєстратором відділу забезпечення надання адміністративних послуг Олександрійської сільської ради Яскал І.А. зареєстровано право оренди ТзОВ "Прайм-Скул" на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:037:0342 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 73647064 від 14.06.2024).
Згідно інформації Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.04.2025 ТзОВ "Прайм-Скул" розпочато сплату орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:037:0342 з 11.06.2024 (дати реєстрації договору оренди землі від 08.05.2024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Також відповідно до інформації Головного управління ДПС у Рівненській області від 10.04.2025 перша плата включала період з березня по червень 2024 року (дати прийняття рішення Рівненської міської ради від 29.02.2024 № 4462 до державної реєстрації договору оренди в Реєстрі).
З урахуванням викладеного, за період перебування адміністративної будівлі у власності ТзОВ "Прайм-Скул" з 2022 року останнє тривалий час (до оформлення права оренди земельної ділянки) не сплачувало кошти за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,1978 га, кадастровий номер 5610100000:01:037:0342, у зв'язку з чим місцевий бюджет Рівненської міської територіальної громади недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.
Відтак, прокурор зазначає, що загальна сума недоотриманого доходу у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 21.09.2023 по 28.02.2024 становить 47 383 грн 56 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 року дану позовну заяву передано судді Мовчуну А.І. та присвоєно номер 918/445/25.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 травня 2025 року заяву судді Мовчуна А.І. про самовідвід у справі № 918/445/25 задоволено та матеріали справи № 918/445/25 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 року справу № 918/445/25 передано судді Політиці Н.А.
Ухвалою суду від 26 травня 2025 року позовну заяву керівника Рівненської окружної прокуратури залишено без руху та встановлено керівнику Рівненської окружної прокуратури строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача - Рівненської міської ради та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул".
28 травня 2025 року від керівника Рівненської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 28.05.2025 року з додатками, в якому зазначено про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у позивача - Рівненської міської ради та про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул". До клопотання долучено відповідь № 11321046 про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС у Рівненської міської ради та відповідь № 11321051 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС у Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул" (код ЄДРПОУ 43991506).
Ухвалою суду від 2 червня 2025 року позовну заяву керівника Рівненської окружної прокуратури прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 7 липня 2025 року.
У судовому засіданні 7 липня 2025 року прокурор у справі підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача у судовому засіданні 7 липня 2025 року підтримав позовні вимоги прокурора.
Відповідач у судове засідання 7 липня 2025 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання повідомлявся належним чином.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 2 червня 2025 року, відправлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33018, м. Рівне, вул. Курчатова (Володимира Стельмаха), буд. 9-А, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 48-51).
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул" є: 33018, Рівненська обл., місто Рівне (з), вулиця Курчатова, будинок 9-А.
Згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За вказаних обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв'язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
З контексту даного рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб'єктів цивільних правовідносин.
У той же час, використання земель без правовстановлюючих документів та безоплатно не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18.
Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з п. "а" ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів селищних рад належить справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.
Таким чином, територіальна громада міста Рівного в особі Рівненської міської ради є власником земельної ділянки та отримувачем коштів - орендної плати, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається до суду з позовом саме в інтересах вказаної міської ради.
Плата за землю, яка є складовою податку на майно (ст. 265 ПК України), відповідно до вимог ст. 10 ПК України, ч.1 ст. 64 БК України належить до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів, у зв'язку з чим, збитки за безоплатне використання земельної ділянки у вигляді не отриманої орендної плати за землю підлягають перерахуванню на рахунок Рівненської міської ради.
Зі змісту положень ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.
Так, Рівненською окружною прокуратурою направлено на адресу Рівненської міської ради лист від 20.03.2025 № 50-56-3166вих-25, яким повідомлено про факт тривалого користування ТзОВ "Прайм-Скул" земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів на неї та наявність підстав для стягнення коштів з ТзОВ "Прайм-Скул".
Згідно відповіді Рівненської міської ради (лист № 05-01-1056/25-2874/25 від 25.03.2025) останньою не вживались заходи щодо стягнення з ТзОВ "Прайм-Скул" безпідставно збережених коштів, у тому числі в судовому порядку.
Отже, незважаючи на те, що саме міська рада зацікавлена в отриманні коштів за оренду землі, розпорядником якої вона є, з метою їх подальшого використання на потреби територіального громади, жодних заходів для стягнення вказаних коштів не вжито.
Таким чином, Рівненська міська рада, будучи обізнаною про необхідність захисту інтересів держави, мала відповідні повноваження для їх захисту, ефективних заходів для захисту прав територіальної громади не вжила.
Вказане свідчить про неналежне здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави (територіальної громади), що відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Рівненської міської ради.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтею 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Із наведених положень чинного законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).
Сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15).
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.
Позиція щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку бездіяльності уповноважених на здійснення функцій держави органів закріплена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
У даному позові, з огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності відповідача критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном.
Окрім того, з огляду на положення ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Нерухоме майно, що є у комунальній власності це одна зі складових матеріальної і фінансової основи територіальних громад та держави.
З огляду на зазначене, суд зробив висновок, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, які, попри те, не здійснює захист прав та інтересів держави у спірних правовідносинах.
Згідно з правилами статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.12.2022 державним реєстратором Здолбунівської міської ради Доїжач В.Л. зареєстровано за ТзОВ "Прайм-Скул" право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю загальною площею 1085,2 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха, будинок 9-Б.
Підставою державної реєстрації вказано документ щодо присвоєння поштової адреси, серія та номер АROI: 3274-7755-6818-9009, виданий 17.09.2021, видавник СДЕССБ, довідка щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, серія та номер DTOI: 6695-2397-3147-9826, видавник СДЕССБ, технічний паспорт, серія та номер TTOI: 1851-9124-6417-2522, виданий 12.12.2022, видавник СДЕССБ. Документи отримано з СДЕССБ.
Рішенням Рівненської міської ради від 29.02.2024 № 4462 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Володимира Стельмаха, 9-Б, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, та передачу її в оренду ТзОВ "Прайм-Скул" затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Володимира Стельмаха, 9-Б Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул" в оренду на п'ять років для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку (код КВЦПЗД - 03.10).
Відповідно до п. 2 вказаного рішення на земельній ділянці площею 1978 м2 на вул. Володимира Стельмаха, 9-Б (кадастровий номер 5610100000:01:037:0342) знаходиться нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ТзОВ "Прайм-Скул".
В подальшому, 08.05.2024 на підставі рішення Рівненської міської ради від 29.02.2024 № 4462 між Рівненською міською радою та ТзОВ "Прайм-Скул" укладено договір оренди землі.
Пунктом 9 Договору оренди землі визначено, що орендна плата справляється з дня прийняття рішення Рівненської міської ради від 29.02.2024 № 4462.
11.06.2024 державним реєстратором відділу забезпечення надання адміністративних послуг Олександрійської сільської ради Яскал І.А. зареєстровано право оренди ТзОВ "Прайм-Скул" на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:037:0342 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 73647064 від 14.06.2024).
Згідно інформації Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.04.2025 ТзОВ "Прайм-Скул" розпочато сплату орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:037:0342 з 11.06.2024 (дати реєстрації договору оренди землі від 08.05.2024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Також відповідно до інформації Головного управління ДПС у Рівненській області від 10.04.2025 перша плата включала період з березня по червень 2024 року (дати прийняття рішення Рівненської міської ради від 29.02.2024 № 4462 до державної реєстрації договору оренди в Реєстрі).
З урахуванням викладеного, за період перебування адміністративної будівлі у власності ТзОВ "Прайм-Скул" з 2022 року останнє тривалий час (до оформлення права оренди земельної ділянки) не сплачувало кошти за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,1978 га, кадастровий номер 5610100000:01:037:0342, у зв'язку з чим місцевий бюджет Рівненської міської територіальної громади недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.
Прокурор зазначає, що загальна сума недоотриманого доходу у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 21.09.2023 по 28.02.2024 становить 47 383 грн 56 коп.
Правовий механізм переходу права на землю, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 377 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Як вбачається із положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
У той же час ТзОВ "Прайм-Скул" набувши право власності на нерухоме майно по вул. Володимира Стельмаха,9-Б у м. Рівне, упродовж тривалого часу не оформило правовідносини щодо користування земельною ділянкою площею 0,1978 га, на якій розташований такий об'єкт нерухомості.
Відповідно до положень ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
В силу ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За приписами ст. 14.1.147 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5).
Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та п. 14.1.136 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно ст. 288.5.1 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Окрім того оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебувало у власності відповідача, міська рада була позбавлена можливості вільно розпоряджатись вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.
Отже, ТзОВ "Прайм-Скул" без достатньої правової підстави, знаючи про необхідність укладення договору та сплати орендної плати, за рахунок позивача (Рівненської міської ради) збережено у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, які повинне було сплатити за користування земельною ділянкою площею 0,1978 га, кадастровий номер 5610100000:01:037:0342.
З огляду на викладене, зазначені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 21.09.2023 № НВ-3201105072023 - дата державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1978 га кадастровий номер 5610100000:01:037:0342 - 21.09.2023. Підстава: проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 30.01.2023, розроблений ПП "Експерт-Рівне-Земля".
За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 04.04.2025 № 10-17-0.10-1617/2-25 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:037:0342 станом на 18.04.2024 становить 3 580 745,42 гривні.
Відповідно до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території міста Рівного та за земельні ділянки за його межами, які є власністю територіальної громади міста, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 19.10.2017 № 3427, орендна плата за земельні ділянки справляється у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу: 1) не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; 2) не може перевищувати дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки. Мінімальна величина розміру орендної плати (крім земельних ділянок, зазначених у пункті 5 розділу 2) за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Рівного, встановлюється на рівні трьох відсотків від нормативної грошової оцінки.
Відтак, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою:
- за період з 21.09.2023 по 31.12.2023 становить 30 019,40 грн. - (3 580 745,42:365 днів*102 дні*3%);
- за період з 01.01.2024 по 28.02.2024 становить 17 364,16 грн. - (3 580 745,42:365 днів*59 днів*3%).
Отже, загальна сума нестриманого доходу у вигляді орендної плати з 21.09.2023 по 28.02.2024 (з моменту формування земельної ділянки до початку справляння орендної плати товариством) становить 47 383,56 грн. (30 019,40 грн. + 17 364,16 грн).
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
У даному випадку наявні усі три вказані ознаки.
По-перше, відповідач дійсно зберіг у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за користування земельною ділянкою площею 0,1978 га по вул. Володимира Стельмаха, 9-Б у м. Рівне.
Так, набуте відповідачем нерухоме майно, розташоване на вказаній земельній ділянці, є органічно і нерозривно пов'язане з цією земельною ділянкою, тому визнання за відповідачем права власності на нерухоме майно призвело до фактичного набуття відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташовано це нерухоме майно.
В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати коштів у вигляді орендної плати, які останній мав спрямувати на рахунок міської ради.
По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою, згідно зі ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.
По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача.
Встановлено, що власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Рівного в особі Рівненської міської ради.
Згідно ст. 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України, власником майна, фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є Рівненська міська територіальна громада в особі позивача.
Таким чином, збереження (заощадження) товариством коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у товариства за рахунок їх неодержання Рівненською міською радою.
Як було зазначено вище, норми ст. ст. 1212-1214 ЦК України регламентують кондикційне зобов'язання, яке виникає з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Тобто, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
З огляду на викладене, ТзОВ "Прайм-Скул" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, зобов'язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/473/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Зважаючи на те, що відповідач як власник нерухомого майна, користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України, кошти, збережені ТзОВ "Прайм-Скул" у вигляді несплаченої орендної плати за вказаний вище період, підлягають стягненню на користь Рівненської міської ради.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які прокурор посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул" про стягнення коштів у сумі 47 383 грн 56 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
В позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури сплачений за пред'явлення позовної заяви до суду судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 028 грн 00 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що прокурором заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028,00 грн., та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов'язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3 028,00*0,8).
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Рівненською обласною прокуратурою було сплачено 2 422 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 15 травня 2025 року № 953 (внутрішній номер 423648291).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул" (33018, м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 43991506) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 34847334) безпідставно збережені кошти у розмірі 47 383 (сорок сім тисяч триста вісімдесят три) грн 56 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Скул" (33018, м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 43991506) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат по оплаті судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 14 липня 2025 року.
Суддя Політика Н.А.