Постанова від 11.07.2025 по справі 904/3949/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2025 м. Дніпро Справа № 904/3949/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 у справі № 904/3949/24 (суддя Скриннікова Н.С.), повний текст рішення складено 04.11.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон трансбуд»

про стягнення заборгованості за договором приєднання про надання послуг з організації перевезення відправлень від 25.11.2021 на загальну суму 69952,76 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

05.09.2024 ТОВ «Нова пошта» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ «Оріон трансбуд» заборгованість за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень від 25.11.2021 на загальну суму 69952,76 грн.

Ціна позову складається з наступних сум: 55996,61 грн - основний борг; 5793,97 грн - пеня; 1690,44 грн - інфляційні втрати; 6471,74 грн - 30% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором від 25.11.2021 про надання послуг з організації перевезення відправлень в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у серпні та вересні 2023 року послуги.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 в задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «Нова пошта» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить скасувати оскаржуване судове рішення по даній справі і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушеннями судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неналежною оцінкою доказів та обставин справи, що призвело до незаконного і необґрунтованого рішення про відмову в задоволенні позову.

Апелянт вказує на неправильну правову оцінку договору, яку надав суд першої інстанції. Укладений договір є публічним договором приєднання відповідно до ст. 633 ЦК України, діє для бізнес-клієнтів, розміщений у відповідному розділі сайту ТОВ «Нова пошта» та передбачає приєднання до його умов шляхом підписання заяви про приєднання. Ця заява не є додатком до договору, як вважає суд, а є формою приєднання, що прямо передбачено умовами договору.

Суд також неправильно оцінив докази щодо направлення актів і рахунків. Позивач надав документи, що підтверджують надсилання відповідної документації на адресу відповідача цінними листами через Укрпошту з описом вкладення. Вибір форми надсилання передбачений договором, і позивач скористався цим правом належним чином. Те, що листи не були отримані відповідачем через їх зберігання понад встановлений строк, є наслідком бездіяльності самого відповідача, а не позивача.

Щодо розміру заборгованості, то суд першої інстанції проігнорував наданий акт звірки, згідно з яким між сторонами наявна переплата у розмірі 1500 грн, що повинно було бути враховано при визначенні сальдо. Відсутність належної оцінки цим доказам є порушенням вимог ст. 209 ГПК України.

Окремо апелянт наголошує на тому, що згідно з договором, обов'язок відповідача оплатити послуги виникає після отримання акту та рахунку. Водночас у матеріалах справи немає доказів того, що відповідач заперечував проти отриманих документів або повідомляв про незгоду з ними. Таким чином, відповідач порушив господарське зобов'язання, що згідно зі ст. 610- 612 ЦК України тягне за собою відповідальність за порушення зобов'язань.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

25.11.2021 директором ТОВ «Оріон трансбуд» Криворучком А.Г., підписано заяву про приєднання до Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, згідно з якою:

- Договір про надання послуг з організації перевезення відправлень укладається шляхом приєднання юридичної особи (далі - Замовник), що має намір отримувати послуги з перевезень відправлень, до договору в цілому. Замовник не може пропонувати свої умови цього Договору, у відповідності до статті 634 Цивільного кодексу України. У випадку незгоди зі змістом та формою договору чи окремих його положень, Замовник вправі відмовитись від його укладення;

- Заява-приєднання (далі - Заява) заповнюється у 2 (двох) оригінальних примірниках українською мовою, що мають однакову юридичну силу. Якщо у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (далі - Експедитор) немає виправлень чи зауважень до чіткості заповнення та повноти інформації, наданої Замовником, Заява приймається Експедитором для подальшого надання послуг. Після прийняття заяви один примірник Заяви повертається Замовнику, а другий зберігається у Експедитора;

- Замовник, який діє на законних підставах, підписавши Заяву, укладає з експедитором Договір, розміщений на веб-сайті Експедитора novaposhta.ua, шляхом приєднання до всіх його умов в цілому. З моменту прийняття Експедитором Заяви Замовник та експедитор набувають прав та обов'язків, визначених Договором та несуть відповідальність за їх невиконання та/або неналежне виконання;

- Підписавши заяву, замовник засвідчує: ознайомлення з усіма положеннями Договору та умовами надання послуг; повне розуміння змісту Договору, Умов надання послуг, значень термінів і понять; вільне волевиявлення укласти Договір, відповідно до всіх його умов, шляхом приєднання до нього в повному обсязі.

У заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон трансбуд» було зазначено для обміну електронними документами адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1; для інформування - адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, а також зазначено офіційну юридичну/поштову адресу: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське(пн), вул. Нижньодніпровська, будинок 17.

Як вбачається з тексту Заяви, 25.11.2021 вона була прийнята експедитором та їй наданий індивідуальний номер 722027 (а. с 10).

Також, у матеріалах справи міститься договір про надання послуг з організації перевезення відправлень, відповідно до преамбули якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (експедитор) з одного боку та особа, суб'єкт підприємницької діяльності, що приєдналась до зазначеного договору, шляхом надання експедитору заяви про приєднання (Замовник), уклали цей договір про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - Договір) про таке:

Пунктом 2.1. договору передбачено, що цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника до всіх його умов в цілому, шляхом надання експедитору заяви про приєднання (додаток № 1 до договору), в порядку, передбаченому цим Договором.

У п. 2.2. договору визначено, що експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п.п. 2.3. - 2.6. Договору Експедитор надає Замовнику послуги на умовах цього Договору та згідно з Умовами, затвердженими Експедитором. За надані Експедитором послуги Замовник сплачує Експедитору винагороду згідно з чинними тарифами Експедитора, розміщеними на офіційному сайті Експедитора novaposhta.ua. Тарифи можуть змінюватися Експедитором в односторонньому порядку, шляхом розміщення змінених тарифів на офіційному сайті. Прийняття Експедитором відправлення для надання послуг, визначених цим Договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг Експедитора.

Згідно з п.п. 2.7. - 2.11. Договору шляхом надання Заяви про приєднання Замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з Умовами, чинними на момент укладення Договору та розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua, і зобов'язується їх виконувати. Експедитор має право в односторонньому порядку змінювати Умови шляхом розміщення змінених умов на своєму офіційному сайті. Зміни до даного Договору оприлюднюються шляхом розміщення Договору на офіційному сайті Експедитора novaposhta.ua. Зміни до Договору набувають чинності з наступного дня з дати оприлюднення Експедитором інформації про ці зміни, або з дати набрання змінами чинності, якщо така дата зазначена в оприлюдненій інформації або з дати розміщення нової редакції Договору на офіційному сайті Експедитора novaposhta.ua. Будь-які зміни Договору з моменту набрання ним чинності поширюються на всіх осіб, що приєдналися до Договору, у тому числі, на тих, що приєдналися до Договору раніше дати набрання чинності змін до договору.

Згідно з п. 5.1. Договору загальна ціна цього Договору складається із вартості послуг, наданих Експедитором протягом строку дії Договору. Оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг Експедитора.

Пунктом 5.3.-5.3.2. Договору передбачено, що Експедитор до 10-го, 20-го та останнього числа кожного місяця складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику одним із способів на власний вибір:

- шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання Замовником;

- шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4. Договору. Адреса електронної пошти замовника для обміну електронними документами вказується замовником в Заяві про приєднання.

Згідно з п. 5.4. Договору замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутній замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Згідно з п.п. 6.3.1. п. 6.3. Договору за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих Експедитором послуг Замовник сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.1. передбачено, що Договір набуває чинності з моменту прийняття експедитором від замовника Заяви про приєднання та діє до дати відмови будь-якої сторони від Договору, але не раніше виконання однією із сторін взятих на себе обов'язків.

З огляду на вищевикладене, Договір набув чинності з 25.11.2021.

На виконання умов Договору позивачем у серпні та вересні 2023 року надані відповідачу послуги на загальну суму 56 071,99 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № НП-009943438 від 31.08.2023 на суму 49 551,99 грн; № НП-010007594 від 10.09.2023 на суму 6330,00 грн; № НП-010085075 від 20.09.2023 на суму 100,00 грн; № НП-010139809 від 30.08.2023 на суму 80,00 грн; (а. с. 16-19).

Долучені до позовної заяви акти здачі-приймання у паперовому вигляді підписані з боку позивача, підпис відповідача відсутній.

Також до матеріалів справи позивач долучив акт звірки взаєморозрахунків станом на 03.09.2024, згідно з відомостями якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 55 996,61 грн. (а. с. 22).

Вказані вище акти разом з рахунками-фактурами до кожного з них були направлені на адресу, зазначену відповідачем у заяві про приєднання - 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, буд. 17, цінним листом з описом вкладення 08.02.2024, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, список згрупованих відправлень, фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 08.02.2024, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0503827918417 (а. с. 25-26).

Згідно статусу відстеження поштового відправлення з кодом 0503827918417 повернено за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання 30.03.2024 та 02.04.2024 відправлення вручене відправнику (зворот а. с. 24).

Позивач стверджує, що відмова або бездіяльність відповідача щодо отримання таких листів не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання, тим більше, що у справі відсутні будь-які заперечення або спростування отриманої документації.

Відповідач зобов'язання за договором щодо повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем у спірний період послуги з організації перевезення відправлень згідно з вказаними вище актами не виконав, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 55996,61 грн.

За прострочення виконання зобов'язання на підставі п. 6.3.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 02.04.2024 по 20.08.2024 у сумі 5793,97 грн., інфляційні втрати у сумі 1690,44 грн за квітень-серпень 2024 року та 30% річних у сумі 6471,74 грн з 02.04.2024 по 20.08.2024 (а. с. 24).

Несплата відповідачем у добровільному порядку вказаних вище сум боргу, пені, інфляційних втрат та річних стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 526 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч. 2 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначалося вище, між ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Оріон трансбуд» було укладено договір про надання послуг з організації перевезень відправлень, шляхом приєднання останнього до Договору відповідно до ст. 634 ЦК України.

Позивач зазначив, що виступав Експедитором за цим договором і надавав відповідачу ТОВ «Оріон трансбуд» (замовник) відповідні транспортно-експедиторські послуги.

Отже, між сторонами у справі виникли правовідносини щодо надання послуг з організації перевезення відправлень, що регулюються також ст. ст. 306-316 Господарського кодексу України та нормами Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України та ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Аналогічні положення закріплений у ч. 1 ст. 316 ГК України.

За приписами ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

За умовами ч. 1 ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На обґрунтування позову позивач послався на редакцію договору від 24.08.2022, стверджуючи, що саме ця редакція була чинною на момент приєднання відповідача до його умов (а. с. 10-15).

Однак суд першої інстанції встановив, що на момент подання заяви про приєднання (25.11.2021) діяла інша редакція договору, яку позивач суду не надав. Заява про приєднання, подана відповідачем, була оформлена як додаток № 1 до Договору, що суперечить правовій природі акцепту, оскільки акцепт має бути самостійним правочином, а не частиною Договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що подання такої Заяви не є належним підтвердженням укладення Договору між сторонами.

Суд також звернув увагу на те, що надана редакція Договору не містить доказів того, що її умови збігаються з тими, які були чинними на момент приєднання, а архівну версію Договору позивач на своєму сайті не оприлюднив.

Крім того, позивач одночасно посилався на дві правові форми договору - публічний договір та договір приєднання, які відрізняються за юридичною природою та порядком укладення. Також суд встановив, що позивач не є підприємцем у розумінні ст. 128 ГК України, а отже, не міг укласти публічний договір у тому розумінні, як це передбачено цивільним законодавством.

У зв'язку з відсутністю належних доказів укладення договору в редакції, чинній на момент приєднання, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність факту виникнення договірних зобов'язань між сторонами. Відповідно, позивач не довів обсяг, вартість та факт надання послуг, а також підстави для виникнення у відповідача обов'язку їх оплатити. На цій підставі суд відмовив у задоволенні позову про стягнення суми боргу, інфляційних втрат, пені та 30% річних.

Отже, судом встановлено, що договірні відносини між сторонами фактично не виникли через ненадання належного підтвердження укладення договору, а також недоведеність надання послуг у заявленому обсязі та правомірності вимог щодо їх оплати.

Основні заперечення апелянта на рішення суду першої інстанції полягають у тому, що суд неправильно оцінив правову природу договору як публічного договору приєднання відповідно до ст. 633, 634 ЦК України, помилково визнав заяву про приєднання неналежним акцептом, проігнорував зміст договору (зокрема, п. 2.11), не врахував надані докази надання послуг, акт звірки взаєморозрахунків та документи, що підтверджують направлення актів і рахунків відповідачу, а також безпідставно не взяв до уваги відсутність заперечень з боку відповідача щодо отриманих документів, що свідчить про погодження обсягів і вартості послуг; у результаті суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Апеляційний господарський суд підтримує заперечення апелянта та вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності договірних відносин між сторонами, застосувавши надмірно формалізований підхід до оцінки правової природи правочину та наданих доказів.

По-перше, спірний Договір є договором приєднання, на підставі якого Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення. Цей Договір укладений сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Замовника до умов цього Договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору (п. 2.1. Договору).

Висновок суду про те, що на момент подання Заяви про приєднання (25.11.2021) діяла інша редакція договору, яка не була надана, не спростовує самого факту вчинення акцепту. Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, акцептом є прийняття пропозиції (оферти), і ЦК не ставить вимогу про збереження оферти в первинній редакції на час судового розгляду.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що згідно з п. 2.11. Договору, будь-які зміни Договору з моменту набрання ним чинності поширюються на всіх осіб, що приєдналися до Договору, у тому числі, на тих, що приєдналися до Договору раніше дати набрання чинності змін до договору.

По-друге, висновок суду щодо того, що заява про приєднання оформлена як додаток № 1 до договору і тому не є самостійним правочином, не відповідає положенням ст. 634 ЦК України, яка прямо дозволяє приєднання до договору через одностороннє волевиявлення.

Заява про приєднання є юридичним підтвердженням акцепту умов договору, незалежно від того, чи оформлена вона як окремий документ чи як додаток до договору. При цьому форма документа, в якій зафіксовано акцепт, не має значення, якщо її зміст містить чітке прийняття умов оферти.

По-третє, суд першої інстанції помилково визнав, що посилання Позивача на одночасну дію публічного договору та договору приєднання є юридично некоректним, адже ці правові форми не є взаємовиключними.

Публічний договір - це договір, умови якого встановлені однією стороною у стандартній формі, і друга сторона може лише приєднатися до нього, без можливості внести зміни. Заява-приєднання є формою, за допомогою якої особа виражає свою згоду на приєднання до умов такого договору. Таким чином, особа, яка приєднується до публічного договору, робить це шляхом подання заяви-приєднання, що і є укладенням договору.

На практиці господарських правовідносин публічні договори дуже часто укладаються саме шляхом приєднання (зокрема в сфері логістичних послуг, надання доступу до платформ, онлайн-сервісів тощо).

Стаття 633 ЦК України допускає укладення публічного договору будь-якою особою, яка за характером своєї діяльності задовольняє потреби необмеженого кола споживачів, що відповідає діяльності Позивача. Те, що Позивач є юридичною особою, а не фізичною особою-підприємцем, не позбавляє його можливості укладати публічні договори.

По-четверте, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про недоведеність факту надання послуг та їх вартості. Позивач надав належні документи, які підтверджують факт виконання транспортно-експедиторських послуг, зокрема акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури. Відповідач не оспорив жодного з цих документів, не надав письмових заперечень щодо їх змісту або обсягу, а також не повернув документи із зауваженнями, що вказує на те, що така поведінка є мовчазною згодою з фактом надання послуг та їх вартістю.

Вказаний договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним. Отже, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене не було враховано місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Таким чином, апеляційна скарга ТОВ «Нова пошта» є обґрунтованою, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням вищевказаного та у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач правомірно заявив до стягнення пеню, інфляційні втрати, та 30% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, які підлягають стягненню з відповідача в наступних розмірах та період:

- пеня за загальний період прострочення з 02.04.2024 по 20.08.2024 у сумі 5793,97 грн;

- інфляційні втрати у сумі 1690,44 грн за квітень-серпень 2024 року;

- 30% річних у сумі 6471,74 грн з 02.04.2024 по 20.08.2024

Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не врахував усі обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, допустив юридичну помилку у кваліфікації правовідносин сторін, що призвело до безпідставного висновку про відсутність договірних зобов'язань. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують як факт укладення договору, так і факт надання послуг, обсяг і вартість яких не були спростовані відповідачем.

6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглянувши справу на підставі наявних у ній доказів, встановив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права, помилково дійшовши висновку про відсутність договірних відносин між сторонами. Наявні в матеріалах справи докази, зокрема заява про приєднання, умови договору, акти приймання-передачі послуг, рахунки та акт звірки, підтверджують факт укладення договору шляхом приєднання, надання послуг та виникнення грошового зобов'язання.

Відповідач не заперечив надані документи, що свідчить про погодження ним обсягу та вартості послуг.

З огляду на викладене, на підставі ч. 2 ст. 275 та ч. 1 ст. 277 ГПК України, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідача по справі - ТОВ «Оріон трансбуд».

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 у справі № 904/3949/24 - скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон трансбуд» (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, буд. 17, код ЄДРПОУ 44510902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, код ЄДРПОУ 3126400161) заборгованість у сумі 55996,61 грн (П'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість гривень 61 копійку), пені у сумі 5793,97 грн (П'ять тисяч сімсот дев'яносто три гривні 97 копійок), 30% річних у сумі 6471,74 грн (Шість тисяч чотириста сімдесят одну гривню 74 копійки), інфляційних втрат у сумі 1690,44 грн (Одна тисяча шістсот дев'яносто гривень 44 копійки), а також судовий збір за подання позовної заяви у сум 3028,00 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення у сумі 4542,00 грн (Чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні 00 копійок).

Видачі відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов

Попередній документ
128813624
Наступний документ
128813626
Інформація про рішення:
№ рішення: 128813625
№ справи: 904/3949/24
Дата рішення: 11.07.2025
Дата публікації: 15.07.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (02.12.2024)
Дата надходження: 29.11.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором приєднання про надання послуг з організації перевезення відправлень від 25.11.2021 року на загальну суму 69 952, 76 грн.