65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без розгляду
"14" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1779/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф., розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства “ЛАРУС ШИППІНГ» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 09.07.2025р. вх. № ГСОО 2-1065/25 по справі №916/1779/19
за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (68800, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ 38728465)
до відповідача: Приватного підприємства “ЛАРУС ШИППІНГ» (68800, Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Шевченко, 29/3, код 35067708)
про стягнення 161 739,95доларів США, що еквівалентно 4 407 213,89грн. та пені 1 499 167,65грн. -
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.11.2019р., позов Державного підприємства “Адміністрація морських портів України в особі Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) до Приватного підприємства “ЛАРУС ШИППІНГ» був задоволений частково. Стягнуто з Приватного підприємства “ЛАРУС ШИППІНГ» на Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) заборгованість 161 739 доларів США 95 центів, (що еквівалентно 4 407 213,89грн), пеню в сумі 668 400,49грн. та судовий збір в сумі 76 134 грн. 21коп.
09.07.2025 до Господарського суду Одеської області від Приватного підприємства “ЛАРУС ШИППІНГ» надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 09.07.2025р. вх. № ГСОО 2-1065/25 по справі №916/1779/19 відповідно до якої останній просить суд прийняти заяву про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 у справі № 916/1779/19 за нововиявленими обставинами до розгляду, визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви, переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 у справі № 916/1779/19, скасувати зазначене рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 у справі № 916/1779/19 та здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 у справі № 916/1779/19 - шляхом стягнення з РЕНІЙСЬКОЇ ФІЛІЇ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛАРУС ШИППІНГ» фактично стягнуту суму в розмірі 5 845 105,34 грн.
В обґрунтування вказаної заяви, заявник вказує, що рішенням Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 року у справі № 916/2457/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 року та постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 17.06.2025 року встановлено преюдиційний факт, що власником судна «MAMBA B», ІМО 9189706 (наступна назва «TINKA») з 03.07.2017 року, у т.ч. на дату прийняття рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2019 року у справі №916/1779/19, є компанія TINKA SHIPPING S.A. зареєстрована за адресою Траст Компані Комплекс, Аджелтейк Роуд, Аджелтейк Айленд, Маджуро, Республіка Маршаллові Острови МН96960. Зазначене підтверджено на підставі поданих до господарського суду доказів - купчої від 03.07.2017 року, підписаної компанією BYO LTD (БЙО ЛТД), реєстраційних документів та офіційних листів від компетентних органів, про що докладно наведено у вищевказаних судових рішеннях.
Як вказує заявник, судами трьох інстанцій встановлено, що з моменту укладення купчої від 03.07.2017 року саме компанія TINKA SHIPPING S.A. є належним та законним власником судна «MAMBA B», ІМО 9189706 (наступна назва «TINKA»).
На переконання заявника, питання про власника судна, було і є визначальним фактором для вирішення спору у справі № 916/1779/19, оскільки на момент розгляду зазначеної справи суд виходив із наявних у матеріалах справи документів, що у період з 31.08.2017 по 31.03.2019, власником судна «MAMBA B», ІМО 9189706 є компанія BYO LTD (БЙО ЛТД), а морським агентом судна, що діє в інтересах вказаного судновласника є ПП «ЛАРУС ШИППІНГ». Саме це, на думку суду та позивача, слугувало підставою для покладення на ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» обов'язку зі сплати портових зборів та інших платежів за судно.
Однак, як зазначає заявник, на теперішній час виявилося, що відповідно до встановлених у справі №916/2457/24 обставин та наявних в ньому доказів, право власності на судно «MAMBA B» 03.07.2017 року перейшло від BYO LTD до TINKA SHIPPING S.A. та з цього моменту номінація ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» як морського агента втратила свою чинність, а новий власник - компанія TINKA SHIPPING S.A. - не номінував ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» агентом судна «MAMBA B» (наступна назва «TINKA») і не укладав з ним відповідного договору морського агентування.
Тобто, як вказує заявник, після переходу права власності на судно «MAMBA B», ІМО 9189706 до нового власника - TINKA SHIPPING S.A. попередній власник BYO LTD вже не міг бути стороною відносин з ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» щодо агентування, а новий власник не надавав жодних повноважень (номінації) ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» діяти як морський агент. Це є підставою для припинення (втрати чинності) попередньої номінації, оскільки змінився суб'єкт - власник майна, щодо якого здійснюється агентування.
Як вважає заявник, зазначена обставина має вирішальне значення для правильного вирішення спору у справі № 916/1779/19, оскільки спростовує підстави для покладення на ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» зобов'язання щодо сплати відповідних сум.
Заявник звертає увагу, що ключові висновки, які покладено в основу рішення у справі № 916/1779/19, були зроблені за відсутності встановлених у судовому порядку фактів про зміну власника судна та припинення агентських повноважень ПП «ЛАРУС ШИППІНГ». При цьому, ані попередній власник - BYO LTD, ані новий -TINKA SHIPPING S.A. не повідомляли ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» та позивача - РФ ДП «АМПУ» про зміну власника судна «MAMBA B», ІМО 9189706 і в подальшому його назву на «TINKA».
Заявник наголошує, що остаточне встановлення нововиявлених обставин, які мають істотне значення для цієї справи, відбулося лише після набрання законної сили постановою Верховного Суду від 17.06.2025 року у справі № 916/2457/24. Саме з цього моменту ці обставини набули преюдиційного характеру і стали беззаперечно відомі заявнику, що дає підстави для визнання їх нововиявленими обставинами у розумінні статті 320 ГПК України.
Крім того з тексу поданої заяви вбачається, що заявник просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви та поновити строки на її подання.
В обґрунтування строків звернення, заявник вказує, що у даній справі він дізнався про наявність нововиявленої обставини - факту переходу права власності на судно «MAMBA B» до TINKA SHIPPING S.A. - лише після набрання законної сили постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.06.2025 року у справі № 916/2457/24. Саме з цієї дати він отримав можливість скористатися цим фактом як нововиявленою обставиною для перегляду судового рішення у даній справі.
Окрім того, заявник зазначає, що достеменно відомо, що з 2022 року і понині м. Рені, його портова інфраструктура та весь Ізмаїльський район систематично зазнають з боку російської федерації масованих ракетних обстрілів та атак дронів-камікадзе типу “Шахед»/“Герань». Внаслідок пошкодження енергетичної, транспортної та портової інфраструктури, тривалих відключень електроенергії, постійних повітряних тривог, реальної загрози життю працівників та запровадження воєнного стану, ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» фактично призупинило свою господарську діяльність з морського агентування, що призвело до скрутного фінансового становища. У зв'язку з цим для звернення до суду із даною заявою заявнику був необхідний додатковий час для збору грошових коштів для сплати судового збору.
Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (пункт 1 частина 1 статті 321 ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Аналіз положень статті 321 ГПК України дає підстави вважати, що за своєю правовою природою встановлений цією нормою строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Отже, можливість поновлення процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, у межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 цього ж Кодексу, процесуальним законом виключається.
Згідно із частинами першою та другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
По перше, суд зазначає, що заявником в поданій заяві невірно вказано дату рішення, а саме 13.11.2024р. тоді як, рішення по справі було ухвалено 13.11.2019р.
Так, як встановлено судом рішення у справі № 916/1779/19 від 13.11.2019 набрало законної сили 17.12.2019. Отже, останнім днем подання заяви про її перегляд за нововиявленими обставинами є 17.12.2022р.
Заява про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами подана заявником 09.07.2025р..
Суд приймає до увагу, що Верховний Суд у постанові від 08.08.2022 у справі №925/2073/13 зазначав, що строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається.
Наявність присічного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає принципу юридичної визначеності та виключає безкінечний та необґрунтований перегляд судового рішення у випадках, коли одна із сторін не погоджується з таким рішенням.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у справах №911/1482/17, №914/927/19, №907/113/18.
Судом також враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року №1-р(II)/2024 у справі №3-41/2023(87/23) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють: 1) подання заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду; 2) поновлення строку судом на подання заяви про перегляд рішення національного суду.
Цим же рішенням Конституційного Суду України встановлено, що приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України, визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 14 серпня 2024 року.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі норми, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У Рішенні від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України зазначив про те, що: "незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність".
Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 у справі № 3-41/2023(87/23) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють: 1) подання заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду; 2) поновлення строку судом на подання заяви про перегляд рішення національного суду.
Цим же рішенням Конституційного Суду України встановлено, що приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України, визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення , тобто з 14 серпня 2024 року
Вказане Рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії у часі, а навпаки - установивши неконституційність відповідних положень ГПК України, втрату чинності цими приписами Кодексу відтерміновано, про що зазначено у самому рішенні Конституційного Суду України.
Отже рішення Конституційного Суду України не має ретроспективної дії та поширюється лише на правовідносини, які виникли після його ухвалення.
При цьому положення пункту 5 частини першої статті 321 ГПК України, яким установлено, що заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, може подати особа, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного, не визнані неконституційними.
Вказана норма пов'язує початок перебігу визначеного у ній строку саме з датою, коли особа дізналася або могла дізнатися про набуття рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, статусу остаточного, а не з будь-якими іншими умовами чи фактами. У випадку пропуску цього строку він може бути поновлений судом, проте за наявності поважних причин.
У цій нормі визначено загальний процесуальний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320ГПК України, і її застосування не залежить від норми, яка встановлювала граничний строк звернення до суду з такою заявою та надалі втратила чинність. За змістом частини другої статті 321 ГПК України саме зазначені у ній положення, в тому числі у пункті 2 (який визнано неконституційним), мали застосовуватись з урахуванням приписів частини першої цієї статті, а не навпаки.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі № 640/18430/18 наголосив, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передовсім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, встановленої остаточним судовим рішенням у справі.
Як вже зазначалось, рішення судом встановлено, що рішення у справі № 916/1779/19 від 13.11.2019р. набрало чинності 17.12.2019р. Зважаючи на правила обчислення процесуальних строків, трирічний строк для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у даній справі закінчився 17.12.2022р..
Тобто фактично правовідносини у цій справі (щодо права особи на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами) розпочались і закінчились до визнання Конституційним Судом України неконституційними приписів пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 ГПК України, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави необхідності врахування рішення Конституційного Суду України від 14.02.2024 № 1-р(II)/2024 у справі № 3-41/2023(87/23) до правовідносин, що склались у цій справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2025 по справі №910/9928/19.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, статтею 118 Господарського процесуального кодексу України встановлені наслідки пропуску процесуальних строків.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, враховуючи що заява Приватного підприємства “ЛАРУС ШИППІНГ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 13.11.2019р. подана після спливу більше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, врахувавши, що визначені в частині другій статті 321 ГПК України строки не можуть бути поновлені, суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання заявника про поновлення строків на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, яке викладе в заяві від 09.07.2025 за вх.№02-1065/25 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з урахуванням чого заява Приватного підприємства “ЛАРУС ШИППІНГ» від 09.07.2025 за вх.№02-1065/25) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишається судом без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.
Суд зазначає, доводи заявника, якими він обґрунтовує поважність причин пропуску строку до уваги не приймаються, оскільки на подання заяви за нововиявленими обставинами встановлений присічний строк.
При цьому, серед іншого суд звертає увагу, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. пункт 46 рішення у справі «Устименко проти України, пункти 51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", пункт 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", пункт 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").
Керуючись статтями 118-119, 232-235, 320-322 Господарського процесуального Кодексу України,
1. В задоволенні клопотання Приватного підприємства “ЛАРУС ШИППІНГ» про визнання поважними та поновлення строків на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, яке викладе в заяві від 09.07.2025 за вх.№02-1065/25 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.
2. Заяву Приватного підприємства “ЛАРУС ШИППІНГ» від 09.07.2025 за вх.№02-1065/25 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя К.Ф. Погребна