Справа № 932/4013/25
Провадження № 3/932/1538/25
09 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Малінов О.С., за участі захисника Хараїм Ольги Валеріївни, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262793 від 05.03.2025 року, о 12.36 годин, за адресою: м. Костянтинівка, вул. 13-ти розстріляних, біля будинку №5, було зупинено водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем Volkswagen-Transporter н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора алкотестер Drager Alcotest 6810, в закладі охорони здоров'я (СП КНП МЦПЛЗ м. Костянтинівка) водій ОСОБА_1 відмовився. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п.2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, згідно з протоколом, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник Хараїм О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні заперечувала проти притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Просила задовольнити її клопотання про закриття адміністративного провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на наступне.
1) на наявному в матеріалах справи відеозапису відсутня чітка відмова ОСОБА_1 від проходження на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу Drager;
2) працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 після відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу Drager пройти огляд в медичному закладі охорони здоров'я;
3) адміністративну відповідальність ОСОБА_1 виключає те, що останній під час його зупинки діяв в стані крайньої необхідності оскільки він, будучи військовослужбовцем виконував наказ свого командування - евакуював людей;
4) ОСОБА_1 під час складання протоколу не були роз'яснені його права, передбачені ст.ст. 55,56,59,63 Конституції України, ст.268 КУпАП;
5) оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем направлення та проведення огляду на стан сп'яніння не входить до повноважень працівників поліції, а мав бути проведений виключно посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
6) відеозапис, доданий до справи, не є належним доказом, оскільки має вибірковий характер, зйомка переривалась під час складання протоколу.
Крім того, захисник ОСОБА_2 вважає, що у даному випадку можливо застосувати аналогію закону та призначити більш м'яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст.69 КК України, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортним засобом.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.п.3,4р.1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка,що не відповідає обстановці.
При прийнятті остаточного рішення у справі суд досліджує докази, які знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та які долучені до протоколу серії ЕПР1 № 262793 від 05.03.2025 року, а саме: відеозапис з бодікамер патрульної поліції; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 від 05.03.2025 року; заява ОСОБА_1 про надання судових викликів в електронній формі; акт прийому-передачі транспортного засобу Volkswagen-Transporter н.з. НОМЕР_1 від 05.03.2025 року; копію водійського посвідчення та військового квитка ОСОБА_1 ; технічний паспорт автомобіля Volkswagen-Transporter н.з. НОМЕР_1 .
Щодо заперечень сторони захисту:
1) На долученому до протоколу DVD-диску відеозапису зафіксований рух автомобіля Volkswagen-Transporter, та зрозумілі причини зупинки транспорту - відсутність переднього номерного знаку (перший запис). Під час спілкування з працівниками поліції у останніх виникли достовірні сумніви щодо знаходження водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота. В подальшому зафіксовано як ОСОБА_1 , який керував даним автомобілем, відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager. При цьому Трачук на питання працівника поліції пояснює, що вживав алкогольні напої вночі цього ж дня, тобто повністю визнає факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 262793 від 05.03.2025 року у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення», ОСОБА_1 особисто зазначено, що «05.03.2025 керував авто, продувати драгер відмовляюся (а.с.1)..
2) Не надання ОСОБА_1 працівниками поліції направлення для проходження огляду в медичному закладі охорони здоров'я спростовується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 від 05.03.2025 року, наявного в матеріалах справи (а.с.3).
3) Доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець, діяв у стані крайньої необхідності не підтверджені ніякими доказами, зокрема бойовим розпорядженням по військовій частини; поясненнями (свідченнями) безпосереднього командира військової частини, тощо. Крім того, ці твердження фактично спростовуються актом прийому-передачі автомобіля Volkswagen-Transporter від 05.03.25 року іншому водієві-військовослужбовцю, що свідчить про наявність інших водіїв у військовій частині, які спроможні виконати завдання командування. Також на відеозапису видно, що в автомобілі Volkswagen-Transporter відсутні будь-які інші особи, яких начебто евакуював водій ОСОБА_1 .
4) Твердження захисту про те, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, передбачені ст.ст. 55,56,59,63 Конституції України, ст.268 КУпАП спростовуються особистими підписами останнього у відповідних розділах протоколу серії ЕПР1 № 262793 від 05.03.2025 року (а.с.1).
5) Доводи захисника про те, що для військовослужбовця, який керує транспортним засобом, передбачено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за статтею 266-1 КУпАП, суд відхиляє виходячи з наступного.
У статті 15 КУпАП встановлено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема, відповідно до частини першої статті 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Положеннями статті 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
При цьому суд зазначає, що в статті 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.
Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водія транспортного засобу, а стосуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду на загальних підставах, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники національної поліції.
6) Твердження захисника, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки не є безперервним, суд не приймає до уваги, оскільки вважає відеозапис достатнім для правильного та об'єктивного встановлення обставин справи. Крім того чинний КУпАП, відповідно до ст. 266, вимагає долучення до матеріалів справи відеозапису виключно огляду водія на стан сп'яніння (чи його відмови від такого огляду), долучення відеозапису всього часу чергування працівника поліції в окремому матеріалі не вимагається, як КУпАП, так і відповідною інструкцією щодо застосування працівниками поліції бодікамер під час чергування.
Позиція захисту що у даному випадку можливо застосувати аналогію закону та призначити більш м'яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст.69 КК України, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортним засобом- не ґрунтується на законі, а тому не підлягає задоволенню.
Встановлені судом обставини виявленого правопорушення свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП, а його дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Згідно із ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
З урахуванням положень п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф слід перерахувати номер рахунку: адміністративний штраф у сфері забезпечення дорожнього руху, отримувач: ГУК у Дніпропетровській області, номер рахунку (IBAN) UA758999980313020149000004001, код за ЄДРОПОУ: 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕПА), ККДБ: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) номер рахунку UA908999980313111256000026001).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення стягнення в установу банку України, а в разі оскарження чи опротестування постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Платіжний документ, що засвідчує сплату штрафу в повному обсязі, надається до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова надсилається органу державної виконавчої служби для її виконання в примусовому порядку.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у цій постанові.
Постанова судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.С.Малінов