Справа № 909/310/25
11.07.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" (вх. № 10953/25 від 30.06.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме на проїзд до судових засідань (витрат на службові відрядження) у справі
за позовом: Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління
Служби безпеки України"
(вул. Причальна, буд. 5 А, м. Київ, 02081)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС"
(вул. Шевченка, буд. 101, смт. Богородчани (з), Богородчанський район,
Івано-Франківська область, 77701)
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 910 967, 21 гривень,
за участі:
від позивача: Макаренка Артема Вікторовича (в режимі відеоконференції),
від відповідача: Гуменюка Богдана Степановича,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходилась справа за позовом Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 910 967, 21 гривень.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2025 у справі № 909/485/25 позов Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" про стягнення штрафних санкцій в сумі 910 967, 21 гривень - задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" на користь Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" заборгованість в сумі 605 172, 97 гривень, з яких: 10 598, 54 гривень - 3 % річних, 9 687, 57 гривень - інфляційні нарахування, 329 955, 00 гривень - штраф у розмірі 5 % від суми прострочення, 101 246, 37 гривень - пеня за кожен день прострочення, 154 645, 49 гривень - штраф у розмірі 7 % від суми прострочення, а також 9 077, 33 гривень судового збору.
30.06.2025 за вх. № 10953/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи № 909/310/25, а саме витрати на проїзд до судових засідань (витрати на службові відрядження - транспорт, проживання, добові відрядження).
01.07.2025 за вх. № 10978/25 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою від 02.07.2025 суд призначив вищезазначену заяву до розгляду в судовому засіданні на 11.07.2025.
При розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме на проїзд до судових засідань (витрат на службові відрядження), суд виходить з такого.
Заява Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" мотивована тим, що представники позивача у порядку самопредставництва (в. о. директора Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" - Артем Макаренко та начальнак юридичного відділу - Ірина Сивобородько) на підставі наказів в. о. директора Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" були відряджені в Господарський суд Івано-Франківської області та брали участь у чотирьох судових засіданнях, на що позивачем було витрачено кошти в загальному розмірі 35 015, 48 гривень.
Заявник вважає, що ці витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду і підлягають відшкодуванню відповідачем.
За змістом частин 1 та 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із пунктом 3 частини 1, частинами 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
Зі змісту частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України випливає, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження самопредставництва працівниками позивача - Макаренка Артема Вікторовича та Сивобородько Ірини Іванівни підтверджуються наявною у матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У справі наявні звіти про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 24.04.2025, 19.05.2025, 09.06.2025 та 30.06.205, з яких вбачається, що вказаним працівникам відшкодовано добові витрати для відряджень у розмірі 800, 00 гривень за добу, всього за 12 діб відряджень на двох представників відшкодовано 19 200, 00 гривень (12 діб х 800, 00 грн х 2 особи = 19 200, 00 гривень), а також додатково в розмірі вартості проїзду поїздом за чотири відрядження до місця відрядження в суд (м. Івано-Франківськ) і назад (м. Київ) (16 квитків загальною вартістю 8 615, 48 гривень) та витрати на проживання в загальному розмірі 7 200, 00 гривень.
Також позивачем надано проїзні документи які підтверджують витрати на проїзд в означеному розмірі 8 615, 48 гривень та рахунки за послуги проживання в готелі, як доказ понесення витрат на проживання в загальному розмірі 7 200, 00 гривень.
Суд зазначає, що будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, зокрема, явка в судове засідання, участь у судовому засіданні, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні пункту 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов'язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов'язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18).
Такі обмеження, зокрема, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 98 від 02.02.2011 та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998.
Згідно абзацу 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 98 від 02.02.2011, витрати на найм житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються за наявності підтвердних документів (далі - підтвердні документи).
Отже, понесені відповідачем транспортні витрати на суму 8 615, 48 гривень та витрати на проживання в загальному розмірі 7 200, 00 гривень, є такими, що пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені відповідачем на підставі пункту 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, представники не є адвокатами і перебувають у трудових відносинах із позивачем, є його штатними працівниками та виконують обов'язки, передбачені трудовим договором, до яких (в тому числі) належить представництво інтересів юридичної особи у суді, а також отримують заробітну плату за рахунок державного бюджету, з цих підстав суд вважає, що понесені, у зв'язку із виконанням посадових обов'язків витрати на відрядження у розмірі 800, 00 гривень за добу (12 діб х 800, 00 х 2 особи = 19 200, 00 гривень) не підлягають задоволенню.
При цьому, щодо відсутності попереднього розрахунку судових витрат суду зазначає таке.
Положення статті 124 Господарського процесуального кодексу України не містить імперативних приписів про те, що у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, суд зобов'язаний відмовити у відшкодуванні судових витрат.
Натомість, частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто, застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи (додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19). Сам факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (п. 28 постанови у даній справі).
Окрім того, позивачем під час розгляду справи подано клопотання про збільшення розміру судових витрат (вх. № 8006/25 від 13.05.2025), в якому зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат по справі, який зокрема, складається з судових витрат в розмірі 35 200, 00 гривень. Витрати для двох представників за одну поїздку на судове засідання попередньо (орієнтовно) складають (білети 2 200, 00 грн + проживання 1 800, 00 грн + добові 4 800, 00 грн) - 8 800, 00 гривень.
Також, позивач у вказаному клопотанні вказав, що відповідно до пункту 8 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду позивач зобов'язується надати суду докази, які підтверджують сплачений розміру судових витрат у зв'язку з розглядом справи.
Відтак доводи відповідача, зазначені у запереченнях, у цій частині судом відхиляються.
Таким чином, підтверджується понесення позивачем витрат на відрядження його представників в загальному розмірі 15 815, 48 гривень.
Відтак, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесення судових витрат, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати пов'язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, а саме представництва інтересів позивача в Господарському суді Івано-Франківської області.
Поряд із цим, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позов у даній справі задоволено частково, а саме присуджено до стягнення 605 172, 97 гривень із заявленої до стягнення суми в розмірі 910 967, 21 гривень.
Таким чином, пропорційно до задоволених позовних вимог сума витрат, пов'язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, а саме представництва інтересів позивача в Господарському суді Івано-Франківської області, складає 10 506, 22 гривень.
Інші витрати в розмірі 5 309, 25 гривень підлягають покладенню на позивача, у зв'язку з відмовою в задоволенні іншої частини позову.
За вказаних обставин, суд вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню в частині покладення на відповідача витрат на службові відрядження представників позивача в розмірі 10 506, 22 гривень.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" (вх. № 10953/25 від 30.06.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме на проїзд до судових засідань (витрат на службові відрядження) у справі № 909/310/25 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI СТОЛІТТЯ - ПЛЮС" (вул. Шевченка, буд. 101, смт. Богородчани (з), Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701; ідентифікаційний код: 30051316) на користь Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" (вул. Причальна, буд. 5 А, м. Київ, 02081; ідентифікаційний код: 20003226) - 10 506, 22 гривень (десять тисяч п'ятсот шість гривень двадцять дві копійки) судових витрат на проїзд до судових засідань (витрат на службові відрядження).
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 24 509, 26 гривень судових витрат на проїзд до судових засідань (витрат на службові відрядження) - відмовити.
5. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.
7. Повний текст додаткового рішення складено - 14.07.2025.
Суддя В. В. Михайлишин