08 липня 2025 р. Справа № 902/579/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, 3-5, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22455; код ЄДРПОУ 44110528)
про банкрутство
за участю :
арбітражний керуючий Комлик І.С. (в режимі відеоконференцзв'язку)
ГУ ДПС у Вінницькій області: Манченко В.В.
В провадженні суду перебуває справа №902/579/24 за заявою ПАТ "Укрнафта" до ТОВ "Вілара" про банкрутство.
Ухвалою суду від 21.08.2024 року, зокрема, відкрито провадження у справі №902/579/24 про банкрутство ТОВ "Вілара".
23.08.2024 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілара" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред'явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Постановою від 11.03.2025 року боржника визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.
28.05.2025 року до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява б/н від 26.05.2025 року (вх.№ 01-36/657/25 від 28.04.2025 року) про визнання поточних кредиторських вимог до боржника в розмірі 4 034 260,97 грн.
Ухвалою від 30.05.2025 року вказану заяву призначено до розгляду на 08.07.2025 року.
01.07.2025 року до суду від арбітражного керуючого Комлика І.С. надійшло повідомлення б/н від 30.06.2025 року про результати розгляду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника, в якому повідомлено про визнання заявлених ГУ ДПС у Вінницькій області до боржника вимог в повному обсязі, із зазначенням, що вказані вимоги виникли до відкриття провадження у справі та є конкурсними.
02.07.2025 року від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява б/н від 01.07.2025 року про зміну предмету позову, в якій заявник просив суд визнати конкурсні кредиторські вимоги до боржника в розмірі 4 034 260,97 грн.
В судове засідання на визначену дату з'явились представник заявника та арбітражний керуючий. Інші учасники провадження у даній справі правом участі в судовому засіданні не скористались.
В ході розгляду справи представник заявника надав пояснення щодо обставин, наведених у кредиторській заяві, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, підтримав заявлені вимоги та просив їх задоволити.
Арбітражний керуючий не заперечив щодо заявлених кредиторських вимог до боржника, про що було зазначено у поданому раніше до суду повідомленні.
Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне та дійшов такого висновку.
Так, за змістом заяви та наявних матеріалів справи, вбачається, що відповідно до інтегрованих карток особового рахунку платника, що містить хронологію та підстави виникнення боргу, вимоги до боржника становлять 4 034 260,97 грн. та складаються з наступного платежу (витяг з інтегрованої картки особового рахунку платника додається):
ПДВ в сумі 4 033 240,97 грн., з яких 2 304 515,00 грн. - основного платежу, 1 728 725,97 грн. - штрафних санкцій, 0,00 грн. - пені;
Адмін. штрафи та інші санкції в сумі 1020,00 грн., з яких 0,00 грн. - основного платежу, 1020,00 гри. - штрафних санкцій, 0,00 грн. - пені.
Заборгованість підтверджується карткою особового рахунку платника податку та податковими повідомленнями-рішеннями №0093130713 від 08.04.2025, №0093120713 від 08.04.2025, №0093100713 від 08.04.2025, №0093150713 від 08.04.2025, які було надіслано за місцезнаходженням ТОВ "Вілара".
Так, станом на 01.07.2025 року конкурсні кредиторські вимоги до ТОВ "Вілара" становлять 4 034 260,97 грн., які складаються з наступних платежів:
ПДВ в сумі 4 033 240,97 грн., з яких 2 304 515,00 грн. - основного платежу, 1 728 725,97 грн. - штрафних санкцій, 0,00 грн. - пені;
Адмін. штрафи та інші санкції в сумі 1020,00 грн., з яких 0,00 грн. - основного платежу, 1020,00 грн. - штрафних санкцій, 0,00 грн. - пені.
Відповідно до змісту податкового повідомлення-рішення №0093130713 від 08.04.2025 року та розрахунку фінансових санкцій (штрафів) до податкового повідомлення-рішення періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є січень 2023 року.
Відповідно до змісту податкового повідомлення-рішення №0093120713 від 08.04.2025 року та розрахунку фінансових санкцій (штрафів) до податкового повідомлення-рішення періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є січень 2023 року.
Відповідно до змісту податкового повідомлення-рішення №0093100713 від 08.04.2025 року та розрахунку фінансових санкцій (штрафів) до податкового повідомлення-рішення періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є січень 2023 року.
Відповідно до змісту податкового повідомлення-рішення №0093150713 від 08.04.2025 року періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є січень 2023 року.
Зі змісту податкових повідомлень-рішень №0093130713 від 08.04,2025, №0093120713 від 08.04,2025, №0093100713 від 08.04.2025, №0093150713 від 08.04.2025, вбачається, що моментом виникнення заявлених кредиторських вимог є січень 2023 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілара", з чого слідує, що такі вимоги є конкурсними.
Відповідно до змісту акту документальної перевірки №5090/02-32-07-13/44110528 від 21.02.2025, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення №0093130713 від 08.04.2025, №0093120713 від 08.04,2025, №0093100713 від 08.04.2025, №0093150713 від 08.04.2025 вбачається, що періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є січень 2023 року, а отже такі вимоги є конкурсними кредиторськими вимогами, оскільки виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілара".
Таким чином, кредиторські вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області, у розмірі 4 034 260,97 грн. є конкурсними кредиторськими вимогами, оскільки такі виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілара".
Враховуючи викладене, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 4 034 260,97 грн., з яких: основного платежу - 2 304 515,00 грн. та 1 729 745,97 грн. штрафних санкцій.
На підтвердження обставин, викладених у кредиторській заяві, заявником додано відповідні письмові докази.
Також, суд зазначає, що на момент розгляду справи, до суду не надано доказів щодо погашення боржником заборгованості перед заявником або ж доказів в спростування заявлених вимог.
При цьому, як зазначено вище, арбітражним керуючим Комликом І.С. у повідомленні б/н від 30.06.2025 року про результати розгляду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника, зазначено про визнання заявлених ГУ ДПС у Вінницькій області до боржника вимог в повному обсязі.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно п. 41.4. ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов'язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.
Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 (пункти 69, 70) положеннями податкового законодавства визначено обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов'язок самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУЗПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації за відповідним податком.
Необхідно зазначити, що у ПК України визначені, зокрема, види порушень податкового чи іншого законодавства, за які контролюючі органи мають право накласти штрафні санкції (штрафи), їх розмір та порядок їх накладення (зокрема, у статтях 119, 123, 120 ПК України тощо).
Верховний Суд у постановах від 27.08.2024 у справі № 908/88/22, від 02.07.2024 у справі № 908/855/22 та від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23 зазначив, що якщо основне податкове зобов'язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов'язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.
Верховний Суд (постанова від 08.08.2023 по справі № 908/1954/21) підтримав позицію контролюючого органу, що для визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов'язань боржника.
Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 року у справі № 903/51/20 зазначив, що для вирішення питання щодо віднесення вимог до поточних чи конкурсних важливою є дата виникнення зобов'язання, а не дата самого податкового повідомлення - рішення.
Як встановлено судом, заявлені кредиторські вимоги до ТОВ "Вілара" становлять 4 034 260,97 грн., які складаються з наступних платежів: ПДВ в сумі 4 033 240,97 грн., з яких 2 304 515,00 грн. - основного платежу, 1 728 725,97 грн. - штрафних санкцій, 0,00 грн. - пені; Адмін. штрафи та інші санкції в сумі 1020,00 грн., з яких 0,00 грн. - основного платежу, 1020,00 грн. - штрафних санкцій, 0,00 грн. - пені.
Відповідно до змісту податкових повідомлень-рішень №0093130713 від 08.04.2025 року, №0093120713 від 08.04.2025 року, №0093100713 від 08.04.2025 року та розрахунків фінансових санкцій (штрафів) до податкових повідомлень-рішень, періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є січень 2023 року, відповідно, моментом виникнення заявлених кредиторських вимог є січень 2023 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілара" (21.08.2024 року).
Відповідно до змісту акту документальної перевірки №5090/02-32-07-13/44110528 від 21.02.2025, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення вбачається, що періодом фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення є січень 2023 року.
Відтак, заявлені грошові вимоги в розмірі 4 034 260,97 грн. виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство та є конкурсними.
Як вказувалось вище, ухвалою суду від 21.08.2024 року відкрито провадження у справі №902/579/24 про банкрутство ТОВ "Вілара".
23.08.2024 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вілара" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред'явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до матеріалів справи, заява Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 26.05.2025 року (вх.№ 01-36/657/25 від 28.04.2025 року) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/579/24 надійшла до суду 28.05.2025 року, тобто з пропуском визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, які ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
Водночас, норми КУзПБ не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.
Згідно ч.ч. 1,4,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 26.05.2025 року (вх.№ 01-36/657/25 від 28.04.2025 року) про визнання поточних кредиторських вимог до боржника у справі, з урахуванням заяви б/н від 01.07.2025 року про зміну предмету позову, підлягає задоволенню, а конкурсні кредиторські вимоги в загальному розмірі 4 034 260,97 грн. - визнанню, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУ з процедур банкрутства.
Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 73, 74, 76-79, 86, 234, 235, 236 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н від 26.05.2025 року (вх.№ 01-36/657/25 від 28.04.2025 року) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі, з урахуванням заяви б/н від 01.07.2025 року про зміну предмету позову у справі № 902/579/24, в повному обсязі.
2. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028; код ЄДРПОУ 44069150) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілара" (вул. Київська, 64, с. Корделівка, Калинівський р-н, Вінницька обл., 22455; код ЄДРПОУ 44110528) в розмірі 4 034 260,97 грн., з яких: 2 304 515,00 грн. основного платежу (третя черга задоволення), 1 729 745,97 грн. - штрафні санкції (шоста черга задоволення); а також 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/579/24 (перша черга задоволення).
3. Арбітражному керуючому Комлику І.С. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Вілара".
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС учасників справи та на електронні адреси: ПАТ "Укрнафта" - office@ukrnafta.com; представникам ПАТ "Укрнафта": адвокату Григор'євій Н.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокату Юхименко С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адвокату Мошенцю Д.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , адвокату Пилипчук В.Є. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ТОВ "Вілара" - vilara_llc@ukr.net; представнику ТОВ "Вілара" та уповноваженій особі учасника ТОВ "Вілара" адвокату Шевченку В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; арбітражному керуючому Комлику І.С. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" - pobox@ukrtatnafta.com; представнику АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" адвокату Михайленко А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ТОВ "ВНП" - vnp_llc@ukr.net; ТОВ "Люкс Інвестмент" та представнику ТОВ "Люкс Інвестмент" Кульчицькій І.Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ГУ ПФУ у Вінницькій області - gu@vn.pfu.gov.ua; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи