Справа № 909/485/25
11.07.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Тисменицької міської ради (вх. № 10980/25 від 01.07.2025) адвоката Устінського А. В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі
за позовом: Тисменицької міської ради
(вул. Галицька, буд. 17, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400)
до відповідача: Благодійного фонду "Оселя надії"
(вул. Монастирська, буд. 6, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400)
про стягнення заборгованості у розмірі 43 071, 53 гривень, з яких: 33 277, 19 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 03.05.2024 по 31.12.2024, 6 808, 21 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 01.01.2025 по 28.02.2025, 2 523, 90 гривень - інфляційні втрати та 462, 23 гривень - 3 % річних,
за участі:
від позивача: представник у судове засідання не з'явився,
від відповідача: представник у судове засідання не з'явився,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилась справа за позовом Тисменицької міської ради до Благодійного фонду "Оселя надії" про стягнення заборгованості в розмірі 43 071, 53 гривень, з яких: 33 277, 19 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 03.05.2024 по 31.12.2024, 6 808, 21 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 01.01.2025 по 28.02.2025, 2 523, 90 гривень - інфляційні втрати та 462, 23 гривень - 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2025 у справі № 909/485/25 позов Тисменицької міської ради до Благодійного фонду "Оселя надії" про стягнення заборгованості у розмірі 43 071, 53 гривень, з яких: 33 277, 19 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 03.05.2024 по 31.12.2024, 6 808, 21 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 01.01.2025 по 28.02.2025, 2 523, 90 гривень - інфляційні втрати та 462, 23 гривень - 3 % річних - задоволено; стягнуто з Благодійного фонду "Оселя надії" на користь Тисменицької міської ради - 43 071, 53 гривень заборгованості, з яких: 33 277, 19 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 03.05.2024 по 31.12.2024, 6 808, 21 гривень - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 01.01.2025 по 28.02.2025, 2 523, 90 гривень - інфляційні втрати та 462, 23 гривень - 3 % річних, а також 2 422, 40 гривень судового збору.
01.07.2025 за вх. № 10980/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Тисменицької міської ради надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Ухвалою від 02.07.2025 суд прийняв до розгляду заяву представника Тисменицької міської ради (вх. № 10980/25 від 01.07.2025) адвоката Устінського А. В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 909/485/25 призначивши її розгляд в судовому засіданні на 11.07.2025; запропонував відповідачу надати до суду письмові пояснення чи заперечення щодо заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
За правилами частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно приписів вказаної вище норми, у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи зазначено, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції - 14 000, 00 гривень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами частин 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 у справі № 922/445/19 та у додатковій постанові Верховного Суду у справі № 910/789/21 від 19 січня 2022 р).
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 17.10.2020 у справі № 904/3583/19 та 26.01.2022 у справі № 910/20883/20).
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката представником позивача надано належним чином засвідчені копії:
- Договору про надання правничої допомоги № Ю-10/04/25 від 14.04.2025;
- ордеру на надання правничої допомоги серія АТ № 1098673 від 14.04.2025;
- акту наданих послуг від 27.06.2025 до Договору про надання правничої допомоги № Ю-10/04/25 від 14.04.2025 на загальну суму 14 000, 00 гривень;
- платіжної інструкції № 27/06/2025 від 27.06.2025 про оплату за надання правничої допомоги в сумі 14 000, 00 гривень.
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що при зверненні із даним позовом до суду позивач (Клієнт) уклав з адвокатом Устінським Андрієм Вікторовичем (Адвокат) Договір про надання правничої допомоги № Ю-10/04/25 від 14.04.2025 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно із пунктом. 1.2. Договору, в рамках даного договору АДВОКАТ може надавати наступні послуги:
- Здійснення аналізу документів для визначення перспективи звернення до суду, здійснення підготовки документів для звернення до суду щодо стягнення з Благодійного фонду "Оселя Надії" безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельними ділянками в площею 0, 4144 га, кадастровий номер 2625810100:01:016:0810.
- Надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань пов'язаних зі стягненням безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати. Складення заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню.
- Представництво прав та законних інтересів Клієнта в суді першої інстанції, а також інших органах державної влади та місцевого самоврядування щодо стягнення з Благодійного фонду "Оселя Надії" безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.
- Надання Клієнту інших видів правової допомоги визначених чинним законодавством спрямованих на захист його прав та законних інтересів у спірних правовідносинах.
Відповідно до пункту 3.1.3. Договору, Клієнт приймає на себе наступні зобов'язання: Оплачувати правничу допомогу у відповідності до умов розділу 4 Договору.
Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що за надання Адвокатом Клієнтові правничої допомоги в суді першої інстанції Клієнт сплачує фіксований гонорар у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Сторони шляхом підписання додаткової угоди можуть змінити розмір загальної суми договору.
За пунктом 3.2. Договору, винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту у судових справах обчислюється у фіксованому розмірі та зазначається в Актах приймання-передачі наданих послуг.
Оплата надання правничої допомоги здійснюється Клієнтом самостійно, шляхом безготівкового перерахунку встановленої Актом наданих послуг вартості наданих послуг протягом 20-ти календарних днів з моменту підписання Акту наданих послуг. Гонорар може бути сплачено також кількома платежами (п. 4.3. Договору).
За приписами п. 7.1. Договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025. В частині представництва інтересів Клієнта у суді першої інстанції договір діє до ухвалення рішення по справі судом першої інстанції.
На підтвердження наданих послуг Сторонами Договору складено Акт наданих послуг № 1 від 27.06.2025 на загальну суму 14 000, 00 гривень.
З огляду на приписи Господарського процесуального кодексу України подані позивачем документи є належним документальним підтвердженням розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133 - 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2021 по справі № 596/2305/18.
Письмового клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у зв'язку з їх неспівмірністю від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи результат розгляду справи в суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу у розмірі 14 000, 00 гривень відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 14 000, 00 гривень.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Тисменицької міської ради (вх. № 10980/25 від 01.07.2025) адвоката Устінського А. В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 909/485/25 - задовольнити.
2. Стягнути з Благодійного фонду "Оселя надії" (вул. Монастирська, буд. 6, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400; ідентифікаційний код: 38982719) на користь Тисменицької міської ради (вул. Галицька, буд. 17, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400; ідентифікаційний код: 04356165) - 14 000, 00 гривень (чотирнадцять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
6. Повний текст додаткового рішення складено - 14.07.2025.
Суддя В. В. Михайлишин