вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/143/25
Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРМА ТРЕЙДИНГ» (36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, буд. 20А)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕРАКС» (07452, Київська обл., Броварський рн, с. Гоголів, вул. Жердовська, буд. 52)
про стягнення 453318,01грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРМА ТРЕЙДИНГ" звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 29.12.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРАКС" про стягнення основного боргу в сумі 163061,89 грн., інфляційних витрат в сумі 254202,52 грн. та трьох процентів річних в сумі 36053,60 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу у період з червня 2021 року по грудень 2022 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 28.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).
Суд зауважує, що відповідач не скористався наданим ст. 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі.
Водночас суд вчинив всі залежні від нього дії з повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРАКС" про розгляд цієї справи, зокрема копію ухвали Господарського суду Київської області у справі № 911/143/25 про відкриття провадження у справі суд надсилав відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (зі штриховим кодовим ідентифікатором №060117668679) на його адресу місцезнаходження згідно наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) відомостей. Вказану ухвалу 06.02.2025повернуто до суду з відміткою поштового відділення у зв'язку «одержувач відсутній за вказаною адресою», яке долучено до матеріалів справи.
Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі №911/143/25суд офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua (далі Реєстр), як наслідок, відповідні рішення суду знаходяться у вільному доступі, оскільки за змістом ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є днем вручення судового рішення.
Жодних інших поштових адрес відповідача, окрім адреси зареєстрованого місцезнаходження згідно даних ЄДР, матеріали справи не містять та суду не повідомлено.
З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним із відповідним судовим провадженням та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку, із поданням заяв та / або письмових пояснень стосовно власної позиції по суті спору.
В розрізі зазначеного судом також враховано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а відповідач є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.
У відповідності до ч. ч. 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 14.07.2025.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРАКС" (далі - відповідач) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРМА ТРЕЙДИНГ" (далі - позивач), що утворилась внаслідок невиконання відповідачем умов договору № 050521Ф про постачання електричної енергії споживачу від 05.05.2021 року в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії.
Так, пунктами 26, 68 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електрична енергія - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.
Відповідно до ч.1,2,7 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
За своєю правовою природою даний правочин є договором постачання електричної енергії споживачу.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (ч.1 ст.275 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ч.1, 2 ст.714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Як вбачається матеріалів справи, 05.05.2021 між сторонами по справі укладено договір №050521Ф про постачання електричної енергії споживачу (є публічним договором приєднання), шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору.
Згідно з умовами указаного договору позивач зобов'язався продавати відповідачу електричну енергію, а останній - приймати та оплачувати вартість купованої електричної енергії на умовах договору.
Згідно п.п. 5.1., 5.3. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до договору.
Ціна електричної енергії має значитися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за договором, у т.ч. у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
Відповідно до умов п. 5.6.. договору оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки передбачені комерційною пропозицією. Зазначений строк не може бути меншим за 5-ть робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем.
Згідно п.п. 3, 8 Додатку № 2 до договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника з 1-го до 5-го числа поточного місяця постачання - 35% від заявленого обсягу; з 10-го до 15-го числа поточного місяця постачання - 35% від заявленого обсягу; з 20-го до 25-го числа поточного місяця постачання - 30% від заявленого обсягу.
Сума переплати/недоплати споживача, яка виникла в наслідок різниці між замовленим обсягом та фактично спожитою електричною енергією, визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати споживача зараховується в якості оплати наступного розрахункового періоду, або за письмовою вимогою споживача, повертається на його поточний рахунок. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання відповідного рахунку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Постачальник до 12-го числа включно місяця, наступного за розрахунковим, оформлює акт купівлі-продажу електричної енергії за місяць та в цей же строк надає його споживачу засобами електронного зв'язку на електронну адресу вказану у заяві-приєднання до умов договору.
Споживач зобов'язаний протягом двох робочих днів підписати акт купівлі-продажу електричної енергії за місяць та один примірник підписаного акту повернути. У разі неповернення акту протягом 10 календарних днів акт вважається погодженим. Разом з актом купівлі-продажу електричної енергії постачальник надає рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію, що не оплачена споживачем. Оплата рахунку за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Строк дії договору відповідно до умов п. 13.1. договору, п. 13. Додатку № 2 до договору встановлений з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (Додаток №1 до договору) та сплаченого рахунку постачальника та діє до 31.122021. Договір вважається автоматично продовженим до 31 грудня наступного року, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 30 днів до дня його закінчення.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданих договору, заяви-приєднання до договору.
Як стверджує позивач, протягом з червня 2021 року по грудень 2022 року ним належним чином передано відповідачу 1391950 кВт/год електричної енергії загальною вартістю 5177818,82 грн., на підтвердження чого позивачем надано відповідні акти приймання-передачі електричної енергії за вказаний період, а також довідкою ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 07.11.2024 вих. №08/100/7973 щодо обсягу та вартості електричної енергії розподіленої споживачу ТОВ «ФЕРАКС» з 01.06.2021 по 21.12.2022.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленої позивачем електричної енергії, 20.12.2024 направлено відповідачу вимогу про сплату боргу за вих. №б/н від 19.12.2024 про оплату заборгованості за спожиту електричну енергію та нарахованих пені, 3% річних та інфляційні нарахування, до якої було додано рахунок на оплату №958 від 19.12.2024. Направлення вказаних документів підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком поштового відділення від 20.12.2024.
Відповіді на вказану вище претензію матеріали справи не містять та вказані кошти відповідачем сплачені не були, відповідних доказів у встановленому законом порядку суду не надано.
Враховуючи положення ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України згідно якого, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги в межах заявлених позивачем вимог.
Водночас суд наголошує, що не виставлення/не направлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов'язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити грошові кошти за договором.
За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 від 07.02.2018 у справі №910/49/17, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 4.12. ПРРЕЕ).
Судом надана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір на постачання продукту, яким виступає електричної енергії.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Судом перевірена нарахована позивачем у рахунках сума заборгованості відповідача станом на дату їх складання.
Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за спожиту електричної енергії за період з червня 2021 року по грудень 2022 року в розмірі 163061,89 грн (5177818,82 грн - 5014756,93 грн) доказів її погашення відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована.
Дослідивши у сукупності наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРМА ТРЕЙДИНГ" позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРАКС"заборгованості в розмірі 163061,89 грн., є обґрунтованими та о підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням оплати за поставлену електричну енергію позивачем нараховано три проценти річних у сумі 36053,60 грн. та інфляційні втрати у сумі 254202,52 грн.
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до умов п. 10 Додатку № 2 до договору у разі недотримання порядку та строків проведення розрахунків визначених цієї комерційною пропозицією, в т.ч. попередньої оплати та оплати додатково заявлених обсягів купівлі електричної енергії, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також сплатити 3% річних та суму інфляційних втрат відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.
Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останні здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 36053,60 грн. трьох процентів річних та 254202,52 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитої електричної енергії.
Натомість, відповідач своїм правом подання відзиву на позовну заяву, як і не надав жодних доказів у справі, доказів повної оплати спожитої електричної енергії не надав, заявлених до нього позовних вимог не спростував.
Доказів мирного врегулювання спору сторонами подано не було.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРМА ТРЕЙДИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРАКС" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРАКС" (07452, Київська обл., Броварський район, село Гоголів, вул. Жердовська, буд. 52, код ЄДРПОУ 36287755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРМА ТРЕЙДИНГ" (36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, буд. 20А, код ЄДРПОУ 43700106) заборгованість у розмірі 163061 (сто шістдесят три тисячі шістдесят одну) грн. 89 коп., інфляційні нарахування у розмірі 254202 (двісті п'ятдесят чотири тисячі двісті дві) грн. 52 коп., три проценти річних у розмірі 36053 (тридцять шість тисяч п'ятдесят три) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 5439 (п'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 82 коп., видавши наказ.
Повний текст рішення складено 14.07.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.