вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1057/20
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код: 30019801)
до
Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська область, Фастівський р-н, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178, код: 20578072)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код: 20077720)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
Комунальне підприємство Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» (07801, Київська обл., Бородянський р-н, селище міського типу Бородянка, вулиця Вокзальна, будинок 1-А код: 33710516),
Комунальне підприємство «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради (08150, Київська обл., Фастівський р-н, місто Боярка, вулиця Незалежності, будинок 9, код: 23576122),
Комунальне підприємство «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради (09801, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Тетіїв, вул. Соборна, будинок 19-А, код: 24879282),
Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» (07100, Київська обл., місто Славутич, вулиця Військових Будівельників, будинок 8, код: 31476318),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоненерго» (04053, місто Київ, вул. Винниченка Володимира, будинок 7, код: 32921714)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укропт «Мастер-Енерго» (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Миколи Оводова, будинок 51, код: 33482826)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Капітал» (04212, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 21, код 35488730)
про стягнення 801878312,84 гривень,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Дудченко В.В.;
від відповідача: Рябченко О.В.;
від третьої особи (АТ НАК «Нафтогаз України»): Будник К.А.
На розгляді Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1057/20 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі по тексту - АТ «Укртрансгаз»/позивач) про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі по тексту - АТ «Київоблгаз»/відповідач) заборгованості за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000723 у загальному розмірі 801878312,84 гривень, з яких: 690348202,41 гривень - заборгованість за послуги балансування обсягів природного газу, 41348856,23 гривень - 3% річних та 70181254,20 гривень - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати послуг балансування обсягів природного газу за січень-червень 2018 року, внаслідок чого утворилась стягувана сума основної заборгованості, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі № 911/1057/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 13.07.2022 рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 911/1057/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 28.07.2022 справа № 911/1057/20 передана на розгляд судді Колесника Р.М.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2022 справу № 911/1057/20 прийнято до провадження суддею Колесником Р.М., призначено проведення підготовчого засідання на 31.08.2022 та запропоновано сторонам подати до суду письмові пояснення з урахуванням висновків, що викладено в постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 911/1057/20.
До суду 23.08.2022, 29.08.2022, 30.08.2022, 21.09.2022 від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі по тексту - АТ «Нафтогаз України»/третя особа-1), АТ «Укртрансгаз», АТ «Київоблгаз» надійшли письмові пояснення.
На адресу суду 21.09.2022 від АТ «Київоблгаз» надійшли заперечення на письмові пояснення АТ «Нафтогаз України» та клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизи, яке обґрунтовано тим, що як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у спірному періоді був несанкціонований відбір природного газу, та всі обсяги природного газу, передані до газорозподільної системи АТ «Київоблгаз», були використані останнім на покриття власних ВТВ та спожиті підприємствами ТКЕ, а тому правомірно були віднесені в алокацію не постачальника АТ «НАК «Нафтогаз України», а на оператора ГРМ.
Також, як стверджує відповідач, позивач вважає правомірним здійснення розрахунків послуг надання місячних небалансів із застосуванням коефіцієнта компенсації 1.2, та з огляду на те, що відповідач відбирав природний газ у точці виходу з газотранспортної системи без подання таких обсягів у точки входу заявлені вимоги є обґрунтованими.
При цьому, заперечуючи проти пред'явлених вимог відповідач наполягає на відсутності несанкціонованих відборів природного газу в спірному періоді та на споживанні природного газу підприємствами ТКЕ з ресурсу їх постачальника АТ «НАК «Нафтогаз України», стверджує про відсутність неврегульованих обсягів небалансів відповідача у спірному періоді, про неправомірне застосування коефіцієнта компенсації 1,2 при здійсненні розрахунків послуг надання місячних небалансів, про відсутність витрат Оператора ГТС, понесених на врегулювання небалансів саме АТ «Київоблгаз».
Окрім того, АТ «Київоблгаз» доводить, що договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000723 сторонами не виконувався, транспортування природного газу в січні-червні 2018 року не відбувалося, жодних складових послуги транспортування природного газу відповідач у позивача за договором від 17.12.2015 № 1512000723 не замовляв, а відтак у відповідача жодних місячних небалансів виникнути не могло.
Також відповідач посилається на відсутність передумов та фактичне здійснення позивачем дій щодо балансування газотранспортної системи та врегулювання місячних небалансів замовників послуг транспортування, в тому числі позивача, в порядку визначеним договором та у спосіб, передбачений Кодексом ГТС та Законом України «Про ринок природного газу».
Відповідач зазначає, що наявні у справі докази АТ «Укртрансгаз» є односторонніми та взаємосуперечливими, що позбавляє можливості самостійно визначити саме обсяги надання Оператором ГТС послуг транспортування природного газу, та визначити вартість складових послуг, в тому числі послуги врегулювання місячних небалансів, за договором транспортування природного газу № 1512000723 від 17.12.2015.
Крім того, на переконання відповідача, позивач, в якості доведення правильності рахунку на оплату за надані послуги балансування в сумі 801878312,84 гривень основного боргу використовує лише свої односторонні розрахунки, визначені ним самостійно без будь-якого обґрунтування. Проте, з таких рахунків не вбачається, яким чином, яким методом та за якою формулою позивач визначав вартість послуг балансування за січень-березень 2018 року та чи був у нього ресурс природного газу для формування цін саме для визначення вартості послуг врегулювання небалансів відповідача.
Між тим, проведений АТ «Укртрансгаз» односторонній розрахунок обсягу послуг врегулювання місячних небалансів є сумнівним та не відповідає положенням Кодексу ГТС, зокрема: безпідставно включено обсяги природного газу, спожитого підприємствами ТКЕ, а також, застосовано коефіцієнт компенсації 1.2 при обсязі небалансу меншому, ніж 5 % від загального обсягу природного газу, який надійшов до газотранспортної системи.
Отже, як стверджує відповідач, перевірка правильності здійснених позивачем в односторонньому порядку розрахунків заборгованості, відображеної в актах надання послуг балансування за січень-червень 2018 року та рахунках на оплату потребує призначення судово-економічної експертизи.
Серед іншого, відповідач зауважує, що газотранспортна система позивача функціонує таким чином, що весь протранспортований нею природний газ передається у суміжні мережі відповідача через газорозподільні станції, які перебувають у володінні та користуванні позивача.
При цьому, враховуючи обмежений доступ сторонніх осіб до газорозподільних станцій Оператора ГТС, вся виконавчо-технічна (проектна) документація на газорозподільні станції знаходиться у позивача, який одноособово вчиняє дії по закачуванні (подачі) природного газу в газорозподільні мережі відповідача згідно поданих номінацій.
А тому, для з'ясування питань «Чи виникав несанкціонований відбір природного газу? Чи відбирав відповідач природний газ з газотранспортної системи позивача, без замовлення таких обсягів? Чи закачував (подавав) позивач природний газ проти волі відповідача?», що потребує спеціальних знань у будівельно-технічній сфері та має істотне значення для правильного вирішення спору.
В розрізі наведених обставин відповідач вказує, що для встановлення повного та всебічного з'ясування обставин розглядуваної справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, тому існує необхідність призначення у справі комплексної судової експертизи.
До суду 28.09.2022 від АТ «Нафтогаз України» надійшли заперечення проти клопотання відповідача про призначення у справі комплексної судової експертизи, в яких зазначив, що відповідачем не доведено суду усіх необхідних умов для призначення у справі судової експертизи, як того вимагають положення ст. 99 Господарського процесуального кодексу України.
Також, на адресу суду 29.09.2022 від позивача надійшли заперечення проти задоволення клопотання відповідача про призначення у справі комплексної судової експертизи.
Свої заперечення позивач мотивує тим, що визначені відповідачем у клопотанні підстави та питання є суто правовими та не потребують спеціальних знань у сфері іншій ніж право, що своєю чергою свідчить про безпідставність та необгрунтовність заявленого відповідачем клопотання.
Позивач стверджує, що на виконання положень Кодексу ГТС, відповідачем, як Оператором ГРС було складено, підписано та надано позивачу, як Оператору ГТС інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу - Звіти (алокації) AT «Київоблгаз» про поділ фактичного обсягу природного газу за січень-червень 2018 року. Отже, відповідач надаючи інформацію позивачу, як Оператору ГТС, вніс у звіти дані, на підставі підписаних Зведених актів приймання-передачі природного газу, про кількість газу що була отримана з газотранспортної системи в газорозподільну систему.
Тому, як вказує позивач, відповідач як Оператор ГРС в силу свого спеціального статусу постійно володіє оперативною та актуальною інформацією стосовно власних обсягів споживання природного газу, про що свідчать його власні зведені Звіти (алокації) AT «Київоблгаз» фактичного обсягу розподілу природного газу по постачальниках, які були надані відповідачем позивачу відповідно до вимог Кодексу ГТС. Отже, відповідачу у кожному місяці були відомі його обсяги несанкціонованих відборів та власного споживання, які ним не були подані на точці входу до газотранспортної системи, однак були відібрані з точки виходу з неї (негативні місячні небаланси) вже на момент їх фактичного виникнення.
За доводами позивача, наявність відібраного відповідачем обсягу природного газу з ГТС, без надання доказів на подачу таких обсягів для транспортування до газотранспортної системи, належним чином підтверджують негативні небаланси AT «Київоблгаз».
На підставі наданих АТ «Київоблгаз» позивачу даних в порядку пункту 3 Глави 1 Розділу XII Кодексу ГTC, AT «Укртрансгаз» виконав процедуру алокації фактичних обсягів природного газу відносно відповідача та виявив у спірний період негативні місячні небаланси, які утворилися внаслідок безпідставного відбору AT «Київоблгаз» з газотранспортної системи природного газу для покриття власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи, а також внаслідок несанкціонованого відбору з газорозподільної системи Відповідача природного газу підприємствами ТКЕ, в яких у спірний періоди не було жодного постачальника природного газу без підтверджених номінацій.
При цьому, позивач стверджує, що акти наданих послуг балансування були оформлені безпосередньо після закінчення господарських операцій з надання послуг балансування, які містять усі реквізити для первинних документів, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є правовою підставою для виникнення у відповідача обов'язку з оплати наданих позивачем відповідачу послуг балансування.
Водночас, обсяги негативних місячних небалансів АТ «Київоблгаз», за доводами позивача, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме: звітами (алокаціями) АТ «Київоблгаз» про поділ фактичного обсягу природного газу; звітами по точках входу/виходу; зведеними актами передачі-приймання природного газу; повідомлення про обсяги транспортування; звітами про балансування транспортної системи за І та ІІ квартал 2018 року; актами надання послуг балансування обсягів природного газу, а також рахунками та розрахунками до них.
На переконання позивача, доводи АТ «Київоблгаз» стосовно того, що розрахунок обсягу послуг врегулювання місячних небалансів не відповідає положенням Кодексу ГТС, а перевірка правильності здійснених позивачем розрахунків заборгованості, відображеної в актах надання послуг балансування за січень-червень 2018 року та в рахунках на оплату є безпідставними, адже матеріали справи містять достатню кількість доказів, необхідних для встановлення усіх обставин справи.
Окрім іншого, позивач вказує на те, що АТ «НАК «Нафтогаз України» у спірний період січень - березень 2018 року не постачав споживачам ТКЕ будь-яких обсягів природного газу та не замовляв таких обсягів природного газу до транспортування для таких споживачів, про що свідчить неподання АТ «НАК «Нафтогаз України», як замовником послуг транспортування номінацій на транспортування природного газу для підприємств ТКЕ на відповідні періоди.
Посилаючись на вимоги положень пункту 8 Глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС, позивач стверджує, що обсяги несанкціоновано відібраного природного газу правомірно віднесені в алокацію саме на відповідача, як на Оператора ГРС, а не на АТ «НАК «Нафтогаз України», як це безпідставно здійснив АТ «Київоблгаз».
Позивач доводить, що відбір природного газу у спірний період було здійснено підприємствами ТКЕ за відсутності підтвердженої номінації (обсягу газу) АТ «НАК Нафтогаз України» на відповідні розрахункові періоди (п. 5 глави І розділу І Кодексу ГТС) та з порушенням вимог пункту 4 Глави 1 Розділу І Кодексу ГТС, що підтверджує здійснений відбір природного газу підприємствами ТКЕ з ресурсу АТ «Укртрансгаз» за який відповідальний АТ «Київоблгаз» згідно з положеннями Кодексу ГТС.
Також позивач зазначає, що обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи склав 100% в розмірі його небалансу, тому з огляду на умови п. 9.2. договору при визначенні вартості наданих послуг балансування було застосовано саме коефіцієнт 1,2, оскільки відповідач, як замовник послуг транспортування, у травні-червні 2018 року взагалі не подав до газотранспортної системи жодних обсягів природного газу, однак, при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування. Згідно інформації відповідача, відображеної у звітах про фактичні обсяги (об'єми) природного газу, відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за спірні газові місяці, вказано, що відповідач у вказаних періодах не здійснив подачі природного газу через точки входи до газотранспортної системи, водночас ним було здійснено відбір природного газу, що і склав обсяги його негативних небалансів за такі місяці.
Позивачем 03.10.2022 до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та поновлення пропущеного процесуального строку для їх подання, а саме підписаного позивачем та відповідачем акту-звірки розрахунків за спірним договором станом на 31.08.2022.
У своїх поясненнях, поданих до суду 02.11.2022, відповідач навів додаткові обґрунтування щодо необхідності призначення у справі судової експертизи, у яких зазначив, що планові обсяги ВТВ обраховувалися у спірному періоді відповідно до затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264 Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, та визначаються за результатами певного звітного періоду (місяця, квартала, року). Остаточні фактичні обсяги ВТВ визначаються з урахуванням динаміки використання природного газу за підсумками календарного року, в тому числі, з урахуванням обсягів споживання підприємств ТКЕ, які позивач безпідставно визначає, як відібрані без визначеного постачальника. При цьому, як вказує відповідач, останній не є споживачем природного газу в розумінні Закону України «Про ринок природного газу», а також жодних несанкціонованих відборів природного газу для покриття ВТВ у січні-червні 2018 року здійснювати не міг.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2022, зокрема, клопотання АТ «Київоблгаз» про призначення у справі комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи задоволено частково; призначено у справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1) які точки входу та виходу, в тому числі віртуальні з/до газотранспортної системи було використано АТ «Укртрансгаз» при розрахунку вартості послуг балансування АТ «Київоблгаз» у січні-червні 2018 року?;
2) чи підтверджується документально та нормативно розрахунок, проведений АТ «Укртрансгаз», обсягу місячного небалансу в частині застосування коефіцієнту 1.2, якщо обсяг небалансу є меншим ніж 5% від загального обсягу природного газу, який надійшов до газотранспортної системи?;
3) чи підтверджується документально врахування всього обсягу природного газу, отриманого оператором газорозподільної системи у фізичних точках виходу з газотранспортної системи для подальшого розподілу приєднаним споживачам при застосуванні АТ «Укртрансгаз» коефіцієнту 1.2?;
4) чи підтверджується документально надання у встановлений Договором транспортування природного газу № 1512000723 від 17.12.2015 та Кодексом газотранспортної системи термін (п. 4 гл. 4 розділу ХIV до 14 числа) замовнику послуг транспортування звітів по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу), розрахунків вартості послуг балансування та рахунків-фактур?;
5) у разі встановлення експертом розміру небалансу менше 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи у період січень-червень 2018 року включно, визначити вартість наданих АТ «Укртрнсгаз» послуг балансування обсягів природного газу АТ «Київоблгаз» із застосуванням коефіцієнту 1 у вказаний період. Зупинено провадження у справі № 911/1057/20 у зв'язку із призначенням судової експертизи.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 у справі № 911/1057/20 ухвалу Господарського суду Київської області від 30.11.2022 скасовано, а справу № 911/1057/20 передано до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
Ухвалюючи вказану постанову, суд апеляційної інстанції вказав, окрім іншого, на те, що матеріали справи містять докази (первинні документи), з яких можливо встановити вартість та обсяги природного газу. Наявні у матеріалах справи докази дають можливість суду вирішити спір по суті без призначення судової економічної експертизи, задовольнивши позов повністю чи частково, або ж відмовивши у задоволенні позову. Натомість, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, без яких неможливо встановити обставини справи, тобто, у тому разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Однак, у даному випадку, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, апеляційним господарським судом не встановлено необхідності у призначенні судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2023 підготовче засідання призначено на 12.04.2023.
До суду 11.04.2023 від АТ «Київоблгаз» надійшло клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизи, а також клопотання про зупинення провадження у справі, яке аргументоване тим, що об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Судуприйнято до розгляду справу № 918/686/21, яка є взаємопов'язаною зі справою № 911/1057/20. Відповідач вказує, що в обох справах предметом розгляду є стягнення заборгованості та надається правова оцінка правовідносинам за договором транспортування природного газу - обґрунтованості вимог Оператора ГТС про стягнення вартості послуг балансування обсягів природного газу.
У клопотанні про призначення у справі комплексної судової експертизи відповідач наполягає на доцільності її призначення зважаючи на те, що між сторонами неузгоджені обсяги та вартість послуг балансування природного газу у січні-червні 2018 року у зв'язку із включенням Оператором ГТС зайвих обсягів природного газу (інших замовників послуг транспортування) в алокацію відповідача, а наявні у матеріалах справи докази є односторонніми та взаємосуперечливими, тому потреба у проведенні комплексної будівельно-технічної та судово-економічної експертизи продовжує існувати.
На адресу суду 21.04.2023 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Доводи позивача аргументовані тим, що, на думку представника позивача, правовідносини у справі № 918/686/21 та у справі № 911/1057/20 не є подібними. А 25.04.2023 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення у справі комплексної судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2023 зупинено провадження у справі № 911/1057/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 918/686/21.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Капітал» (далі - заявник/ТОВ «Омега-Капітал») в системі «Електронний суд» до суду 08.02.2024 сформовано клопотання про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Вказана заява обґрунтована зокрема тим, що Антимонопольним комітетом України, розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 25.04.2019 № 01/147-р. було розпочато розгляд справи № 143-26.13/64-19 за ознаками вчинення суб'єктами господарювання у складі АТ «Укртрансгаз» та НАК «Нафтогаз України порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг транспортування природного газу, що полягає у придбанні товариством у компанії природного газу для забезпечення послуг балансування за завищеними цінами, та реалізація такого газу АТ «Укртрансгаз» для надання послуг балансування замовникам послуг транспортування (при розрахунку вартості послуг позивачем було завищено БЦГ у 2018 році), що може призвести до ущемлення інтересів суб'єктів господарювання - замовників послуг транспортування, постачальників природного газу, інших суб'єктів господарювання та обмеження конкуренції на загальнодержавному оптовому ринку природного газу, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зазначена обставина, на думку заявника, свідчить про безпідставність та необґрунтованість заявлених сум до стягнення та відсутність доказів позивача про реальність понесення ним обґрунтованих та реальних витрат на врегулювання небалансів АТ «Київоблгаз» по реальним, а не «штучно завищеним» цінам.
Заявник зауважує, що як позивач, так і відповідач приховують факт прийняття 28.12.2023 Антимонопольним комітетом України рішення у справі № 143-26.13/64-19 про накладення штрафів на суб'єктів господарювання Групи Нафтогаз, при цьому господарським судом для визначення реальної вартості природного газу, використаного Оператором ГТС при формуванні БЦГ (базової ціни на газ), яка є основою при визначенні вартості послуг врегулювання небалансів не було призначено судово-економічної експертизи.
Посилаючись на висновки Антимонопольного комітету України у справі № 143-26.13/64-19, заявник твердить про те, що штучне завищення вартості природного газу, використаного АТ «Укртрансгаз» для потреб балансування у 2018-2019 роках, також стало предметом розслідування спеціальної комісії при Верховній раді України, при перевірці сум заборгованості, що підлягають списанню згідно Закону України № 1639-ІХ.
Серед іншого, заявник вказує, що є власником акцій у статутному капіталі АТ «Київоблгаз», тому, на думку заявника, результати розгляду цієї справи можуть вплинути на його права та законні інтереси, оскільки, враховуючи приховування сторонами фактичних обставин справи перед судом, АТ «Київоблгаз» може втратити майно (грошові кошти), що безпосередньо позначиться на вартості акцій належних акціонерам, зокрема ТОВ «Омега-Капітал», що завдасть збитків акціонерам.
Також заявник вважає, що дії сторін у цій справі є «узгоджені», адже діяльністю АТ «Київоблгаз» керує Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», з огляду на що акціонери відповідача, зокрема ТОВ «Омега-Капітал», позбавлені будь-якої можливості брати участь в управлінні діяльністю АТ «Київоблгаз».
При цьому, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» входить до Групи Нафтогаз та єдиним власником 100% акцій АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», є НАК «Нафтогаз України». Тому, інтереси АТ ДАТ «Чорноморнафтогаз» співпадають з інтересами всієї Групи Нафтогаз, в тому числі позивача - Оператора ГТС України.
Окрім іншого заявник вказує, що існують випадки, навмисного ігнорування Операторами ГРМ, які перешли під управління Групи Нафтогаз, судових процесів та/або приховування дійсних фактичних обставин справи, з метою отримання додаткових прибутків саме підприємствам Групи Нафтогаз.
Наведені обставини, на переконання заявника, свідчать про наявність високого ризику, що внаслідок дій управителя АТ «Київоблгаз» - АТ «ДАТ «Чономорнафтогаз», не буде забезпечено належного представництва інтересів відповідача у даному спорі, що як наслідок призведе до безпідставного стягнення грошових коштів з відповідача як заборгованість за послуги врегулювання добових небалансів, які позивачем у спірному періоді не надавалися. А безпідставне стягнення заборгованості зумовить втрату грошових коштів АТ «Київоблгаз» та позначиться на вартості акцій належних ТОВ «Омега-Капітал».
Окрім іншого заявник звертає увагу на те, що корпоративні права, що належать на праві власності ТОВ «Омега-Капітал», на підставі ухвали суду від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к в рамках кримінального провадження № 62021000000000160 від 22.02.2021, було передано в тимчасове управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).
Проте в подальшому, без дозволу Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України на концентрацію та узгоджені дії, між АРМА та АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» 05.07.2022 укладено договір № 11/2022 управління активами (майном), згідно якого АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» (входить в Групу Нафтогаз») було передано в управління корпоративні права, що належать на праві власності ТОВ «Омега-Капітал» у кількості 6898072 штук, що становлять 20,441396 % від загальної кількості. Водночас, на переконання заявника, АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» всупереч покладених на нього обов'язків, вчинило умисні дії, спрямовані на розтрату арештованих активів, яке призвело до знецінення корпоративних прав акціонерів.
Разом з тим, на думку заявника, АТ «Київоблгаз» не може діяти самостійно, адже група Нафтогаз України, в особі АТ «НАК «Нафтогаз України», АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ТОВ «Оператор ГТС України» є зацікавленими в отриманні вигоди, шляхом безпідставного стягнення в судовому порядку вартості послуг врегулювання небалансів, які фактично АТ «Київоблгаз» у спірному періоді не отримував, до того ж за ціною визначеною Оператором ГТС та НАК «Нафтогаз України», значно вищою за ринкові ціни на природний газ.
Тому, як стверджує заявник, наразі існують обставини, які свідчать про необхідність залучення ТОВ «Омега-Капітал» у якості третьої особи, оскільки результати розгляду справи вплинуть на його права та законні інтереси, зокрема й тому, що наразі ТОВ «Омега-Капітал» в порушення Закону, позбавлено будь-якої можливості брати участь в управлінні корпоративними правами АТ «Київоблгаз».
До суду 26.02.2024 та 29.02.2024 від представника АТ «Укртрансгаз» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у якому останній повідомив суд про ухвалення 03.11.2023 Верховним Судом остаточного рішення у справі № 918/686/21.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2024 провадження у справі № 911/1057/20 поновлено.
Представником відповідача в підсистемі «Електронний суд» до суду 11.03.2024 сформовано зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства «Укртрансгаз», в якій заявник просить суд визнати недійсним з моменту укладення пункт 13.5. договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000723, укладений між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», яку ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2024 повернуто заявнику.
Представником позивача в підсистемі «Електронний суд» до суду 13.03.2024 сформовано заперечення на клопотання ТОВ «Омега-Капітал» про вступ у справу у якості третьої особи.
Заперечення аргументовані тим, що спір у справі за суб'єктним та предметним складом не може бути віднесений до категорії корпоративних спорів і вирішується безпосередньо між сторонами договору, яким ТОВ «Омега-Капітал» не є. Тому, результат розгляду спору може вплинути лише на права та інтереси власне самого товариства - АТ «Київоблгаз», а не на корпоративні права його учасника - ТОВ «Омега-Капітал», а відтак підстави для залучення останнього у справу у якості третьої особи відсутні.
Позивач зауважує, що справа розглядається судами з 2020 року, відповідач у встановлені законом і судом строки скористався своїми правами на подання суду відзиву на позов, заперечення, та доказів для спростування доводів позову. Такі документи і свою правову позицію відповідач виклав суду задовго до виникнення викладених в заяві обставин передачі акцій ТОВ «Омега-Капітал» в тимчасове управління АРМА на підставі ухвали суду від 17.05.2022. Відповідач з 2020 року заперечує проти позову, не подавав суду заяв про визнання позовних вимог.
Тому, безпідставне залучення акціонера відповідача в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на переконання позивача, може порушити рівність сторін, створити безпідставні переваги для сторони відповідача щодо подання доказів та заперечень по суті позову, процесуальний строк на подання яких відповідачем закінчився.
Обставини, які у своїй заяві наводить ТОВ «Омега-Капітал», як стверджує позивач, не доводять підстав для залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог у порядку статті 50 ГПК України, оскільки спір у даній справі виник між АТ «Укртрансгаз» та АТ «Київоблгаз» з виконання господарського договору і має майновий зобов'язальний характер, а заявник обґрунтовує вплив майбутнього рішення суду на його корпоративні взаємовідносини з АТ «Київоблгаз» та його інтереси як акціонера, зацікавленого в діяльності АТ «Київоблгаз».
Представником АТ «Нафтогаз України» в підсистемі «Електронний суд» до суду 14.03.2024 сформовано заперечення на клопотання ТОВ «Омега-Капітал» про вступ у справу у якості третьої особи, які обґрунтовані тим, що з моменту прийняття Печерським районним судом м. Києва ухвали від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к, правомочності ТОВ «Омега-Капітал» щодо володіння, користування та розпорядження 20,4414 % акцій у статутному капіталі АТ «Київоблгаз» обмежені, а виключно Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є особою, уповноваженою здійснювати володіння, користування та/або розпорядження цими акціями.
За вказаних обставин, на думку АТ «Нафтогаз України», рішення у справі № 911/1057/20 не може вплинути на права або обов'язки ТОВ «Омега-Капітал», оскільки останнє позбавлене відповідних правомочностей щодо АТ «Київоблгаз» на підставі ухвали суду у справі № 757/11783/22-к.
Представником відповідача в підсистемі «Електронний суд» до суду 02.04.2024 сформовано клопотання про зупинення провадження у справі.
Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі, оскільки в апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду Київської області від 19.03.2024 у справі № 911/1057/20, якою зустрічну позовну заяву АТ «Київоблгаз» повернуто заявнику. Таким чином, на переконання відповідача, подальший розгляд справи № 911/1057/20 є неможливим до перегляду оскаржуваної ухвали Північним апеляційним господарським судом.
Також, цього ж дня представником відповідача в підсистемі «Електронний суд» сформоване клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/2908/24 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання недійсними пункту 13.5. договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000723 з моменту укладення.
На переконання відповідача справа № 911/1057/20 є такою, що пов'язана з результатом вирішення спору у справі № 910/2908/24, оскільки факт визнання недійсним спірного пункту договору спростує наявність обов'язку АТ «Київоблгаз» по сплаті штрафних санкцій у даному спору.
За результатом розгляду вказаних клопотань відповідача, суд відмовив у їх задоволенні, про що постановив ухвалу від 03.04.2024, із занесенням до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2024 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Капітал» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Представником ТОВ «Омега-Капітал» в підсистемі «Електронний суд» до суду 22.04.2024 сформовано письмові пояснення щодо предмета спору.
У вказаних поясненнях ТОВ «Омега-Капітал» посилаючись на ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу», положення розділу XIII, ч. 2 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС вказує на те, що саме реальні витрати Оператора ГТС на закупівлю природного газу в іншого постачальника є основою для визначення плати за місячні небаланси замовників послуг транспортування. Тому, комерційне балансування базується на вчиненні Оператором ГТС розрахунку вартості місячного небалансу замовника послуг транспортування, фактичні дії з врегулювання якого було здійснено Оператором ГТС при фізичному балансуванні газотранспортної системи.
Також, ТОВ «Омега-Капітал» зауважує на тому, що Оператор ГТС зобов'язаний визначати розмір плати за небаланси замовників, виходячи із обґрунтованих та реальних витрат, пов'язаних із здійсненням ним балансування. При цьому, Оператор ГТС не повинен отримувати фінансову вигоду або зазнавати фінансових втрат внаслідок сплати та отримання плати за добовий небаланс, витрат за вчинення балансуючих дій, пов'язаних зі своєю діяльністю з балансування.
Тому, на думку ТОВ «Омега-Капітал», Оператор ГТС повинен підтверджувати факт врегулювання ним добових небалансів, шляхом вчинення балансуючих дій (отримання послуги балансування у постачальника за договором) первинними документами, що підтвердять обґрунтовані та реальні витрати, понесені ним саме для врегулювання небалансу саме у цю газову добу. Оператор газотранспортної системи зобов'язаний вести окремий облік доходів та витрат, пов'язаних з вчиненням балансуючих дій, що імперативно вказує на обов'язок Оператором ГТС доводити належними та допустимими доказами всі свої витрати на врегулювання небалансів замовників послуг транспортування, при наявності спору щодо стягнення вартості місячних небалансів.
Тобто, як вказує ТОВ «Омега-Капітал», з посиланням на висновки Великої Палати Верховного суду викладені у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20, Оператор ГТС повинен підтвердити належними доказами, який ресурс природного газу він використав (отримав за договором) для врегулювання (покриття) місячного небалансу замовників в цей газовий місяць його виникнення. З огляду на що для стягнення плати за врегулювання добових небалансів Оператор ГТС зобов'язаний довести понесення ним обґрунтованих та реальних витрат пов'язаних із вчиненням балансуючих дій. В іншому випадку намір Оператора ГТС стягнути з Оператора ГРМ коштів може свідчити про намір неправомірного збагачення.
При цьому, за доводами ТОВ «Омега-Капітал», наявність актів на закупівлю природного газу не підтверджує таку закупівлю для врегулювання місячних небалансів АТ «Київоблгаз».
Окрім іншого, ТОВ «Омега-Капітал» стверджує про те, що у спірний період АТ «Укртрансгаз» було газотранспортним підприємством та не мало ліцензії на постачання (продаж) природного газу, а тому Оператор ГТС не міг провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу, а весь обсяг газу, який постійно перебував у газорозподільній системі до моменту його передачі споживачам постачальників належав постачальникам газу, за договорами із якими оператор ГТС закачав газ у розподільні мережі для подальшого їх розподілу між споживачами постачальників.
Природний газ, який на праві власності належить саме Оператору ГТС, тому не може передаватися в розподільні газопроводи в силу прямої законодавчої заборони. Будь-яка законна підстава для такої передачі відсутня - не передбачена ні договором на транспортування природного газу, ні законодавством.
Водночас, в у спірному періоді постачальником споживачів підприємств ТКЕ (також залучені 3-ми особами у справу), був НАК «Нафтогаз України», на якого КМУ було покладено спеціальні обов'язки для забезпечення підприємств ТКЕ природним газом.
Зазначені обставини, на думку ТОВ «Омега-Капітал», свідчать про помилковість здійснення позивачем процедури алокації в січні-червні 2018 року на замовника послуг транспортування АТ «Київоблгаз» та безпідставність віднесення Оператором ГТС відборів природного газу з ресурсу постачальника НАК «Нафтогаз України» - як негативні місячні небаланси.
Також, положення Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу ГТС, не дивлячись на те, що кожний замовник послуг транспортування має індивідуальний договір на транспортування природного газу із АТ «Укртрансгаз», визначення ціни місячних небалансів, для всіх замовників послуг транспортування, за твердженням ТОВ «Омега-Капітал», має формуватися Оператором ГТС на основі фактичної вартості природного газу. Проте, як вказує третя особа, сторони приховують те, що жодних договорів закупівлі природного газу у ринковий спосіб саме для балансування Оператор ГТС не укладав, а із наданих договорів закупівлі природного газу у НАК «Нафтогаз України» не можливо виокремити обсяги природного газу, закуплені позивачем саме для балансування, і саме для покриття небалансів відповідача у 2018 році, а не інших потреб позивача та/або потреб інших замовників послуг транспортування.
Представником АТ «Укртрансгаз» в системі «Електронний суд» до суду 10.05.2024 сформовано додаткові письмові пояснення, а 15.05.2024 клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, а саме підписаного позивачем та відповідачем акту-звірки розрахунків за спірним договором станом на 31.10.2023.
У своїх пояснення позивач вказує зокрема на те, що у справі № 918/686/21, до якої було зупинено розгляд цієї справи, Верховний Суд остаточно вказав на те, що договір на транспортування природного газу регулює відносини з врегулювання небалансів як складової послуги транспортування природного газу та є достатньою підставою для оплати наданих за ним послуг.
Позивач зауважує, що встановлення факту вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у цій справі, відтак позивач не зобов'язаний додатково підтверджувати вчинення ним фізичного балансування (зокрема, договорами закупівлі природного газу, актами зберігання газу у газосховищах тощо).
Водночас, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.
Представником АТ «Київоблгаз» в системі «Електронний суд» до суду 15.05.2024 сформовано клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизи, яке обґрунтовано тим, що АТ «Оператор ГРМ» не відбирав природний газ в точках виходу з газотранспортної системи позивача. Весь обсяг природного газу надходив у суміжну газорозподільну систему виключно через запірну арматуру (вентилі тощо) пунктів приймання-передачі газу (ПППГ) газорозподільних станцій (ГРС), які перебувають у володінні і користуванні позивача, що підтверджується підписаним додатком 3 до договору транспортування, актами та схемами розмежування балансової належності. Відкриття вентиля на ГРС мало наслідком подачі (закачування) газу у суміжний газопровід поза волею АТ «Оператор ГРМ». Обсяг подачі газу регулювався Оператором ГТС - позивачем, мірою відкриття вентиля на ГРС і тиском газу. Технічні рішення облаштування газорозподільних станцій виключають можливість відбору газу відповідачем всупереч волі позивача.
У відповідності до підписаної між сторонами даного спору п. 3.1. Технічної угоди, власник комерційного ВОГ додатково до інформації, що надається у порядку, передбаченому Розділом 2 даної Технічної Угоди, щодобово, у форматі Hostlib-файлів, надає стороні, що не є власником ВОГ (далі - іншій стороні) повну інформацію про об'єм та фізико-хімічні показники газу, переданого через комерційний ВОГ, добові, погодинні данні, характер і тривалість аварійних ситуацій та втручань. При цьому, власником комерційного ВОГ (ПВВГ) в розумінні технічної угоди є позивач.
За доводами відповідача, позивач володів інформацією про обсяг переданого природного газу в газорозподільні мережі АТ «Оператор ГРМ» та саме він був наділений технічною можливістю обмежувати (припиняти) транспортування (передачу) природного газу в газорозподільні мережі АТ «Оператор ГРМ». Проте, позивач продовжував подавати природний газ в мережі АТ «Оператор ГРМ» понад обсяги підтверджених номінацій замовників послуг транспортування.
При цьому, як стверджує відповідач, у матеріалах справи відсутні первинні документи, які б свідчили про перетікання природного газу, що належить АТ «Оператор ГРМ» газотранспортною системою позивача.
З огляду на наведені обставини, відповідач вважає, що для об'єктивного встановлення та розгляду всіх обставин даної справи, необхідно опрацьовувати технічні дані про обсяги природного газу, оцінювати результати вимірів таких обсягів в пунктах приймання/передачі природного газу, та перевірити односторонні нарахування позивачем заборгованості за послуги балансування через призму усіх складових застосовуваної формули з економічної точки зору.
Тому, зважаючи на неможливість самостійного визначення обсягів надання Оператором ГТС послуг транспортування природного газу та вартості складових послуг, в тому числі послуги балансування, на переконання відповідача, для вирішення спору у цій справі необхідні спеціальні знання в галузі технологічного процесу газотранспортної системи, економіки та бухгалтерського обліку.
На вирішення експерта відповідачем запропоновано поставити наступні питання: які точки входу/виходу, в тому числі віртуальні з/до газотранспортної системи було використано АТ «Укртрансгаз» при розрахунку вартості послуг балансування АТ «Київоблгаз» у спірний період?; чи відповідають умови експлуатації комерційних ВОГ у точках входу/виходу з/до газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» узгодженій проектній документації та умовам договору?; яка загальна похибка вимірювання комерційних ВОГ у точках входу/виходу з/до газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз»?; чи придатні комерційні ВОГ у точках входу/виходу з/до газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик?; чи відповідає природний газ, що був переданий в фізичних точках входу/виходу з/до газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» до газорозподільної мережі АТ «Київоблгаз», фізико-хімічні показники якого зазначались у місячних паспортахсертифікатах, вимогам, встановленим пунктом 17 Глави 1 Розділу ІІІ Кодексу ГТС?.
У судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2024, суд за результатом розгляду клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у їх задоволенні.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2024 постановлено повернутись до стадії підготовчого провадження та здійснювати подальший розгляд справи у підготовчому засіданні; зупинити провадження у справі № 911/1057/20 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №№ 910/2964/24, 910/3067/24, що розглядаються Господарським судом міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2024 у справі № 911/1057/20 ухвалу Господарського суду Київської області від 24.07.2024 скасовано, а справу № 911/1057/20 передано до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
Представником АТ «Укртрансгаз» в підсистемі «Електронний суд» до суду 17.04.2025 сформовано додаткові письмові пояснення, згідно яких позивач зазначає, що частиною 2 статті 8 Закону України № 1730, з урахуванням змін внесених Законом України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин, щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС саме на підставі положень Закону України № 1730. Тому позивач після відкриття провадження у справі № 911/1057/20 (22.05.2020), у зв'язку з внесенням змін до Закону України № 1730 та висновків Верховного Суду викладених у постанові від 16.02.2024 у справі № 905/2044/19, звернувся з позовними заявами до підприємств ПЕК в тому числі і третіх осіб у цій справі щодо вимог в порядку ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730 про стягнення компенсації (оплати) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, що частково входять до обсягу заявлених позовних вимог у цій справі, за результатом розгляду яких судами прийнято рішення на користь позивача.
Зважаючи на наведені обставини позивач повідомив суд про те, що предмет спору в частині стягнення з відповідача вартості відібраних без номінацій підприємствами ПЕК природного газу обсягом 3866,027 тис. куб.м. існував та припинив існування в процесі розгляду справи, в зв'язку з прийняттям судових рішень у справах №№ 911/2108/24, 911/1930/24, 911/1907/24, 902/433/24, на підставі ч.2 ст. 8 Закону України № 1730. Відтак стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості 642606704,72 гривень, 41348856,23 гривень 3% та 70181254,20 гривень інфляційних втрат.
Підготовче судове засідання у справі неодноразово судом відкладалося та остаточно ухвалою суду від 12.03.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 02.04.2025, яке в подальшому судом відкладалося та остаточно призначено на 28.05.2025.
В судове засідання 28.05.2025 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи - АТ НАК «Нафтогаз України».
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, а представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову, представник третьої особи просив позовні вимоги задовольнити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між позивачем (далі також - оператор) та відповідачем (далі також - замовник) 17.12.2015 укладено договір транспортування природного газу № 1512000723 (далі - договір), за умовами п. 2.1. якого оператор (оператор) надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Пунктом 2.3. договору передбачено перелік послуг, які можуть бути надані замовнику, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Відповідно до п. 2.4. договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка № 1 (розподіл потужності) та/або додатка № 2 (транспортування) до цього договору.
Згідно з п. 2.5. договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс).
Пунктом 2.6. договору передбачено, що замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Відповідно до п. 2.7. договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору. При цьому, додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.8. договору).
Згідно з п. 4.1 договору замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та у повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; вчасно врегульовувати небаланси.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
Відповідно до п. 6.3. договору надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 7.1. договору вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
Відповідно до п. 9.2. договору вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: В балансування = БЦГ х К х Qбг, де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Згідно з п. 9.3. договору базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, розміщує її на своєму веб-сайті.
Пунктом 9.4. договору, в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 № 1 передбачено, що оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електрону адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Відповідно до п. 11.4. договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.
Пунктом 13.5. договору встановлено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з п. 17.1. договору цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Позивач зазначає, що ним, як оператором газотранспортної системи, було здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу у січні 2018 року в обсязі 16510,147 тис.куб.м., у лютому 2018 року в обсязі 13228,799 тис.куб.м., у березні 2018 року в обсязі 14500,269 тис.куб.м., у квітні 2018 року в обсязі 4500,000 тис.куб.м., у травні 2018 року в обсязі 2755,000 тис.куб.м. та у червні 2018 року в обсязі 2190,000 тис.куб.м., що підтверджується алокаціями (звітами) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу AT «Київоблгаз», за січень-червень 2018 року, звітами по точках входу/виходу за січень-червень 2018 року.
Так, позивач стверджує, що у зв'язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за січень-червень 2018 року в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи, він надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 690348202,41 гривень, про що були оформлені односторонні акти про надання таких послуг № 01-18-1512000723-БАЛАНС від 31.01.2018, № 02-18-1512000723-БАЛАНС від 28.02.2018, № 03-18-1512000723-БАЛАНС від 31.03.2018, № 04-18-1512000723-БАЛАНС від 30.04.2018, № 05-18-1512000723-БАЛАНС від 31.05.2018, № 06-18-1512000723-БАЛАНС від 30.06.2018, які разом з рахунками на оплату та звітами по точкам входу/виходу надіслані позивачем відповідачу супровідними листами № ТSОВИХ-18-356 від 14.02.2018, № ТSОВИХ-18-669 від 14.03.2018, № ТSОВИХ-18-971 від 13.04.2018, № ТSОВИХ-18-1228 від 14.05.2018, № ТSОВИХ-18-1475 від 14.06.2018, № ТSОВИХ-18-1832 від 13.07.2018.
Отже, позивач вважає, що з моменту отримання відповідачем вищезазначених актів, рахунків та звітів у останнього, відповідно до умов пункту 9.4 договору та пункту 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС, виникло зобов'язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання зазначених документів, проте, відповідач за вказані послуги не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Заперечення відповідача проти позову аргументовані наступним:
- позивачем не дотримано порядку визначення небалансу за договором та Кодексом та не надано змоги відповідачу самостійно врегулювати небаланс у визначені строки;
- звіти про надані послуги балансування за спірний період не містять деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу, що свідчить про порушення вимог Кодексу при складанні звітів;
- з інформації, що надана позивачем неможливо з'ясувати складові (деталізацію по споживачах замовника послуг з транспортування) обсягів небалансу та суми нарахувань по споживачах замовника послуг транспортування;
- позивачем при розрахунку вартості послуг балансування безпідставно застосовано коефіцієнт 1,2, оскільки небаланси в жодному місяці спірного періоду не перевищували 5% від загального об'єму природного газу, який надійшов до газорозподільної системи;
- до обсягу природного газу, який використовувався в рамках послуг балансування, включено обсяг природного газу відібраного підприємствами ТКЕ, які не можуть вважатися несанкціоновано відібраними та не можуть бути небалансом відповідача, оскільки такий обсяг природного газу придбаний підприємствами ТКЕ у третьої особи - НАК «Нафтогаз України» відповідно до укладених та діючих договорів, натомість третя особа відмовилась видати номінації та оформлювати акти прийому-передачі природного газу під час опалювальних сезонів 2017-2018 років;
- позивачем не направлено розрахунку вартості послуг балансування та рахунку на оплату таких послуг у встановлений договором строк, при цьому, договір транспортування, укладений сторонами, не передбачає з якого моменту починає облік п'ятиденний строк для здійснення оплати;
- за період з січня 2018 року по листопад 2019 року (включно) відповідачем перераховано на рахунок позивача 447665337,71 гривень, з призначенням платежу «Постанова КМУ № 256 від 04.03.2002 за надані послуги балансування природного газу за договором № 1512000723 від 17.12.2015»;
- враховуючи те, що розрахунок за договором здійснюється між сторонами в порядку, передбаченому постановою КМУ № 256 від 04.03.2002, то правові підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат відсутні. Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.
Спростовуючи доводи відповідача наведені у відзиві позивач у відповіді на відзив вказував на те, що:
- відповідач як оператор ГРМ самостійно визначив обсяг виробничо-технологічних витрат природного газу у наведених розмірах, які він безпідставно відібрав з газотранспортної системи без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи, що відображено у алокаціях (звітах) АТ «Київоблгаз» про поділ фактичного обсягу природного газу за січень-червень 2018 року та стало підставою для виконання процедури алокації фактичних обсягів природного газу по відповідачу з метою визначення його небалансу у спірний період;
- обсяг природного газу, відібраний відповідачем з газотранспортної системи в спірні газові місяці склав більше ніж 5% розміру його небалансу, внаслідок чого позивачем при визначені вартості наданих послуг балансування правомірно застосовано коефіцієнт 1,2;
- позивач при здійсненні алокації обсягів природного газу, відібраних відповідачем як замовником послуг транспортування з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до газорозподільної системи відповідача керувався інформацією про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем, об'єкти якого підключені до газотранспортної системи відповідача, наданої останнім як оператором ГРС у порядку, визначеному наведеними положеннями Кодексу ГТС. Позивач не надавав НАК «Нафтогаз України» послуг фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою для вказаних споживачів за відповідні періоди, а отже НАК «Нафтогаз України» не був постачальником таких споживачів по відповідних періодах, тому підстави здійснювати позивачу алокацію на НАК «Нафтогаз України» фактичних обсягів наведених споживачів не існує, оскільки згідно з п. 8 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів споживача можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації/місячній номінації/реномінації;
- заборгованість відповідача за період січень-червень 2018 року є непогашеною, тому посилання відповідача на платіжні доручення є безпідставними, оскільки у таких платіжних дорученнях відповідачем не вказано за який період здійснена оплата.
Третя особа 1 - АТ «Нафтогаз України» у своїх письмових поясненнях вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в спірні періоди відповідач, за відсутності правових підстав, здійснив розподіл природного газу, що спричинило виникнення негативного місячного небалансу відповідача, з метою врегулювання якого позивачем надано послуги балансування.
Третя особа 2 - Комунальне підприємство Бородянської селищної ради «Бородянкатепловодопостачання» у своїх письмових поясненнях зазначило, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки Кабінетом Міністрів України на опалювальний сезон 2017-2018 років був встановлений особливий порядок постачання природного газу виробникам теплової енергії, який визначав, що постачальником природного газу є АТ «НАК «Нафтогаз України», який до 01.09.2018 зобов'язаний постачати таким підприємствам природний газ та видавати відповідні номінації, що виключає можливість несанкціонованого відбору природного газу та наявність негативного небалансу у відповідача.
Третя особа 4 - Комунальне підприємство «Тетіївтепломережа» Тетіївськоїміської ради у своїх письмових поясненнях зазначило, що даний позов не підлягає задоволенню, оскільки АТ «НАК «Нафтогаз України» протиправно не виконував нормативні акти Кабінету Міністрів України та взяті на себе зобов'язань в частині постачання природного газу шляхом видачі номінацій, а тому відібрані обсяги природного газу не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір і не можуть вважатись небалансом відповідача.
Третя особа 5 - Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» у своїх письмових поясненнях зазначило, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки віднесення позивачем обсягу природного газу, спожитого підприємствами теплової енергетики в опалювальний період 2017-2018 років, без підтверджених номінацій до негативних небалансів відповідача згідно п. 8 глави 3 розділу XII Кодексу газотранспортної системи є неправомірним.
Третя особа - ТОВ «Омега-Капітал» у своїх письмових поясненнях зазначило, що наявність актів на закупівлю природного газу не підтверджує таку закупівлю для врегулювання місячних небалансів АТ «Київоблгаз». У спірний період АТ «Укртрансгаз» було газотранспортним підприємством та не мало ліцензії на постачання (продаж) природного газу, а тому Оператор ГТС не міг провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу, а весь обсяг газу, який постійно перебував у газорозподільній системі до моменту його передачі споживачам постачальників належав постачальникам газу, за договорами із якими оператор ГТС закачав газ у розподільні мережі для подальшого їх розподілу між споживачами постачальників. Природний газ, який на праві власності належить саме Оператору ГТС, тому не може передаватися в розподільні газопроводи в силу прямої законодавчої заборони. Будь-яка законна підстава для такої передачі відсутня - не передбачена ні договором на транспортування природного газу, ні законодавством. Водночас, в у спірному періоді постачальником споживачів підприємств ТКЕ, був НАК «Нафтогаз України», на якого КМУ було покладено спеціальні обов'язки для забезпечення підприємств ТКЕ природним газом. Зазначені обставини, на думку ТОВ «Омега-Капітал», свідчать про помилковість здійснення позивачем процедури алокації в січні-червні 2018 року на замовника послуг транспортування АТ «Київоблгаз» та безпідставність віднесення Оператором ГТС відборів природного газу з ресурсу постачальника НАК «Нафтогаз України» - як негативні місячні небаланси.
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі № 911/1057/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 13.07.2022 рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 911/1057/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанції Верховний Суд вказав, що: «5.7. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції виходили з того, що звіти про надані послуги балансування за спірний період не містять деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу, тобто складені з порушеннями вищезазначених вимог Кодексу ГТС. З інформації, що надана позивачем, неможливо з'ясувати складові (деталізацію по споживачах замовника послуг з транспортування) обсягів небалансу та суми нарахувань по споживачах замовника послуг транспортування.
5.8. Однак, судами не спростовано доводів позивача про те, що спірні обсяги небалансу були підтверджені алокаціями (звітами) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу AT «Київоблгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за січень-червень 2018 року, які були надані самим відповідачем та в яких міститься чітка інформація про спірні обсяги природного газу, відібраного відповідачем на власні виробничо-технологічні витрати (ВТВ).
5.9. Позивач звертав увагу судів на те, що наявність такого обсягу відібраного відповідачем природного газу з ГТС, без надання доказів на подачу таких обсягів для транспортування до газотранспортної системи, належним чином підтверджують негативні небаланси AT «Київоблгаз».
5.10. Однак, зазначеним доводам та доданим до позовної заяви на їх обґрунтування доказам попередні судові інстанції не надали будь-якої оцінки.
5.13. Однією з підстав для відмови у задоволенні позовних вимог попередні судові інстанції зазначили те, що не надано змоги відповідачу самостійно врегулювати небаланс у визначені строки.
5.14. Однак, суди не врахували, що ненадання споживачу можливості самостійно врегулювати небаланси не спростовує правомірності вимог про оплату відповідних послуг у разі їх фактичного надання.
5.15. Крім того, суди не встановили здійснення відповідачем дій, визначених пунктом 4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС для врегулювання небалансів. Так, позивач зазначав, що в матеріалах судової справи відсутні докази купівлі відповідачем природного газу в інших замовників послуг транспортування або здійснення ним відбору природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації з метою врегулювання небалансу за спірні газові місяці.
5.16. Водночас AT «Укртрансгаз» вказувало, що завчасно повідомляло відповідача про існування у останнього негативних небалансів та необхідність врегулювати їх самостійно у строки і в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та договором, та зазначало, що такі обставини підтверджуються долученими до позовної заяви складеними та направленими AT «Укртрансгаз» на електронну пошту AT «Київоблгаз» повідомленнями про обсяги місячних небалансів за січень-червень 2018 року з пропозицією їх врегулювати в строк до 12-го числа наступного місяця (містяться в матеріалах судової справи).
5.17. Однак оцінки вказаним доводам та відповідним доказам суди попередніх інстанцій також не надали та належним чином не спростували доводи позивача про виконання ним визначених Кодексом ГТС та договором умов на підставі яких у відповідача виник обов'язок з оплати вартості послуг балансування, наданих позивачем відповідачу у період з січня по червень 2018 року.
5.26. Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування, що підтверджується відповідними позовними вимогами. При цьому, позивачем не заявлено вимог, які б вимагали оцінки дій AT "НАК "Нафтогаз України".
5.27. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що під час вирішення цього спору попередні судові інстанції мали б підтвердити чи спростувати саме лише факт видачі номінацій постачальником природного газу - AT "НАК "Нафтогаз України", споживачам - третім особам на стороні відповідача, а не вдаватись до оцінки наявності/відсутності правових підстав для видачі таких номінацій, оскільки встановлення цих обставин виходить за межі позовних вимог.
5.38. Отже, незалежно від того, чи укладались його сторонами додатки №1, №2, №3 до договору, умовами договору №1512000723 від 17.12.2015 сторонами погоджено його предмет, зокрема, в частині надання послуг балансування, узгоджено порядок, обсяг та вартість надання послуг балансування.
5.39. У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 викладено висновок про те, що неукладення додатків №1, №2, №3 до договору про транспортування природного газу не може однозначно свідчити про неукладеність такого договору і вирішуючи спір, що виник у таких відносинах, суди мають встановлювати обставини фактичного виконання сторонами умов вказаного правочину.
5.40. Посилаючись на вказаний висновок скаржник зазначає, що часткове виконання відповідачем умов договору №1512000723 від 17.12.2015 шляхом оплати заборгованості за минулі періоди послуги балансування додатково свідчить про погодження відповідачем з його умовами щодо надання послуг балансування, щодо умов визначення обсягу та вартості таких послуг, та як наслідок, про погодження сторонами його умов в частині надання послуг балансування, що також підтверджується судовим рішенням у справі №911/2624/16, відповідно до якого провадження у справі в частині стягнення 126372570,07 грн припинено, в зв'язку з оплатою заборгованості відповідачем саме на виконання договору №1512000723 від 17.12.2015.
5.41. Однак, вказані обставини також помилково не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору, у зв'язку з чим, суди прийшли до безпідставного висновку, що неукладення додатків №1, №2, №3 до договору нібито свідчить про неузгодженість умов щодо обсягів та порядку надання послуг балансування та визначення вартості послуг.».
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відносини, які виникли між сторонами врегульовані, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (надалі - Кодекс ГТС).
За змістом частин 1, 2 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
Пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, наведено визначення термінів, зокрема:
- замовник послуг транспортування - це юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування);
- базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу;
- балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
- небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;
- алокація - це віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
- місячна номінація - це заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);
- підтверджена номінація - це підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);
- несанкціонований відбір природного газу - це відбір природного газу за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період, тощо;
- комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації;
- фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи.
Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.
У разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць (пункт 4 главі 3 розділу XIV Кодексу ГТС).
Відповідно до підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів(пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС).
Підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до газотранспортної системи, є основою для формування інформації, що передається оператору газотранспортної системи для здійснення ним алокації.
При цьому така інформація надається оператору газотранспортної системи за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті (пункт 5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС).
Отже, за законом та договором визначено, що достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.
З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідач отримував послуги транспортування природного газу (зокрема, приймав природний газ у відповідних віртуальних точках ГТС), що підтверджується звітами AT «Київоблгаз» про поділ фактичного обсягу природного газу за січень-червень 2018 року та звітами АТ «Укртрансгаз» по точках входу/виходу за січень-червень 2018 року. Відтак АТ «Укртрансгаз» в односторонньому порядку складені акти про надання відповідачу послуг балансування для врегулювання небалансів на загальну суму 690348202,41 гривень.
При цьому, доказів самостійного врегулювання відповідачем негативних небалансів у обсязі 53684,215 тис.куб.м. у порядку та у строк, передбачених кодексом ГТС, до матеріалів справи не надано.
На виконання положень Кодексу ГТС та укладеного сторонами договору, зважаючи на нездійснення відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивачем акти про надання послуг балансування за вказані періоди на загальну суму 690348202,41 гривень були надіслані відповідачу разом з рахунками на оплату та звітами по точках входу/виходу супровідними листами позивача № ТSОВИХ-18-356 від 14.02.2018, № ТSОВИХ-18-669 від 14.03.2018, № ТSОВИХ-18-971 від 13.04.2018, № ТSОВИХ-18-1228 від 14.05.2018, № ТSОВИХ-18-1475 від 14.06.2018, № ТSОВИХ-18-1832 від 13.07.2018, докази чого наявні у матеріалах справи.
Згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до пункту 9.4 договору, оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електрону адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Для наявності підстав для оплати виставленого оператором рахунку щодо вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин у наступній послідовності: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання самостійно замовником послуг транспортування цього небалансу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем; 3) оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру (Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 910/20912/17).
Отже, з моменту отримання відповідачем вказаних актів, рахунків на оплату та звітів по точкам входу/виходу у відповідача відповідно до пункту 9.4 Договору та пункту 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС виникли зобов'язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.
Проте, відповідач не спростував належними та допустимими доказами факт виникнення у нього небалансів за період січень-червень 2018 року, а також не надав доказів оплати послуг балансування позивачем у встановлений договором та Кодексом ГТС строк.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування заборгованості відповідача перед позивачем за надані відповідачу послуги балансування протягом січня-червня 2018 року, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою та підтверджена матеріалами справи.
Разом з тим, судом встановлено, в перебігу розгляду справи Верховною Радою України було прийнято Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон України № 1639), який набрав чинності 29.08.2021.
Названим законом внесено зміни, зокрема, до Закону України від 03.11.2016 № 1730-VІІІ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон України № 1730), яким, окрім іншого, доповнено ст. 8 цього Закону.
Так, згідно підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов'язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:
відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;
послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.
Як підтверджується матеріалами справи до складу небалансу відповідача у спірному періоді було включено, відповідно до вимог п. 8 глави 3 Розділу ХІІ Кодексу ГТС, такі обсяги несанкціонованого відбору природного газу споживачами (підприємствами ТКЕ):
- за січень 2018 року обсяги спожитого без номінації природного газу по споживачах складають: 2404,081 тис.м.куб - КП УЖКГ м. Славутич; 346,066 тис.м.куб - ТОВ «Укропт «Мастер-Енерго»;
- за лютий 2018 року обсяги спожитого без номінації природного газу по споживачах складають: 318,799 тис.м.куб - ТОВ «Укропт «Мастер-Енерго»;
- за березень 2018 року обсяги спожитого без номінації природного газу по споживачах складають: 341,639 тис.м.куб - КП КОР «Києво-Святошинська тепломережа»; 221,048 тис.м.куб - КП КОР «Тетеївтепломережа»; 233,984 тис.м.куб - КП КОР «Бородянкатепловодопостачання»; 0,410 тис.м.куб - ТОВ «Теплоенерго».
Рішеннями господарських судів у справах №№ 911/2108/24, 911/1930/24, 911/1907/24, 902/433/24 стягнуто з підприємств ПЕК (третіх осіб у справі) вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу, в т.ч. щодо обсягу природного газу відібраного з ГТС АТ «Укртрансгаз» у спірному періоді у загальному обсязі 1461,536 тис. куб.м.
Між тим, обсяги природного газу відібраного без номінацій з ГТС АТ «Укртрансгаз» відносно 2404,081 тис.м.куб. відібраних у січні 2018 року КП УЖКГ м. Славутич та 0,410 тис.м.куб. відібраних у березні 2018 року ТОВ «Теплоенерго» також підлягають врегулюванню в порядку ч. 2 ст. 8 Закону № 1730.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відтак, враховуючи вищевикладене, на день відкриття провадження у даній справі (22.05.2020), предмет спору в частині стягнення з відповідача вартості відібраних без номінацій підприємствами ПЕК природного газу обсягом 3866,027 тис. куб.м. припинив існування в процесі розгляду справи, в зв'язку з ухваленням судових рішень у вказаних вище справах, на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730, тому суд дійшов про підставність позовних вимог саме у розмірі 642606704,72 гривень, а частині вимог про стягнення з відповідача 47741497,69 гривень провадження у справі підлягає закриттю.
Водночас, посилання відповідача на застосування позивачем при визначенні вартості послуг балансування коефіцієнту компенсації 1,2 та не вірне визначення позивачем вартості за надані послуги балансування, судом оцінюється критично з огляду на наступне.
Згідно положень пункту 9.2. договору закріплено, що при визначення вартості послуг балансування за газовий місяць, коефіцієнт компенсації дорівнює 1 при умові, що розмір небалансу становить до 5% від обсягу природнього газу, відібраного з газотранспортної системи, а в інших випадках встановлено використання коефіцієнту 1,2.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, як замовником послуг транспортування у спірні газові місяці здійснено виключно відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди для врегулювання яких були надані послуги балансування. Відтак, обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи в спірні газові місяці, склав 100% розміру його небалансу, внаслідок чого позивачем правомірно при визначенні вартості наданих послуг балансування застосовано коефіцієнт 1,2.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 41348856,23 гривень 3% річних та 70181254,20 гривень інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, суд дійшов висновку про правомірне здійснення нарахування позивачем зазначених сум, та, відповідно, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Щодо строків позовної давності.
Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин, щодо якої суд зазначає, що за змістом ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Поряд із цим, згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» починаючи з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами та доповненнями) було продовжено дію карантину з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Також відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було введено воєнний стан. Дія зазначеного указу неодноразово подовжувалась Указами Президента та триває дотепер.
З огляду на викладене вище, твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності судом відхиляються, адже такі строки впродовж дії карантину та на період воєнного стану не застосовуються.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що провадження у справі № 911/1057/20 в частині стягнення основного боргу у розмірі 47741497,69 гривень підлягає закриттю, а решта заявлених позивачем вимог підлягають задоволенню.
А саме суд приймає рішення про закриття провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 47741497,69 гривень та стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на користь АТ «Укртрансгаз» 642606704,72 гривень основного боргу, 41348856,23 гривень 3% річних, 70181254,20 гривень інфляційних втрат.
При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі № 911/1057/20 в частині стягнення основного боргу у розмірі 47741497,69 гривень закрити.
2. Позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити повністю.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (08150, Київська область, Фастівський р-н, місто Боярка, вулиця Шевченка, будинок 178, код: 20578072) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код: 30019801) 642606704,72 гривень основного боргу, 41348856,23 гривень 3% річних, 70181254,20 гривень інфляційних втрат та 735700,00 гривень судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2025.
Суддя Р.М. Колесник