Рішення від 08.07.2025 по справі 905/350/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

08.07.2025 Справа №905/350/25

Господарський суд Донецької області у складі :

судді Лободи Т.О.

при секретарі судового засідання Голуб К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, код 00032129, в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Краматорськ Донецької області, код 09334702,

до відповідача 1 ОСОБА_1 , м. Бахмут Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідача 2 ОСОБА_2 , м. Бахмут Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2

про стягнення 223 941,74 грн,

за участю учасників справи:

позивача - ОСОБА_3 ,

відповідачів - Царьова М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецьке обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021 в загальному розмірі 223 941,74 грн, з якої 150 000,00 грн простроченої заборгованості за основним боргом, 73 647,25 грн прострочених процентів за користування кредитом станом на 30.10.2023 та 294,49 грн заборгованості за комісією станом на 30.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 зобов'язань за Договором кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021 щодо своєчасної сплати кредиту та процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка є предметом стягнення за позовом. Позовні вимоги до відповідача-2 ґрунтуються на договорі поруки № 104.10-35/П-263/21 від 13.08.2021, за яким відповідач-2 зобов'язався відповідати перед позивачем за невиконання зобов'язань відповідачем-1 за Договором кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021.

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд встановив, що ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність на підставі власного рішення 15.09.2023 та на даний час не є суб'єктом господарської діяльності.

На запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримана відповідь № 1264664 від 04.04.2025 про те, що за вказаними параметрами особу не знайдено.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 04.04.2025 зобов'язав Державну міграційну службу України у строк протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали надіслати на електронну адресу суду inbox@dn.arbitr.gov.ua інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 .

Господарський суд Донецької області ухвалою від 04.04.2025 зобов'язав Міністерство соціальної політики України у строк протягом п'яти днів з моменту отримання цієї ухвали надати відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщених осіб фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 , а також інформацію про Управління праці та соціального захисту населення, яким було здійснено реєстрацію про взяття на облік таких осіб.

08.04.2025 від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України надійшла відповідь про те, що місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

18.04.2025 від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь, в якій повідомлено, що станом на 15.04.2025 згідно з відомостями, внесеними до ЄІБД ВПО, ОСОБА_1 не перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_2 перебуває з 26.08.2022 на обліку внутрішньо переміщених осіб, адреса фактичного місця проживання - АДРЕСА_2 .

Господарський суд Донецької області ухвалою від 22.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/350/25, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 21.05.2025 о 10:30 год, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

23.04.2025 до суду надійшло повідомлення № 75819 з системи "Електронний суд" про те, що адвокат Царьов Михайло Валерійович (РНОКПП - НОМЕР_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5583 від 31.07.2019) отримав доступ до справи № 905/350/25 на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) № АН№1519097 від 23.04.2025, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 23-04 від 23.04.2025, для представництва в судах по справі з єдиним унікальним номером справи 905/350/25.

12.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просить суд відмовити у вимогах про стягнення 73 647,25 грн прострочених процентів за користування кредитом. У відзиві адвокат Царьов Михайло Валерійович зазначає, що він здійснює представництво у даній справі обох відповідачів на підставі ордерів про надання правничої допомоги. Заперечуючи проти частини позовних вимог, зазначає, що відповідачі не погоджуються з вимогою про стягнення відсотків з користування кредитом в сумі 73 647,25 грн, вважають такі вимоги необґрунтованими. Зазначає, що позивачем не надано графіку нарахування відсотків та сплати відсотків за договором, а лише зазначено до якого числа місяця сплачуються відсотки, при цьому розмір відсотків за кожний місяць (або період) не зазначено. Відповідно до графіку збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування зазначений лише графік погашення ліміту кредиту, без зазначення розрахунку відсотків, що підлягають сплаті за кожний період. На думку відповідачів, позивач має надати до суду погоджений графік для встановлення факту порушення ОСОБА_1 такого графіку погашення відсотків у відповідному розмірі. Вказує, що положення договору, окрім відсоткової ставки, не містять розмір відсотків, що підлягають погашенню у відповідний місяць. Звертає увагу, що договір передбачає особливий порядок сплати відсотків, які мають різні ставки процентів, що підлягають сплаті, а саме 14% (п.3.5.2), не більше 30% (п.3.5.3) та 3% річних (п.3.6.1.2.). Вказує, що позивач у позовній заяві не вказує дати, з яких мав би початися відповідний період для повної або часткової компенсації сплати відсотків за користування та яка саме відсоткова ставка діяла у відповідний період. Фактично заявляючи вимоги про стягнення 73 647,25 грн відсотків за користування кредитом, позивач не підтверджує підстав для нарахування саме такого розміру відсотків. Крім того, вказує, що наданий розрахунок заборгованості складено не у відповідності до умов кредитного договору, оскільки відповідно до графіку з 13.08.2021 по 19.07.2022 позивач нараховував відсотки по ставці 14% річних, а вже з 19.07.2022 року почав збільшувати відсоткову ставку. На залишок простроченої заборгованості позивачем було нараховано починаючи з 31.10.2022 року заборгованість у розмірі 73 647,25 грн. Зазначає, що розрахунок заборгованості також не містить відомостей, чи застосовувались банком періоди повної компенсації та часткової, а також чи було враховано положення про компенсаційну процентну ставку в розмірі 3%. Тобто при обчисленні залишку простроченої заборгованості по відсоткам та суми нарахованих процентів з користування кредитом не є зрозумілим саме по якій відсотковій ставці розраховувалися відсотки за кожний місяць або період. Позивач у позовній заяві детально не зазначив про порядок та ставку нарахування відсотків, але послався на загальні умови договору без врахування особливих умов кредитування по програмі "Доступні кредити" 5-7-9 відсотків. Крім того, зазначає, що в порушення умов договору банком до позовної заяви не надано жодного повідомлення відповідача про збільшення ставки у відповідний період, а тому без належного повідомлення позичальника банк не міг збільшувати такий відсоток, а тому розрахунок заборгованості по відсоткам складений з порушенням умов договору. Посилаючись на п. 9 Закону України "Про банки та банківську діяльність" у період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором. Стосовно банківської виписки зазначає, що вона не відображає дійсних обставин та загалом не відповідає формі банківської виписки, оскільки не містить інформації про особу, яка склала таку виписку та печатки банку, а тому вона є не належним доказом. Крім того, зазначає, що ще з травня 2022 року, на момент коли за договором не обліковувалась заборгованість, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з території де проводяться бойові дії, а тому вона звільнена від відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов'язання на підставі статті 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

16.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій банк заперечує в повному обсязі проти доводів та суджень, викладених відповідачами у відзиві, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не узгоджуються з припасами чинного законодавства і практикою Верховного Суду. Стосовно тверджень відповідачів про порушення банком умов договору кредитної лінії в частині прядку нарахування та сплати процентів за відповідним договором зазначає, що договором кредитної лінії унормовано та узгоджено між сторонами такого договору механізм, особливості розрахунку та встановлення розміру сплати процентів, а також порядок сплати і строки (терміни) сплати процентів (відповідної їх частини). Отже, при підписанні договору кредитної лінії позичальник був ознайомлений та обізнаний з умовами надання кредиту, процентами та штрафними санкціями, передбаченими умовами договору, про що свідчить особистий підпис останнього на відповідному договорі. Стосовно твердження відповідачів про неналежне повідомлення банком про підвищення розміру процентної ставки зазначає, що банк фактично був позбавлений можливості з об'єктивних, незалежних від банку причин, забезпечити належне виконання умов договору кредитної лінії в цій частині, оскільки зареєстрованим місцезнаходженням ОСОБА_1 є м. Бахмут, яке є тимчасово окупованою територією. При цьому, в порушення умов договору нею не повідомлено банку про отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та про зміну адреси місця проживання. Стосовно заперечень відповідачів про банківські виписки зазначає, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. При поданні відповідної позовної заяви, серед іншого, банком надано банківські виписки по рахункам позичальника за договором кредитної лінії. Відповідні додатки підписані кваліфікованим електронним підписом представника позивача разом зі створеною в системі "Електронний суд" позовною заявою, до якої вони додавалися. Стверджує, що надані банківські виписки по рахункам позичальника, які сформовано з автоматизованої банківської системи БАРС ММФО, та містять всі обов'язкові реквізити у розумінні приписів Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, є достатніми, достовірними та належними доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. А тому, такі виписки за картковими рахунками є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Щодо посилань відповідачів про звільнення відповідачів від відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов'язання відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" зазначає, що ними не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу про те, що банк був обізнаний про отримання у 2022 році останньою відповідного статусу, а також про те, що позичальник взагалі зверталася до банку у встановлений законодавством спосіб та порушувала відповідні питання перед банком. Зазначає, що станом на 15.05.2025 до банку не надходила інформація від позичальника щодо отримання у 2022 році останньою статусу внутрішньо переміщеної особи, а також відсутні звернення ОСОБА_1 щодо застосування приписів Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", враховуючи отримання відповідного статусу.

21.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідачів надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідачі наполягають, що банком у відповіді на відзив не спростовано, що умови договору не містять розміру відсотків за відповідний період, що слугували б твердженню позивача, що відповідачі не сплатили відсотки у відповідному розмірі та відповідний період, а також відсутній графік, у якому б було б відображено розмір відсотків, що б підлягали сплаті у належний строк, а відповідачами такий розмір відсотків не був сплачений. Також відповідачі наполягають, що без належного повідомлення позичальника банк не міг збільшувати такий відсоток, атому розрахунок заборгованості по відсоткам складений з порушенням умов договору. Стосовно тверджень банку про неможливість повідомити відповідачів про підвищення процентної ставки, відповідачі зазначають, що банк не був позбавлений можливості використати альтернативні способи повідомлення, а саме направити такі повідомлення на електронну пошту відповідачів. У відповіді на відзив позивач зазначає про інформування позичальника про відкликання кредиту, повідомлення про перехід права кредитора, але вказуючи, що не мав можливості інформувати позичальника про зміну відсоткової ставки (в порушення умов кредитного договору), хоча у відповідності до договору мав можливість інформувати шляхом направлення повідомлень на електрону пошту відповідачів, однак жодного доказу такого інформування не надав. Стосовно банківських виписок зазначають, що жодна з наданих виписок не містить інформації про особу, яка склала таку виписку та печатки банку, а тому вона є не належним доказом. Також зазначають, що представник позивача адвокат Снайко Г.О. не є працівником банку, а банком не надані докази, які б свідчили, що адвокат є уповноваженим складати банківські виписки. Більш того, кваліфікований електронний підпис адвоката не є печаткою банку, яка у відповідності до Положення має міститися на банківських виписках. Стосовно тверджень банку про те, що він не був обізнаний про отримання у 2022 році відповідачами відповідного статусу та що станом на 15.05.2025 до банку не надходила інформація від позичальника щодо отримання у 2022 році останньою статусу внутрішньо переміщеної особи зазначають, що банком було отримано відзив на позовну заяву, до якого було надано відповідні довідки про взяття Чапліну В.В. на облік як внутрішньо переміщену особу, а тому, отримавши ці докази банк, мав би скористатися своїми процесуальними права, щодо відкладення судового розгляду даної справи для здійснення перерахунку заборгованості у відповідності до статті 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та подати до суду заяву про збільшення або зменшення позовних вимог.

Суд прийняв подані сторонами заяви по суті справи та долучив їх до матеріалів справи.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 21.05.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 03.06.2025 о 10:00 год.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 03.06.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 08.07.2025 о 12:00 год.

03.06.2025 до суду після судового засідання через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, яка фактично є письмовими поясненнями по справі, в яких позивач зазначає, що спірний кредитний договір було укладено в місті Бахмут та подальше супроводження кредитної операції здійснювалося уповноваженими особами відповідного ТВБВ. У квітні 2023 року збройними силами РФ було захоплено майно АТ "Ощадбанк", у тому числі, яке знаходиться в м. Бахмут (місце знаходження ТВБВ), доступ до відповідного майна у працівників банку було втрачено та станом на теперішній час відсутній, перевірити стан такого майна не вбачається можливим, про що банком подано до правоохоронних органів відповідні заяви про вчинення кримінальних правопорушень. Враховуючи те, що матеріали по супроводженню кредитної операції позичальниці (окрім оригіналів договорів) знаходилися у приміщенні ТВБВ та станом на сьогодні доступ до таких документів відсутній, банк позбавлений можливості надати господарському суду копії листування між сторонами договору за відповідний період.

07.07.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, яка фактично є письмовими поясненнями по справі, в яких позивач зазначає, що за умовами спірного договору перегляд базової процентної ставки здійснюється банком кожного календарного кварталу без додаткової згоди на це позичальника. У поясненнях позивач наводить базові процентні ставки, які були застосовані у період з 13.08.2021 по 30.10.2023. Також наголошує, що договором кредитної лінії унормовано та узгоджено між сторонами такого договору механізм, особливості розрахунку та встановлення розміру сплати процентів, а також порядок сплати і строки (терміни) сплати процентів (відповідної їх частини), а тому при підписанні договору кредитної лінії позичальник був ознайомлений та обізнаний з умовами надання кредиту, процентами та штрафними санкціями, передбаченими умовами договору, про що свідчить особистий підпис останнього на відповідному договорі.

Суд прийняв подані позивачем пояснення та долучив їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, зазначених у позові, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Чапліної Віолети Валеріївни, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , припинено за її рішенням 15.09.2023.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598 - 609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, даний спір належить до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.

13.08.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) та Фізичною особою-підприємцем Чапліною Віолетою Валеріївною (далі - Позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 104.10-35/К-150/21 (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього Договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату Процентів за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

В статті 1 Договору сторони визначили терміни та їх тлумачення, зокрема погодили, що наступні терміни та скорочення використовуються в цьому Договорі в такому значенні:

Відновлювальна кредитна лінія - надання Кредиту в майбутньому окремими частинами (траншами) в межах діючого ліміту кредитування за умови своєчасної сплати Позичальником у повному обсязі всіх платежів, передбачених цим Договором. У разі часткового або повного погашення Основної суми боргу Позичальник може повторно отримати Кредит або його частину в межах Діючого ліміту кредитування протягом строку дії цього Договору.

Компенсаційна процентна ставка (КПС) - частина Процентів, розмір якої визначається та підлягає сплаті Позичальником у відповідності до п. 3.6.1.2 цього Договору протягом Періоду часткової компенсації Процентів.

Компенсаційна частина Процентів (КЧП) - частина Процентів, розмір якої визначається у відповідності до п. 3.6.1.3 цього Договору та яка може бути сплачена за рахунок коштів Фонду протягом Періоду часткової компенсації Процентів.

Компенсація - грошові кошти, які надаються Позичальнику в рамках державної підтримки на виконання Програми шляхом щомісячної оплати Фондом Процентів або відповідної їх частини за користування Кредитом. Розмір та порядок надання Компенсації передбачені Програмою та визначаються умовами цього Договору. Компенсація підлягає сплаті у відповідності до Програми і Договору про співробітництво з урахуванням порядку сплати Процентів встановленого цим Договором.

Кредит - грошові кошти Банку, що підлягають видачі Позичальнику та поверненню в порядку та на умовах, визначених цим Договором, у межах Діючого ліміту кредитування.

Період повної компенсації Процентів - період часу, що припадає на строк дії Програми, та який починається з дати укладення цього Договору та триває протягом строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов'язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (їх) відміни включно.

Період часткової компенсації Процентів - період часу, що починається з дати, наступної за датою закінчення Періоду повної компенсації процентів та триває протягом Строку дії Програми та/або до повного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором.

Програма - програма фінансової державної підтримки суб'єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%", реалізація якої здійснюється на підставі "Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 28 та Договору про співробітництво.

Статтею 3 Договору сторони погодили умови кредитування, зокрема:

- сума та валюта максимального ліміту кредитування - 400 000,00 грн;

- спосіб надання кредиту та строк кредитування - кредит надасться у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 12 серпня 2024 року;

- комісійна винагорода - Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за надання Кредиту в розмірі 0,5 відсотків від суми Максимального ліміту кредитування в день укладення цього Договору, а також комісійну винагороду за обслуговування Кредиту в розмірі 0,35 відсотків від суми Максимального ліміту кредитування в день укладення цього Договору.

- цільове призначення кредиту - поповнення оборотного капіталу.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили наступний Графік збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування:

- в період з 13.08.2021 по 11.03.2022 (включно) діючий ліміт в розмірі 400 000,00 грн;

- в період з 12.03.2022 по 11.04.2022 (включно) діючий ліміт в розмірі 333 333,00 грн;

- в період з 12.04.2022 по 11.05.2022 (включно) діючий ліміт в розмірі 266 666,00 грн;

- в період з 12.05.2022 по 11.06.2022 (включно) діючий ліміт в розмірі 199 999,00 грн;

- в період з 12.06.2022 по 11.07.2022 (включно) діючий ліміт в розмірі 133 332,00 грн;

- в період з 12.07.2022 по 11.08.2022 (включно) діючий ліміт в розмірі 66 665,00 грн;

- 12.08.2022 діючий ліміт в розмірі 0,00 грн;

- в період з 13.08.2023по 11.03.2023 (включно) діючий ліміт в розмірі 400 000,00 грн;

- в період з 12.03.2023 по 11.04.2023 (включно) діючий ліміт в розмірі 333 333,00 грн;

- в період з 12.04.2023 по 11.05.2023 (включно) діючий ліміт в розмірі 266 666,00 грн;

- в період з 12.05.2023 по 11.06.2023 (включно) діючий ліміт в розмірі 199 999,00 грн;

- в період з 12.06.2023 по 11.07.2023 (включно) діючий ліміт в розмірі 133 332,00 грн;

- в період з 12.07.2023 по 11.08.2023 (включно) діючий ліміт в розмірі 66 665,00 грн;

- 12.08.2023 діючий ліміт в розмірі 0,00 грн;

- в період з 13.08.2023по 11.03.2024 (включно) діючий ліміт в розмірі 400 000,00 грн;

- в період з 12.03.2024 по 11.04.2024 (включно) діючий ліміт в розмірі 333 333,00 грн;

- в період з 12.04.2024 по 11.05.2024 (включно) діючий ліміт в розмірі 266 666,00 грн;

- в період з 12.05.2024 по 11.06.2024 (включно) діючий ліміт в розмірі 199 999,00 грн;

- в період з 12.06.2024 по 11.07.2024 (включно) діючий ліміт в розмірі 133 332,00 грн;

- в період з 12.07.2024 по 12.08.2024 (включно) діючий ліміт в розмірі 66 665,00 грн;

Відповідно до п. 3.5.1 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату Процентів за процентною ставкою (далі - Базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим Договором із застосуванням такої формули:

БПС = Індекс UIRD (3m) + Маржа

де:

БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за ним Договором;

індекс UIRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного Банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет, а також в системі Thomson Reuters. У випадку розходження значень ставки UIRD між різними джерелами інформації, перевага надається значенню ставки UIRD, що оприлюднена в системі Thomson Reuters.

Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7 %.

Згідно з п. 3.5.2 Договору на момент укладення Договору, з урахуванням визнаного на таку дату індексу UIRD (3m) та на застосуванням формули, передбаченої пп. 3.5.1 цього Договору розмір Базової процентної ставки становиш 14 % річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання Позичальника зі сплати Процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої Базової процентної ставки у відповідності до пп. 3.5.3 цього Договору.

За умовами п. 3.5.3 Договору перегляд Базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої пп. 3.5.1. цього Договору) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього Договору до повного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на : 01 січня, 01 квітня, 01 липня та 01 жовтня відповідного року (далі - Дата перегляду процентної ставки).

Базова процента ставка у розмірі, розрахованому за наслідком такого її перегляду Банком (в тому числі у збільшеному або зменшеному її розмірі, якщо така зміна є наслідком відповідного перегляду Базової процентної ставки) застосовується для цілей сплати Процентів з Дати перегляду процентної ставки включно по останній календарний день останнього місяця календарного кварталу, у якому відбувся такий перегляд Банком розміру Базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) станом на Дату перегляду процентної ставки, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей визначення розміру Базової процентної ставки на новий період (календарний квартал) застосовується індекс UIRD (3m), який буде можливо визначити на найбільш ранню дату визначеного цим підпунктом періоду та зміни розміру Базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) у відповідності до зазначених вище у цьому підпункті правил, що сталося з незалежних від Сторін обставин, для цілей сплати Процентів у відповідному новому періоді дії Договору (календарному кварталі) застосовується розмір Базової процентної ставки, який був визначений за правилами, встановленими Договором та застосовувався у попередньому періоді дії Договору (календарному кварталі).

Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в пп. 3.5.1 Договору формули розмір Базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30 % річних Базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30 % річних (далі - Максимальна процентна ставка).

Банк інформує Позичальника та/або Поручителя про розмір Базової процентної ставки, розрахований Банком внаслідок здійснення ним у відповідності до умов цього Договору перегляду Базової процентної ставки. З цією метою Банк протягом 15 календарних днів, що слідують за Датою перегляду процентної ставки, направляє відповідне повідомлення (в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору), в якому зазначається встановлений розмір Базової процентної ставки, який підлягає застосуванню у відповідному періоді (календарному кварталі).

За умовами п. 3.5.4 Договору підписанням цього Договору Сторони свідчать, що при визначенні формули розрахунку Базової процентної ставки, зазначеної в пп.3.5.1 цього Договору, Сторони виходили з того, що Позичальник буде мати право на отримання Компенсації та у зв'язку з цим максимальний розмір Базової процентної ставки, що може бути встановлений за Договором, обмежений умовами Програми.

В пункті 3.6.1 Договору сторони погодили, що, приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України, Сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього Договору (в частині вчасного повернення суми Кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми Процентів її частини), в межах Періоду відповідності Програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконанням зобов'язання щодо своєчасної сплати Процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов Договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:

- протягом Періоду повної компенсації Процентів сплата Процентів за Договором в розмірі Базової процентної ставки здійснюється Фондом в повному обсязі у зв'язку з наданням позичальнику Компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку Компенсацію) шляхом списання Банком котів в повній необхідній сумі з Рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19 цього Договору (п. 3.6.1.1 Договору);

- протягом Періоду часткової компенсації Процентів, Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за Договором Проценти в розмірі Компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов програми становить 3 процента річних (п. 3.6.1.2 Договору);

- решта нарахованих Процентів в розмірі Компенсаційної частини Процентів (КЧП), яка розраховується як різниця між Базової процентною ставкою та Компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв'язку з наданням Позичальнику Компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку Компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з Рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19 цього Договору, або Позичальником у випадках та у строки, визначені цим Договором (п. 3.6.1.3 Договору).

Відповідно до п. 3.9 Договору Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, з рахунку для обліку Основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника. Банк відкриває рахунок (рахунки) для обліку Основної суми боргу відповідно до правил, що діють у Банку, та Законодавства. Банк надає Кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів з рахунку для Обліку Основної суми боргу на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку.

Згідно з п. 3.10 Договору надання Кредиту (траншу) на умовах цього Договору здійснюється Банком протягом 5 Банківських днів після виконання Позичальником усіх та кожної з Умов надання Кредиту (траншу) в рамках цього Договору, в тому числі при відсутності підстав для призупинення або відмови у наданні кредиту (траншу), передбачених п. 3.13 цього Договору: надання заяви на отримання Кредиту (траншу) Позичальника (за формою, наведеною в Додатку 1 до цього Договору), засвідченої підписом Позичальника та відбитком печатки Позичальника (за бажанням) (п. 3.10.1 Договору).

За умовами п. 3.11 Договору з метою дотримання Діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов'язаний не пізніше першого Банківського дня наступного періоду здійснити погашення Основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання Діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі якщо Діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах Діючого ліміту кредитування лише за умови погашення Основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим Договором.

Позичальник зобов'язується здійснити погашення Основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру Діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий Банківський день згідно з п.3.3 цього Договору (п. 3.11.1 Договору).

Підпунктом 3.13.2 пункту 3.13 Договору сторони погодили, що Банк має право призупинити надання кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, у випадку якщо Позичальник вчасно не здійснив погашення Основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені Договором та з урахуванням Програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим Договором.

Відкликання Банком Кредиту з підстав, визначених у п. 3.13 цього Договору, здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору, вимоги про відкликання Кредиту. Сторони підтверджують, що відмова Банку від наступних видач Кредиту не є односторонньою зміною цього Договору (п. 3.14 Договору).

Відповідно до п. 3.15 Договору після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання Кредиту, Позичальник зобов'язаний не пізніше 25 Банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути Основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені Проценти за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього Договору).

Згідно з п. 3.16 Договору Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну сплату Банку Процентів в порядку та розмірах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.16.1 Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на Основну суму боргу за строк правомірного користування Основною сумою боргу, до якого включається день видачі Кредиту та перебіг якого припиняється:

1) у випадку своєчасного погашення Основної суми боргу - в день фактичного повного погашення Основної суми боргу (повернення Кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;

2) у випадку прострочення погашення Основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього Договору останній день, коли Основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим Договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

При нарахуванні Процентів день видачі Кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування Кредитом.

Якщо умовами цього Договору встановлено зобов'язання Позичальника повернути частину Основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного вище.

Пунктом 3.16.2 сторони погодили строки та порядок сплати Процентів.

Так, за умовами підпункту 3.16.2.2 у випадку, якщо на Рахунку ескроу наявна сума Компенсації, необхідна і достатня для сплати Компенсації за звітний місяць та наявна можливість списання Банком таких коштів з Рахунку ескроу, а також наявності у Позичальника права на отримання Компенсації, а також відсутності прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов'язань Позичальника зі сплати КПС та/або з повернення Кредиту (його частини) і відсутності інших порушень умов цього Договору та/або Програми, допущених позичальником чи обставин, які призупиняють надання компенсації Позичальнику, КЧП (у Період часткової компенсації Процентів) або Проценти в цілому (у період повної компенсації Процентів) сплачується 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, а у випадку розірвання цього Договору, дострокового погашення всієї суми Кредиту або настання остаточного терміну повернення Кредиту - одночасно з погашенням всієї Основної суми боргу за рахунок суми Компенсації в порядку, визначеному пп.3.16.4.

За умовами підпункту 3.16.2.3 у випадку, якщо протягом Строку кредитування (крім випадку, коли відповідні обставини виникнуть протягом Періоду відсутності коштів Компенсації) Позичальник втратить право на отримання Компенсації або буде виявлено факт, що Позичальник не мав права на отримання Компенсації протягом строку дії Договору, КЧП КЧП (у Період часткової компенсації Процентів) або Проценти в цілому (у період повної компенсації Процентів) за кожний звітний місяць, наступний за місяцем, в якому Позичальник втратить право на Компенсацію, а також за такий звітний місяць, сплачується з 10 по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем, а у випадку розірвання цього Договору, дострокового погашення всієї суми Кредиту або настання остаточного терміну повернення Кредиту - одночасно з погашенням всієї Основної суми боргу, за рахунок коштів позичальника в порядку, визначеному пп. 3.16.3 Договору.

Відповідно до п. 3.16.3 Договору протягом Періоду повної компенсації Процентів Позичальник щомісяця забезпечує сплату Процентів шляхом перерахування необхідної суми коштів на рахунок, зазначений у п. 3.19 цього Договору. Враховуючи порядок виплати Фондом Компенсації у випадках та в строки/терміни, визначені пп. 3.16.2 Договору, зобов'язання Позичальника щодо забезпечення сплати Процентів може бути виконане шляхом списання Банком суми Процентів з Рахунку ескроу та наступним перерахування таких коштів на рахунок, зазначений у п. 3.19 цього Договору.

Згідно з п. 3.16.4 за умови своєчасного перерахування Позичальником КПС на рахунок, зазначений в п. 3.19 цього Договору, або при настанні іншого строку/терміну сплати КЧП, визначеного пп. 3.16.2 Договору, Банк не пізніше закінчення строку/терміну сплати Процентів (їх частини), передбаченого 3.16.2.1 Договору, здійснює перерахування з Рахунку ескроу КЧП на рахунок, зазначений в п. 3.19 цього Договору. Якщо позичальник сплатить КПС з порушенням строку/терміну, встановленого пп. 3.16.2.1 Договору, але не більше ніж на 15 календарних днів (за умови наявності у Позичальника права на отримання Компенсації та відсутності підстав для призупинення надання Компенсації), то Банк здійснює перерахування з Рахунку ескроу КЧП на рахунок, зазначений в п. 3.19 цього Договору в такий день сплати Позичальником зазначеної КПС.

В пункті 3.16.5 Договору сторони засвідчують розуміння того, що Позичальник забезпечує сплату повної суми Процентів шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у п. 3.19 цього Договору, у випадках та за періоди, визначені пп. 3.16.2 Договору.

Відповідно до п. 3.18.1 Договору з урахуванням умов Програми призупиняється надання Компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов'язання зі сплати Процентів (їх частини) та/або з повернення Кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми. Надання Компенсації Позичальнику відновлюється у разі погашення ним заборгованості зі сплати Процентів (їх частини) та/або з повернення Кредиту (його частини) або у разі здійснення Банком та Позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості.

З метою виконання Зобов'язання Позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим Договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів з рахунку(-ів) Позичальника або випадків, коли кошти для оплати частини Процентів списується з Рахунку ескроу). Виконання зобов'язань за цим Договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_4 (код Банку 335106) у валюті, що передбачена умовами цього Договору для кожного виду платежу та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов'язанням. Підписанням цього Договору Позичальник доручає Банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості Позичальника за відповідним Зобов'язанням в порядку (в черговості), визначеному п. 3.20 цього договору (п. 3.19 Договору).

Згідно з п. 4.3.8 Договору Позичальник зобов'язаний протягом 5 Банківських днів повідомити Банк про зміну адреси місця проживання, банківських реквізитів, номерів телефонів, телефаксів та телексу, будь-яких змін реєстраційних документів та про всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію цього Договору та виконання зобов'язань за ним.

В пункті 8.4 Договору сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються Сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються належним чином, якщо вони доставлені адресату кур'єром або відправлені цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у статті 9 цього Договору (якщо інша адреса не повідомлена однією Стороною іншій Стороні відповідно до умов цього Договору), або отримані однією Стороною від іншої Сторони особисто під розпис, крім випадків, коли інший спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього Договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку відправника.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін (за бажанням) та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором (п. 8.6 Договору).

Вищевказаний Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою банку, що свідчить про набрання ним чинності.

За умовами п. 3.4 Договору виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором забезпечується Порукою Поручителя ( ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

13.08.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - кредитор, банк), Фізичною особою-підприємцем Чапліною Віолетою Валеріївною (далі - боржник) та ОСОБА_2 (далі - поручитель) укладено Договір поруки №104.10-35/П-263/21 (далі - договір поруки), за умовами якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

За умовами п. 1.1 Договору поруки Кредитний договір - це Кредитний договір 1 та Кредитний договір 2, укладені між кредитором та боржником, а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до них, які чинні на момент укладення цього Договору та можуть бути укладені після його укладення.

Кредитний договір 1 - це Договір кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021, укладений між кредитором та боржником - Фізичною особою-підприємцем Чапліною Віолетою Валеріївною, а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього Договору та можуть бути укладені після його (цього Договору) укладення.

Зобов'язання - це зобов'язання 1 та зобов'язання 2 (в повному обсязі або окремій частині), що випливають з Кредитного договору 1 та Кредитного договору 2.

Зобов'язання 1 - це зобов'язання (в повному обсязі або окремій його частині) , що випливають з Кредитного договору 1, в тому числі, але не виключно: повернути кредитору кредитні кошти надані у розмірі 400 000,00 грн із терміном повернення не пізніше 12.08.2024, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у Кредитному договорі 1; сплатити кредитору проценти за користування кредитом у розмірі, що визначений на основі Процентних ставок, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у Кредитному договорі 1; сплатити кредитору комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у Кредитному договорі 1; сплатити на користь кредитора штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором 1, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов Кредитного договору 1; відшкодувати кредитору в повному обсязі Збитки, понесені у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором 1, в тому числі витрати, понесені кредитором, втрачені грошові кошти та/або неодержані ним доходи; зобов'язання боржника щодо повернення отриманих на виконання Кредитного договору 1 кредитних коштів за наслідками застосування реституції (зокрема і двосторонньої) у випадку недійсності Кредитного договору 1 (яка буде підтверджена відповідним рішенням суду, що набрало законної сили).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Кредитним договором (п. 2.2 Договору поруки).

Відповідно до пунктів 3.2.2-3.2.4 договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так і від будь-якого з них окремо причому як в повному обсязі так і частково.

З метою реалізації відповідно до умов цього Договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) поручителю вимогу. Не направлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього Договору та законодавства.

Пунктом 3.2.7 Договору поруки узгоджено, що у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі.

Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням поштового зв'язку про вручення, або дата, зазначена поручителем (представником поручителя) на другому примірнику вказаної вище вимоги, при особистому отриманні першого примірника поручителем (представником поручителя) від кредитора.

У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним п. 3.2.4 цього Договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором (п. 3.2.8 договору поруки).

Пунктом 4.2.7 договору поруки узгоджено, що поручитель зобов'язаний здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення кредитором вимоги в обсязі, зазначеному у вимозі.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (п. 10.1.1 Договору поруки).

До всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цього Договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов'язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов Кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років (п. 10.1.2 Договору поруки).

Дія поруки за цим Договором для цілей застосовування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього Договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням) (п. 10.3.1 Договору поруки).

Порука за цим Договором припиняється закінченням строку, вказаного в п. 10.3.1 цього Договору, або з моменту повного виконання зобов'язання за Кредитним договором (п. 10.3.2 Договору поруки).

Вищевказаний Договір поруки підписаний сторонами та скріплений печаткою банку, що свідчить про набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання Позичальником зобов'язання за договором кредитної лінії частково забезпечено гарантією держави.

Так, на підставі Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році" (далі - Порядок №1151), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 "Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році" (далі - Постанова №1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб'єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

- агент - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов'язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (гарант) та Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 (далі - договір гарантії).

За умовами пунктів 1.1, 2.1 договору гарантії гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (суб'єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов'язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.3 договору гарантії гарантія вважається наданою на користь бенефіціара з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору.

Згідно з п.2.5 договору гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом.

Пунктом 2.7 договору гарантії сторони такого договору погодили, що у разі настання гарантійного випадку (принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) гарант зобов'язаний сплатити на користь бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.

Пунктами 3.1 - 3.3 договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У пункті 5.1 договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Відповідно до п.5.5 договору гарантії гарант, на підставі вимог отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог:

- гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору;

- на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії;

- загальна сума виплачених бенефіціару сум сплати за гарантіями, з урахуванням суми, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії;

- гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору;

- здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам чинного законодавства на момент здійснення такої виплати.

За змістом п.6.1 договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Пунктом 6.3 договору гарантії врегульовано, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховуються насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.

Робота зі стягнення з принципала простроченої заборгованості перед державою проводиться бенефіціаром на підставі Порядку №1151, статей 6-1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та цього договору відповідно до внутрішніх правил та процедур бенефіціара та чинного законодавства України щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до того моменту, поки бенефіціар не прийме обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним (п.6.6 договору гарантії).

У пунктах 13.13 - 13.14 договору гарантії сторони передбачили, що договір гарантії вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, а діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Як зазначає позивач, на момент укладення договору позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до банку письмової заяви від 18.06.2021 отримання забезпечення кредитної операції у вигляді гарантії на умовах, визначених порядком №1151 та договором гарантії.

18.06.2021 відповідач 1 подала відповідні документи, зокрема, заяву ММСП на участь у програмі "Доступні кредити 5-7-9%".

За таких обставин, кредит був включений банком до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання вимог розділу 6 договору гарантії, 13.08.2021 між сторонами укладено Додатковий договір №1 до Договору кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021, відповідно до п. 2.1 якого сторони, приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді Гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови Кредитного договору.

Зокрема, відповідно до п. 2.7 додаткового договору № 1 від 13.08.2021 до договору кредитної лінії в доповнення до інших комісійних винагород, кредитним договором, Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за здійснення Банком операції з управління за кредитом, що пов'язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% відсотків річних від діючого ліміту кредитування, помноженого на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця/останній банківський день користування Позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до Портфеля кредитів, що розраховуються щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 1.1 Додаткового договору №1 від 13.08.2021 гарантією є безвідкличне та безумовне забезпечення виконання Позичальником частини зобов'язань за Кредитним договором, надане Гарантом за участі Агента на користь Банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку, в якості часткового покриття кредитного ризику Банку за кредитною операцією з Позичальником, яка забезпечує повернення Позичальником Банку Кредиту за умови відповідності Позичальника та Кредиту критеріям прийнятності, що визначені Порядком на момент першого включення Кредиту до Портфелю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання в частині надання кредитних коштів відповідачу 1 в загальній сумі 300 000,00 грн, що підтверджується наданими до матеріалів справи меморіальними ордерами № 5759738406 від 13.08.2021 на суму 200 000,00 грн та № 3777570206 від 25.08.2021 на суму 100 000,00 грн. Відповідач-1 не заперечував факту отримання кредитних коштів у загальній сумі 300 000,00 грн.

Разом із тим, відповідач 1 порушив умови договору кредитної лінії № 104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021 щодо повернення кредитних коштів та не сплатив проценти за користування кредитом.

У зв'язку з цим 25.09.2023 банк направив на електронну адресу позичальника, вказану ним в кредитному договорі, вимогу про відкликання кредиту. Даною вимогою банк повідомив про розмір простроченої заборгованості та встановив строк для погашення заборгованості в сумі 363 574,90 грн - протягом 25 днів з дати направлення банком цієї вимоги. Проте, вимога банку залишилася без виконання.

У зв'язку із настанням гарантійного випадку (а саме - позичальник прострочив виконання зобов'язань більше 90 календарних днів), АТ "Ощадбанк" в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1 договору гарантії, направив Гаранту (з копією Агенту) вимогу № 23 від 04.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 150 000,00 грн.

04.01.2024 за результатами розгляду зазначеної вимоги Гарант перерахував Банку суму в розмірі 150 000,00 грн.

На виконання п. 6.1 договору гарантії банк спрямував отримані кошти в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості суму 150 000,00 грн.

31.07.2024 банк направив на електронну пошту позичальника та поручителя повідомлення про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання. У повідомленнях банк повідомляв позичальника та поручителя про наявність за договором кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021 заборгованості в загальній сумі 400 777,40 грн, з якої 150 000,00 грн простроченої заборгованості за основним боргом, 100 391,23 грн прострочених відсотків за користування кредитом, 386,17 грн заборгованості за комісійною винагородою за здійснення банком операцій з управління за кредитом, що пов'язана з отриманням гарантії, та 150 000,00 грн простроченої заборгованості перед державою. Також у повідомленнях банк пропонував розробити сценарій добровільного врегулювання заборгованості шляхом проведення реструктуризації або застосування інших інструментів добровільного врегулювання заборгованості.

05.02.2025 банк направив на електронну пошту позичальника та поручителя повідомлення про перехід прав кредитора, в якому банк повідомляє про звернення до гаранта з вимогою про отримання відшкодування за гарантією та сплату гарантійної виплати у розмірі 150 000,00 грн, у зв'язку з чим у ФОП Чапліної В.В. з 04.01.2024 виникла прострочена заборгованість перед державою на суму 150 000,00 грн, а до держави перейшли права кредитора за договором кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021 у розмірі частини обов'язку, що була виконана гарантом. Також у повідомленні банк повідомляє, що загальна заборгованість за кредитним договором станом на 20.12.2024 становить 374 221,72 грн (у тому числі прострочена заборгованість перед державою в сумі 149 851,58 грн).

Як стверджує позивач, відповідач 1 порушив свої зобов'язання за кредитним договором, не здійснив повного погашення основної суми боргу за кредитом. За даними банку станом на 05.03.2025 заборгованість відповідача 1 за договором кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021 становить 223 941,74 грн, з якої 150 000,00 грн заборгованості за основним боргом (кредитом), 73 647,25 грн заборгованості за процентами за користування кредитом станом на 30.10.2023 та 294,49 грн заборгованості по комісії станом на 30.10.2023.

Невиконання відповідачем 1 зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів і комісії зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про солідарне стягнення вищезазначеної заборгованості з відповідача 1 та відповідача 2.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням с правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати маймо, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаного договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є кредитним договором.

За змістом частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернені позики.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021, на виконання умов якого позивач видав відповідачеві 1 кредитні кошти в загальній сумі 300 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме меморіальними ордерами. Факт отримання вказаних коштів не оспорюється та не заперечується відповідачем 1. Таким чином, матеріалами справи підтверджено виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач 1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за укладеним кредитним договором у частині дотримання графіку зменшення діючого ліміту кредитування та допустив прострочення повернення кредиту, у зв'язку з чим банк звернувся до ОСОБА_1 з вимогою достроково у 25-денний строк з дати направлення банком вимоги повернути всю суму кредиту, процентів за користування кредитом та комісійної винагороди. Однак, кошти ОСОБА_1 сплачені не були.

В подальшому банк звернувся до Міністерства Фінансів України як до гаранта за Договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020. За результатами розгляду зазначеної вимоги Гарант перерахував банку суму у розмірі 150 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом перед АТ "Ощадбанк" за договором кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021 складає 150 000,00 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з огляду на умови договору кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021, суд дійшов висновку, що термін повернення ОСОБА_1 кредиту є таким, що настав.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що докази повернення суми кредиту в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 150 000,00 грн підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Окрім суми заборгованості, позивач заявляє до стягнення також заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 30.10.2023 в сумі 73 647,25 грн та заборгованість по комісії за здійснення банком операцій з управління за кредитом, що пов'язана з отриманням гарантії, станом на 30.10.2023 в сумі 294,49 грн.

За умовами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Частиною 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 навела висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст.1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України та охоронна норма ч. 2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку кредитування) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України.

В даному випадку сторонами погоджений загальний строк кредитування до 12.08.2024, при цьому несплата відповідачем-1 чергового платежу стала підставою для направлення позивачем 25.09.2023 вимоги щодо дострокового відкликання банком кредиту. За умовами кредитного договору відповідач мав погасити всю суму заборгованості, включаючи нараховані відсотки, протягом 25 банківських днів, що не було зроблено відповідачем-1, у зв'язку з чим банк здійснив остаточний розрахунок заборгованості за відсотками станом на 30.10.2023, така заборгованість складає 73 647,25 грн (з урахуванням часткового погашення в сумі 148,42 грн).

Перевіривши розрахунок заборгованості процентів за користування кредитом та заборгованості по комісії за здійснення банком операцій з управління за кредитом, що пов'язана з отриманням гарантії, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним.

Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення боргу за процентами за користування кредитом, відповідачі зазначають, що позивач мав надати до суду погоджений графік для встановлення факту порушення ОСОБА_1 такого графіку погашення відсотків у відповідному розмірі. Вказує, що позивач у позовній заяві не вказує, яка саме відсоткова ставка діяла у відповідний період та не підтверджує підстав для нарахування саме такого розміру відсотків.

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки умовами спірного договору, а саме п.3.5.1 договору, сторонами погоджено розмір процентної ставки. Суд зазначає, що за умовами договору розмір процентної ставки є змінюваним та сторонами погоджено формулу, за якою він обраховується, та терміни коли здійснюється перерахунок процентної ставки. Будь-якого обов'язку погоджувати графік погашення процентів умовами договору не передбачено.

Стосовно тверджень відповідачів про те, що банк не міг збільшувати розмір процентної ставки без належного повідомлення про це відповідача суд зазначає наступне.

Як вже встановив суд, сторони погодили змінюваний розмір процентної ставки, сторони погодили розмір базової процентної ставки, формулу розрахунку змінюваної ставки, а також строки, в які здійснюється перерахунок такої ставки.

Дійсно, відповідно до умов п. 3.5.3 Банк інформує Позичальника та/або Поручителя про розмір Базової процентної ставки, розрахований Банком внаслідок здійснення ним у відповідності до умов цього Договору перегляду Базової процентної ставки. З цією метою Банк протягом 15 календарних днів, що слідують за Датою перегляду процентної ставки, направляє відповідне повідомлення (в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору), в якому зазначається встановлений розмір Базової процентної ставки, який підлягає застосуванню у відповідному періоді (календарному кварталі).

Одночасно, суд зазначає, що умовами договору не передбачені наслідки неповідомлення банком розрахованого розміру процентної ставки та не передбачено заборону банку здійснювати розрахунок змінюваного розміру процентної ставки та нарахувань процентів за наслідком відповідного перерахунку за відсутності належного повідомлення позичальника про таке.

При цьому суд враховує, що про розмір базової процентної ставки, розрахований банком внаслідок здійснення ним у відповідності до умов цього Договору перегляду базової процентної ставки, банк повідомляє позичальника в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору, а саме шляхом направлення цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у статті 9 цього Договору (якщо інша адреса не повідомлена однією Стороною іншій Стороні відповідно до умов цього Договору), або отримані однією Стороною від іншої Сторони особисто під розпис.

В п. 9 Договору ОСОБА_1 вказано наступну адресу: АДРЕСА_3 .

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, м. Бахмут Бахмутської міської територіальної громади з 24.02.2022 включений до переліку територій активних бойових дій, а з 13.12.2023 до переліку територій, які тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Загальновідомою є інформація про те, що внаслідок бойових дій з території Донецької області проводилась евакуація населення, а відділення поштового зв'язку не працювали, або працювали в обмеженому режимі на території населених пунктів, де проходили активні бойові дії. Загальновідомою також є інформація про те, що м. Бахмут піддавалось постійним обстрілам з боку ворога та в період з 24.02.2022 по 13.12.2023 місто фактично знищено повністю.

Відповідач-1 повідомила суд про те, що з 23.05.2022 вона була взята на облік як внутрішньо переміщена особа в місті Києві, при цьому про зміну адреси місця проживання ОСОБА_1 банк не повідомила, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що приміщення відділення банку в місті Бахмут, де могло зберігатись листування сторін стосовно спірних правовідносин, на початку 2023 року було захоплено російськими окупаційними військами, про що позивач подавав відповідну заяву до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення.

Суд також зазначає про те, що банк міг скористатись альтернативним способом повідомлення відповідачів, а саме шляхом направлення повідомлень на електронну поштову скриньку відповідача 1, що передбачено в п.8.5 Кредитного договору, однак сторони погодили, що повідомлення про перегляд базової процентної ставки, банк направляє позичальнику саме в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору (шляхом поштового направлення цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою відповідача 1), щодо ж направлення на електронну поштову скриньку, то це є можливим і є правом позивача, а не обов'язком, до того ж в п.8.5 Кредитного договору передбачено, що в такому випадку все одно повідомлення мають бути направлені в порядку, передбаченому п. 8.4 Кредитного договору.

Таким чином, з урахуванням активності бойових дій у м. Бахмут та зміни відповідачем 1 місця проживання без повідомлення банку про таку зміну, суд дійшов висновку, що з початком повномасштабного вторгнення банк був позбавлений можливості інформувати відповідача 1 про зміну процентної ставки у спосіб, передбачений умовами Договору, а відсутність такого інформування не несе наслідків неможливості перегляду банком розміру базової процентної ставки.

Суд також враховує, що відповідач 1 була обізнана про змінюваний розмір базової процентної ставки, про формулу її нарахування, при цьому знала про порушення нею умов кредитного договору, не сплачувала відсотки, навіть за базовою процентною ставкою, не надала суду контррозрахунку відсотків.

Стосовно посилання відповідачів на п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про банки та банківську діяльність", яким передбачено, що у період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором, суд зазначає, що розмір базової процентної ставки за умовами спірного договору є змінюваним та переглядається щоквартально, тобто банк не здійснював підвищення процентної ставки за кредитним договором самостійно, а вказана норма не розповсюджується на спірні правовідносини. Суд також звертає увагу на те, що розмір відсотків за умовами договору може змінитись як в більшу, так і в меншу сторону, і якщо в результаті перерахунку розміру базової процентної ставки він змінюється в більшу сторону, він все одно є мінімальним за умовами договору. Суд також враховує, що такі умови договору були погоджені сторонами вже під час дії карантину, спричиненого коронавірусною хворобою (COVID-19) та погоджені умови не суперечили вимогам чинного законодавства.

Стосовно заперечень відповідачів щодо форми банківських виписок суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 60-61 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою № 75 від 04.07.2018 Правління Національного банку України, клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою № 89 від 11.09.2017 Правління Національного банку України (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку. Форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення.

Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п.62 Положення).

Відповідно до п. 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату складання;

3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи;

4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;

5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

У розумінні цього Положення, зокрема, його пунктів 7, 95, 98 контроль правильності оформлення документів та відображення їх в обліку виконують відповідальні виконавці.

Надані до суду виписки по рахункам не містять оригінального підпису відповідальної особи банку, яка уповноважена перевіряти правильність оформлення документів та відображення їх в обліку. Суд зазначає, що адвокат Снайко Г.О. не є такою відповідальною особою банку. Фактично позивач надав суду роздруківки виписок, яке не є ні оригіналом, ні належним чином засвідченою копією.

З наданої роздруківки виписки по рахунку не вбачається, що визначена у ній інформація перевірена належним чином відповідальним працівником з визначенням посади, прізвища відповідальної особи, у якої наявне право на підписання даних, що відображені у виписці. З огляду на таке, надані позивачем виписки не можна вважати ні оригіналом, ні копією, що засвідчені належним чином.

Відтак, такий документ не може бути прийнятий судом в якості доказу на підтвердження розрахунку відсотків за користування кредитними коштами за спірним договором.

Разом з цим, суд зазначає, що порядок і розмір нарахованих процентів та комісії банку підтверджується іншими наявними в справі документами, зокрема кредитним договором та розрахунком заявленої до стягнення суми боргу. Сума нарахованих відсотків та комісії не спростована відповідачами.

Стосовно тверджень відповідачів, що ОСОБА_1 звільнена від відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов'язання на підставі статті 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором.

Згідно ч. 3 вказаної норми кредитор з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті зобов'язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

У разі невиконання кредитором свого обов'язку щодо здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором та/або договором позики на умовах, визначених цією статтею, така заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного семиденного строку з дня надходження до кредитора письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" не всі внутрішньо переміщені особи мають пільгу щодо сплати відсотків за кредитними договорами, що укладені ними, при цьому відповідний перерахунок відсотків здійснюється банком не автоматично, а лише після відповідного звернення позичальника.

Відповідач 1 не підтвердила своє право на застосування відносно неї в спірних правовідносинах положень ч. 1 ст. 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", і не надала до суду доказів її звернення про здійснення перерахунку заборгованості за процентами за спірним кредитним договором відповідно до положень ст. 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

У судовому засіданні представник відповідачів підтвердив, що ні він, ні відповідачі не звертались з будь-якими письмовими або усними заявами до позивача з питань здійснення нарахувань відсотків за користування кредитними коштами або з питання перерахунку відсотків, з питання реструктуризації заборгованості, погодження інших умов щодо повернення коштів тощо.

З'ясування позивачем під час розгляду даної справи в суді відомостей, що відповідачі є внутрішньо переміщеними особами з 2022 року, ніяким чином не зобов'язує банк здійснювати перерахунок відповідачам відсотків за користування кредитом та подавати до суду будь-які заяви з цього питання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність заперечень відповідача про те, що вимоги банку про стягнення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредиту не підлягають задоволенню через недоведеність їх розміру та розрахуванням такої заборгованості з порушенням умов кредитного договору та положень Закону України.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, у забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за кредитним договором між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений Договір поруки, відповідно до умов якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України якою передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем 1 умов кредитного договору та діючого законодавства, з огляду на те, що відповідачами не спростовано наявності заборгованості, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача 150 000,00 грн - заборгованості за кредитом, 73 647,25 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом та 294,49 грн комісії за здійснення банком операцій з управління за кредитом, що пов'язана з отриманням гарантії.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 2 687,30 грн підлягають стягненню з відповідачів у рівних частинах на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи : АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи : АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (84302, Донецька область, м. Краматорськ(з), вул. Сіверська, 54, код 09334702) заборгованість за Договором кредитної лінії №104.10-35/К-150/21 від 13.08.2021 у сумі 223 941,74 грн, в тому числі прострочена заборгованість за основним боргом - 150 000,00 грн, заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом - 73 647,25 грн, заборгованість за комісією - 294,49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи : АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (84302, Донецька область, м. Краматорськ(з), вул. Сіверська, 54, код 09334702) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 343,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи : АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (84302, Донецька область, м. Краматорськ(з), вул. Сіверська, 54, код 09334702) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 343,65 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2025.

Суддя Т. О. Лобода