майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"27" червня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/484/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№б/н від 16.06.2025 у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Ходаковського Валентина Володимировича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЯНЕЦЬКИЙ ЩЕБЗАВОД"
про стягнення 694018,08 грн,
Фізична особа-підприємець Ходаковський Валентин Володимирович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЯНЕЦЬКИЙ ЩЕБЗАВОД" 694018,08 грн, з яких 240046,00 грн основного боргу, 124756,15 грн інфляційних втрат, 23577,12 грн 3% річних, 281634,21 грн пені та 24004,60 грн штрафу у розмірі 10%.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору (змішаного) купівлі-продажу (поставки) та на виконання робіт №15/03 від 15.03.2021 в частині оплати за проданий товар та виконані роботи.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.06.2025 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЯНЕЦЬКИЙ ЩЕБЗАВОД" на користь Фізичної особи-підприємця Ходаковського Валентина Володимировича 240046,00 грн основного боргу, 124756,15 грн інфляційних втрат, 23577,12 грн 3% річних, 149209,96 грн пені та 6451,04 грн судового збору; у задоволенні решти позову відмовлено.
16.06.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення вх.№б/н від 16.06.2025, згідно з якою останній просить покласти на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи №906/484/25 у розмірі 40000,00 грн (а.с.33-38).
Ухвалою господарського суду від 16.06.2025 призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви на 27.06.2025.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином (а.с.42-43).
27.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання від 27.06.2025, у якому останній просив провести судове засідання без його участі у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях та зазначив, що заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу підтримує у повному обсязі (а.с.44-46).
Згідно з ч.4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як зазначено вище, при ухваленні рішення Господарського суду Житомирської області від 13.06.2025 за наслідками розгляду справи №906/484/25 питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося.
Отже, розглянувши за відсутності представників сторін заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 16.06.2025, суд дійшов таких висновків.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Як встановлено судом, на виконання вимог ч.1 ст.124, п.9 ч.3 ст.162 ГПК України позивач у позовній заяві повідомив, що сума судових витрат, яку він поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції, становить 48350,00 грн яка складається із судового збору - 8350,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу - 40000,00 грн.
Заяву про ухвалення додаткового рішення від 16.06.2025 з доданими до неї документами надіслано позивачем через систему «Електронний суд» 16.06.2025, тобто в межах п'ятиденного строку, визначеного абз.3 ч.8 ст.129 ГПК України.
Отже позивачем дотримано порядок та строк подання доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості.
За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.
Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ФОП Ходаковському В.В. надавав адвокат - Очич А.Ю. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №646 від 12.04.2012 (а.с.14)), повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1124841 від 09.04.2025 (а.с.15).
Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Так, 02.04.2025 між ФОП Ходаковським В.В. (далі - клієнт) та адвокатом Очичем А.Ю. укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір) (а.с.35), за змістом п.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнтові з приводу представництва та захисту його інтересів у будь яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності, а також у судах загальної юрисдикції, адміністративних судах та господарських судах всіх ланок.
Повноваження адвоката визначені у п.2 договору.
Відповідно до п.3 договору, за виконання обов'язків захисника клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 40000,00 грн, а саме за представлення інтересів клієнта в Господарському суді м. Житомир з приводу стягнення заборгованості із ТОВ «ГУЛЯНЕЦЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» по договору (змішаний) купівлі-продажу (поставки) та виконання робіт 15/03 від 15.03.2021.
За актом виконаних робіт по наданню юридичних послуг (правової допомоги) від 16.06.2025, адвокат надав клієнтові такі юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги від 02.04.2025, як: вивчення наданих клієнтом документів; вивчення та правовий аналіз судової практики у аналогічних справах; консультації в телефонному режимі та зустрічі з клієнтом, в тому числі поза робочого місця адвоката; підготовка позовної заяви та додатків, подача їх через електронний суд; підготовка та подача розрахунку штрафних санкцій; підготовка та подача клопотання про надання для огляду оригіналів документів на вимогу суду; підготовка та подача клопотання про повернення оригіналів документів; підготовка та подача клопотання про постановлення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу; позитивний результат стягнення основного боргу та штрафних санкцій. Вартість виконаних робіт та послуг складає: 40000,00 грн (а.с.36).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак відповідач зі свого боку клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу, доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність, нереальність такого розрахунку або про неналежність наданих адвокатом послуг до цієї справи, суду не подав.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.5 ст.129 ГПК України).
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Виходячи з наведеного, дослідивши надані позивачем документи в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення від 16.06.2025 у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правову допомогу у розмірі 40000,00 грн є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову, відповідають критеріям обґрунтованості та розумності їхнього розміру, підтверджені належними й допустимими доказами.
Враховуючи викладене і те, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.06.2025 у справі №906/484/25 позов ТОВ "ГУЛЯНЕЦЬКИЙ ЩЕБЗАВОД" задоволено частково, при цьому питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося, суд, відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, дійшов висновку задовольнити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 16.06.2025 частково, покласти на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30984,00 грн, у задоволенні решти заяви відмовити.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення за вх.№б/н від 16.06.2025 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЯНЕЦЬКИЙ ЩЕБЗАВОД" (с. Бондарівка, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11562, ідентифікаційний код 33201062) на користь Фізичної особи-підприємця Ходаковського Валентина Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 30984,00 грн витрат на професійну допомогу.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено: 14.07.25
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - у справу;
- позивачу та його представнику - Очичу А.Ю. (до ел.каб.);
- відповідачу (до ел.каб.).