Справа № 909/130/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14.07.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., розглянувши клопотання (вх.№6106/25 від 11.07.2025) від фізичної особи підприємця Почтара Андрія Михайловича про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу та скасування судового наказу у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд», вул. Надрічна, буд. 4 "Б", м. Івано-Франківськ, 76019
до відповідача: Фізичної особа-підприємця Почтара Андрія Михайловича АДРЕСА_1
про видачу судового наказу про стягнення 11 189 грн 58 к. заборгованості за спожиту електричну енергію, 302 грн 80 к. - судового збору та 5 000 грн 00 коп. - витрат на професійну правову допомогу,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Почтара Андрія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, 4 "Б", м. Івано-Франківськ, 76019; ЄДРПОУ 42129720) - 11 189 грн (одинадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн 58 к. заборгованості згідно із заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу №210970 яка виникла за період серпень-жовтень 2024 року, 302 (триста дві) грн 80 к. - судового збору та 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.
14.02.2025 Господарським судом Івано-Франківської області видано судовий наказ.
11.07.2025 до Господарського суду Івано-Франківської області від Фізичної особи-підприємця Почтара Андрія Михайловича надійшла заява, в якій останній просить суд поновити боржнику строк на подання заяви про скасування судового наказу у справі № 909/130/25 та скасувати судовий наказ.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу від 14.02.2025 у справі №909/130/25, заявник посилався на те, що судовий наказ не отримував, про існування даного наказу дізнався при укладанні договору про надання професійної правничої допомоги - 10.07.2025року.
Суд дослідивши подану боржником заяву та матеріали справи зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За змістом статей 147 і 148 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку боржник посилається на те, що про існування судового наказу у справі останньому стало відомо лише 10.07.2025.
Разом з тим, у справі наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (№0601114265121) ФОП Почтару Андрію Михайловичу на належну адресу, відповідно до якого копія судового наказу від 14.02.2025 у справі з доданими документами була отримана боржником 28.02.2025.
Так, у пункті 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, зазначено, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Відповідно до пункту 105 Правил № 270 одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Згідно з пунктом 106 Правил № 270 під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.
Отже, рекомендоване поштове відправлення, адресоване фізичній особі, вручається працівником об'єкта поштового зв'язку адресату після пред'явлення ним документа, що посвідчує особу, або повнолітньому члену сім'ї адресата у разі надання документа, що підтверджує їх родинні зв'язки чи спільне проживання.
Окрім того, відповідно до п. 129 Правил № 270 оператор поштового зв'язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв'язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв'язку згідно із законом. А згідно з п. 127 Правил користувач послуг поштового зв'язку має право, зокрема, оскаржити неправомірні дії працівників поштового зв'язку в порядку, встановленому законом.
Підстави вважати вказане поштове повідомлення не належним доказом отримання боржником поштової кореспонденції у суду відсутні.
Окрім того, боржником не надано жодних доказів, які б підтверджували зміну місця його проживання.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, вказана норма покладає на кожну із сторін обов'язок доказування тих обставин, про які зазначаються, зокрема, у заяві та на яких ґрунтуються її вимоги.
Відтак, суд вважає наведені заявником підстави для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу необґрунтованими, які пов'язані з обставинами суб'єктивного характеру, а не об'єктивними обставинами, у зв'язку з чим визнаються судом неповажними.
За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність підстав для поновлення боржнику строку для подання заяви про скасування судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв та скарг. Норми, які регламентують процесуальні строки, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі №5/452/06).
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, §35). Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання боржника про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.
Оскільки заяву про скасування судового наказу подано боржником після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відсутність правових підстав для поновлення строку на подання цієї заяви, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви про скасування судового наказу від 11.07.2025 боржнику.
Керуючись статтями 119, 157, 158, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Почтара Андрія Михайловича про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу (вх.№6106/25 від 11.07.2025) - відмовити.
2. Заяву Фізичної особи-підприємця Почтара Андрія Михайловича від 11.07.2025 про скасування судового наказу від 14.02.2025 - повернути боржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гула У.І.