вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/631/25
Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "МХП" (08800, Київська обл., Миронівський рн, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гребенюка Владислава Олеговича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 78971,50 грн.
Приватне акціонерне товариство "МХП" звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 18.02.2025 до Фізичної особи-підприємця Гребенюка Владислава Олеговича про стягнення 78971,50 грн., з яких основного боргу в сумі 51958,63 грн., пені в сумі 12825,59 грн. та тридцять процентів річних в сумі 14187,28 грн. згідно заяви про приєднання від 04.09.2023 до договору в редакції №2 від 01.06.2022 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 26.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Зобов'язано позивача надати суду докази направлення позовної заяви відповідачу. Запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).
28.02.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме оригіналу опису вкладення №050525634377 та фіскального чеку від 14.02.2025.
Суд зауважує, що відповідач не скористався наданим ст. 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.
Водночас суд вчинив всі залежні від нього дії з повідомлення Фізичної особи-підприємця Гребенюка Владислава Олеговича про розгляд цієї справи, зокрема копію ухвали Господарського суду Київської області у справі № 911/631/25 про відкриття провадження у справі суд надсилав відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (зі штриховим кодовим ідентифікатором № 0601117691849) на його адресу місцезнаходження згідно наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) відомостей. Вказану ухвалу 19.03.2024 повернуто на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», яку долучено до матеріалів справи.
Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі №911/631/25суд офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua (далі Реєстр), як наслідок, відповідні рішення суду знаходяться у вільному доступі, оскільки за змістом ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є днем вручення судового рішення.
Жодних інших поштових адрес відповідача, окрім адреси зареєстрованого місцезнаходження згідно даних ЄДР, матеріали справи не містять та суду не повідомлено.
З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним із відповідним судовим провадженням та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку, із поданням заяв та / або письмових пояснень стосовно власної позиції по суті спору.
В розрізі зазначеного судом також враховано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а відповідач є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.
У відповідності до ч. ч. 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 14.07.2025.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано заборгованістю Фізичної особи-підприємця Гребенюка Владислава Олеговича (далі - відповідач, контрагент) перед Приватним акціонерним товариством "МХП" (далі - позивач), що утворилась внаслідок невиконання відповідачем умов підписаного між сторонами договору в частині повної та своєчасної здійснення оплати вартості поставленого товару.
Так, за змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Приписами ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно до ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
04.09.2023 між позивачем та відповідачем будо підписано специфікацію №МП/3365014791 до Договору, укладеного шляхом підписання 04.09.2023 заяви-приєднання до публічного договору, розміщеного на сайті МХП в редакції №2 від 01.06.2022, відповідно до п. 1.1 якого МХП зобов'язується поставити, а Контрагент прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних), що виписуються на кожну партію товару.
Договір укладено на період не більше 5 років, що вбачається із заяви-приєднання.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.
За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Приписами ст. 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.1 специфікації до заяви-приєднання від 04.09.2023 предметом закупівлі є продукція згідно переліку.
Для укладення Договору Контрагент підписує заяву-приєднання.
За погодженням сторін та відповідно до ст. 630 ЦК України умови цього договору після набрання ним чинності застосовуються до відносин, які виникли з дати підписання Заяви-приєднання. Договір набирає чинності після здійснення першої поставки товару МХП або після неповернення отриманого МХП авансу від Контрагента протягом 3-х календарних днів, що твердженням прийняття даної заяви МХП (п. 1.3 Договору).
Відповідно до п. 1.5.1 Договору щодо зобов'язань, які виникають при поставці Товарів невід'ємною частиною є «Умови, застосовані до Договорів між МХП та Контрагентами, в яких МХП виступає виконавцем зобов'язань, які оплачуються Контрагентом, в редакції від 01.06.2022 року», обов'язкові до виконання сторонами Договору. Дані Умови опубліковані у газеті «Урядовий кур'єр», розміщені на сторінці сайту МХП https://mhp.com.ua/ru/partners/vurydvchna-informatsiva та діють у відповідності до вказаних у них Положень. Зміна умов Додатку за погодженням сторін оформлюється шляхом їх публікації МХП у загально державному виданні та розміщенні на офіційному сайті МХП та/або шляхом направлення МХП відповідного повідомлення Контрагенту, набирає чинності та підлягає виконанню сторонами після публікації або з моменту отримання відповідного повідомлення Контрагентом, в залежності від того, яка подія настала раніше, якщо застосовано обидва способи.
Відповідно до п. 2.2. Договору умови оплати: повна передоплата до моменту відвантаження Товару. МХП має право надавати Контрагенту право відстрочення платежу.
Згідно специфікації від 04.09.2022 до Договору строком погашення заборгованості є 7 банківських днів з дати поставки.
Датою постачання (моментом прийому-передачі) вважається дата (момент) підписання акту приймання-передачі Товару (або видаткової накладної за умови її доповнення згідно пп. 3.2.1 даного Договору) та відповідної товарно-транспортної накладної (п. 3.5 Договору).
Як вбачається з доданих до матеріалів справи копій видаткових накладних з актами прийому-передачі та товарно-транспортних накладених, позивачем за період з 14.09.2023 по 11.03.2024 було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 372728,52 грн.
Жодних претензій щодо якості поставленого товару та оформлення видаткових та товарно-транспортних накладних матеріали справи не містять.
На виконання вимог Договору, відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару на суму 320769,89 грн., а відтак, станом на дату звернення із позовною заявою до суду, враховуючи сплачені суми коштів, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно накладних складає 51958,63 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 20.01.2025 вих. №1 із вимогою погасити наявну заборгованість за поставлений товар. Однак, станом на дату подання позову відповідач не сплатив заборгованість у повному обсязі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару на користь відповідача на загальну суму 372728,52 грн.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати за поставлену продукцію заборгованість в частині повної оплати станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою становить 51958,63 грн., а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення пені в сумі 12825,59 грн. та тридцять процентів річних в сумі 14187,28 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено пунктом 6.3 Договору за прострочення оплати товару (тільки якщо не передплата), а також у випадку порушення термінів перерахування сум штрафів, компенсацій збитків, інших платежів, Контрагент сплачує на користь МХП пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також несе відповідальність встановлену в ст. 625 ЦК України в розмірі 30% річних з простроченої суми за весь час прострочення.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та тридцяти процентів річних на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 12825,59 грн. пені та 14187,28 грн. тридцяти процентів річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором від 01.06.2022 в редакції №2 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару.
Натомість, відповідач своїм правом подання відзиву на позовну заяву, як і не надав жодних доказів у справі, доказів повної оплати спожитого газу не надав, заявлених до нього позовних вимог не спростував.
Доказів мирного врегулювання спору сторонами подано не було.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства "МХП" до Фізичної особи-підприємця Гребенюка Владислава Олеговичазадовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гребенюка Владислава Олеговича ( АДРЕСА_1 ,ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "МХП" (08800, м. Миронівка Миронівського району Київської області, вул. Елеваторна, буд.1; код ЄДРПОУ 25412361) заборгованість у розмірі 51958 (п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 63 коп., пеню у розмірі 12825 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 59 коп., тридцять процентів річних у розмірі 14187 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 59 коп., та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., видавши наказ.
Повний текст рішення складено 14.07.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.