вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
14.07.2025м. ДніпроСправа № 904/3732/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши без участі (виклику) представників сторін заяву представника позивача про забезпечення позову у справі
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, Київська область, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570)
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" (49026, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Решетилівська, будинок 10-А; ідентифікаційний код 42355927)
відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 627 372,81 грн ОСОБА_2
10.07.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) надійшла позовна заява про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 627 372,81 грн, відповідно до якої позивач просить суд:
- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №42355927-L4F вiд 05.03.2024 у розмірі - 1 627 372,81 грн, яка складається з: 1 501 967,33 грн - заборгованості за тілом кредиту та 125 405,48 грн - заборгованості за процентами.
- стягнути з відповідачів судові витрати у вигляді судового збору на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 справу №904/3732/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Разом із вказаною позовною заявою, позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Капітал" та ОСОБА_1 за кредитним договором №42355927-L4F від 05.03.2024 в межах ціни позову у розмірі - 1 627 372,81 грн, шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ): 1/2 частини двокімнатної квартири, загальна площа (кв.м): 49,1, житлова площа (кв.м): 29,8, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2568908412120;
- накладення арешту на рухоме майно, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):
* транспортний засіб марки - KRONE, модель - AZ, 2013 року випуску, VIN - НОМЕР_2 , державний номерний знак: НОМЕР_3 ;
* транспортний засіб марки - ACKERMANN, модель - OSCHEPSL, 1998 року випуску, VIN - НОМЕР_4 , державний номерний знак: НОМЕР_5 ;
* транспортний засіб марки - MAN, модель - 26.403, 1998 року випуску, VIN НОМЕР_6 , державний номерний знак: НОМЕР_7 ;
* транспортний засіб марки - MAN, модель - 26.402, 1996 року випуску, VIN НОМЕР_8 , державний номерний знак: НОМЕР_9 ;
* транспортний засіб марки - KRONE, модель - AZW 18, 2003 року випуску, VIN - НОМЕР_10 , державний номерний знак: НОМЕР_11 ;
* транспортний засіб марки - ACKERMANN, модель - FRUEHAUF EXPRESS LINER, 1992 року випуску, VIN - НОМЕР_12 , державний номерний знак: НОМЕР_13 ;
* транспортний засіб марки - DAF, модель - FТ ХF 105.410, 2007 року випуску, VIN - НОМЕР_14 , державний номерний знак: НОМЕР_15 .
* транспортний засіб марки - LAG, модель - O-3-40, 2010 року випуску, VIN - НОМЕР_16 , державний номерний знак: НОМЕР_17 ;
* транспортний засіб марки - MERCEDES-BENZ, модель - ACTROS 1842 LS, 2012 року випуску, VIN - НОМЕР_18 , державний номерний знак: НОМЕР_19 ;
* транспортний засіб марки - МАN, модель - ТGА 18.440, 2008 року випуску, VIN - НОМЕР_20 , державний номерний знак: НОМЕР_21 ;
* транспортний засіб марки - МАN, модель - ТОА 18.480, 2007 року випуску, VIN - НОМЕР_22 , державний номерний знак: НОМЕР_23 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована наявністю ризику відчуження відповідачем-2 нерухомого та рухомого майна, яке наразі не обтяжене, що може унеможливити або істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, у зв'язку із чим на думку представника позивача постає необхідність у вжитті вказаних заходів забезпечення позову.
Господарський суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у пункті 23 постанови від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 звертав увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права Відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Водночас, накладення арешту на майно не має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору.
У пункті 24 постанови від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
При цьому суд звертає увагу, що забезпечуючи позов, судом має бути враховано баланс можливого (допустимого) заходу забезпечення позову та необхідного заходу забезпечення позову.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу".
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18).
Позивач у цій справі має намір захистити свої права, порушені (на його думку) внаслідок невиконання зі сторони відповідача-1, як позикодавця та відповідача-2, як поручителя своїх договірних зобов'язань, що в свою чергу призвело до утворення боргу на суму 1 627 372,81 грн.
Бездіяльність відповідачів, яка виражається у невиконанні взятих на себе грошових зобов'язань, по суті є формою ухилення від виконання такого зобов'язання, яка свідчить про потенційну можливість ухилення останніх від виконання і судового рішення у разі задоволення позовних вимог Банку.
Відчуження вказаного рухомого та нерухомого майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у випадку задоволення позовних вимог. Це може мати місце у випадку продажу, дарування, міни вказаного рухового та нерухомого майна на користь третіх осіб.
У своїй заяві про забезпечення позову, заявник просить застосувати захід забезпечення позову щодо усього майна належного відповідачу-2, проте, на думку суду, зазначене не відповідає критерію співмірності, оскільки є надмірною та невизначеною за обсягом. Зокрема, позивачем не надано доказів про оцінку вартості рухомого та нерухомого майна відповідача-2 станом на дату звернення позивача із відповідною позовною заявою до суду, що унеможливлює встановлення співмірності заявленого заходу забезпечення із розміром позовних вимог.
Відсутність такої оцінки не дозволяє суду визначити, чи є запропонований захід необхідним та достатнім саме у тій мірі, яка забезпечить виконання можливого рішення суду, без надмірного обмеження прав відповідача-2.
У зв'язку з цим, суд вважає за можливе застосувати захід забезпечення позову лише в обсязі, достатньому для гарантування реального виконання майбутнього судового рішення, виходячи із розміру позовних вимог.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення реального захисту прав та інтересів позивача у майбутньому, з урахуванням принципу співмірності із заявленими позивачем вимогами, заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а позовні вимоги підлягають забезпеченню шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ): 1/2 частини двокімнатної квартири, загальна площа (кв.м): 49,1, житлова площа (кв.м): 29,8, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2568908412120;
- накладення арешту на рухоме майно, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):
* транспортний засіб марки - LAG, модель - O-3-40, 2010 року випуску, VIN - НОМЕР_16 , державний номерний знак: НОМЕР_17 ;
* транспортний засіб марки - MERCEDES-BENZ, модель - ACTROS 1842 LS, 2012 року випуску, VIN - НОМЕР_18 , державний номерний знак: НОМЕР_19 ;
* транспортний засіб марки - МАN, модель - ТGА 18.440, 2008 року випуску, VIN - НОМЕР_20 , державний номерний знак: НОМЕР_21 ;
* транспортний засіб марки - МАN, модель - ТОА 18.480, 2007 року випуску, VIN- НОМЕР_22 , державний номерний знак: НОМЕР_23 .
Вжиття наведених заходів забезпечення позову у вказаний спосіб спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.
До суду пропозицій від відповідача щодо зустрічного забезпечення позову не надходило.
Частинами 1 та 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
З огляду на викладене, керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а саме:
- 1/2 частини двокімнатної квартири, загальна площа (кв.м): 49,1, житлова площа (кв.м): 29,8, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2568908412120.
Накласти арешт на таке рухоме майно, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):
- транспортний засіб марки - LAG, модель - O-3-40, 2010 року випуску, VIN - НОМЕР_16 , державний номерний знак: НОМЕР_17 ;
- транспортний засіб марки - MERCEDES-BENZ, модель - ACTROS 1842 LS, 2012 року випуску, VIN - НОМЕР_18 , державний номерний знак: НОМЕР_19 ;
- транспортний засіб марки - МАN, модель - ТGА 18.440, 2008 року випуску, VIN - НОМЕР_20 , державний номерний знак: НОМЕР_21 ;
- транспортний засіб марки - МАN, модель - ТОА 18.480, 2007 року випуску, VIN - НОМЕР_22 , державний номерний знак: НОМЕР_23 .
В іншій частині заяви - відмовити.
Не застосовувати зустрічне забезпечення до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ідентифікаційний код 14360570).
Стягувачем за даною ухвалою є: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (01001, Київська область, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570).
Боржником за даною ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її прийняття -14.07.2025, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в строк до 15.07.2028.
Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу статті 129-1 Конституції України та статті 144 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.В. Іванова