09.07.2025 року м. Дніпро Справа № 904/5026/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Русанова В.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025р.
(суддя Перова О.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 20.02.2025р.)
у справі
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу
1. Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами у розмірі 1 386 652,92грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 46 353,24грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-20240/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 20.03.2020 р..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025р. у справі № 904/5026/24 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами, у розмірі 1 386 652,92 грн., збір за зберігання вантажу, у розмірі 46 353,24 грн. та судовий збір, у розмірі 21 495,09 грн..
В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав для стягнення зазначеної вище суми.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, через систему "Електронний суд", Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025р. у справі № 904/5026/24 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник зазначає, що Департаментом комерційної роботи Акціонерного товариства «Українська залізниця» на адресу структурних підрозділів та, в тому числі, регіональних філій було надіслано Лист № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 р.. У вказаному листі зазначено, що рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат AT «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні» ( далі - Перелік ). В цьому Переліку зокрема вказано: «У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів ( контейнерів ) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів ( контейнерів ) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону ( контейнеру ), що виник, серед іншого, у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користуванні вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин».
Скаржник наголошує на тому, що з позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, що є предметом позовних вимог у даній справі, були нараховані Позивачем за період затримки вагонів після 24.02.2022р. (червень 2024р.). Тобто, за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення Інгулець. Але Позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022р., а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область).
Скаржник звертає увагу на те, що Відповідачем, під час розгляду справи в суді першої інстанції, було здійснено перерахунок плати за користування вагонами з урахуванням вимог листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022р.. Було виключено час затримки вагонів за час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область) та Відповідач наголошував на тому, що Позивачем надлишково було нараховано плату за користування вагонами, в розмірі 437 017,68 грн. з ПДВ та збір за зберігання вантажу, в розмірі 10 696,80 грн., з ПДВ.
Скаржник вважає, що оскільки плата за користування вагонами, що є предметом позовних вимог у даній справі, була нарахована за період затримки вагонів після 24.02.2022 р., тобто, за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення Інгулець, то Позивач повинен був врахувати вимоги телеграмного розпорядження при нарахуванні та розрахунку суми позову пред'явленні позову. Оскільки цього Позивачем зроблено не було, то це повинно було бути враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення. Але суд першої інстанції помилково не врахував вимоги вказаного телеграмного розпорядження, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення в частині стягнення нарахованої Позивачем за час затримки вагонів в період дії комендантської години на станції призначення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в розмірі 447 714,48 грн. з ПДВ.
Скаржник також вказує на те, що судом першої інстанції було залишено поза увагою те, що ПРАТ «ІНГЗК» приєдналось до публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. За договором Перевізник - акціонерне товариство «Українська залізниця» та Замовник (вантажовласник, вантажовідправник, вантажоодержувач, платник) (далі - Сторона або разом - Сторони), уклали цей Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір). Згідно п.1.6. Договору «Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).» За даним Договором передбачено право Замовника - відмовитися від прийняття порожніх власних вагонів Перевізника у випадках, якщо виключається можливість використання Замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, та / або наданих без заявки Замовника (п. 2.2.3. Договору). 20.03.2020р. між Акціонерним товариством «Українська залізниця» та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» був укладений договір № ПР/М-20240НЮдч «Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Інгулець регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (Договір про експлуатацію). В спірний період вагони подавались з порушенням умов Договору про експлуатацію. Тому, відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46, складені для нарахування плати за користування вагонами, були підписані представниками Відповідача із запереченнями: Немає можливості приймати порожні вагони через забезпечення порожніми вагонами та перевищення переробної спроможності під'їзних колій. Недостатня кількість підготовлених власних вагонів під навантаження повного маршруту. Вагони пред'явлені в порушення договору № ПР/М-20240/НЮдч, п. 7, згідно якого вагони здаються на під'їзну колію ПРАТ «ІНГЗК» в тій кількості, в якій прибули. Фактично прибувало більше вагонів, а здавалось менше. Отже, на думку Скаржника, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу були нараховані неправомірно. Зазначене, на думку Скаржника, підтверджується запереченнями представників Відповідача у відомостях ф. ГУ-46, зазначена обставина в свою чергу також вказує на неправомірність дій зі сторони Позивача в частині стягнення з Відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5026/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025р. у справі № 904/5026/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи №904/5026/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2025р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 09.07.2025р..
Від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2025р. судове засідання у справі № 904/5026/24 призначене на 09.07.2025р. о 14:00 год. вирішено провести з представником Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.
У судовому засіданні 09.07.2025 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
20.03.2020р., між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "ІНГЗК", власник колії, комбінат, відповідач) укладено договір № ПР/М-20/240/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - договір № ПР/М-20/240/НЮдч, договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії, договір) (а.с.217-221, том 2).
Відповідно до п. 1 договору № ПР/М-20/240/НЮдч згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії № 2.
Під'їзна колія обслуговується власними локомотивами.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлені на продовженні колії № 3 біля вхідного світлофора НІ, на продовженні колії № 2 біля вхідного світлофора НІІ.
Розгорнута довжина під'їзної колії становить 50624,66 погонних метрів (п. 2 договору №ПР/М-20/240/НЮдч).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (п. 4 договору № ПР/М-20/240/НЮдч).
Згідно з п. 5 договору, здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" не пізніше ніж за 2 години до здавання, з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або завантаження форми ГУ-2.
Вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п. 6 договору № ПР/М-20/240/НЮдч).
Усі вагони здаються на під'їзну колію в тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тонн (п. 7 договору № ПР/М-20/240/НЮдч).
Пунктом 8 договору передбачено, що про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113.
За змістом п. 9 договору вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій №№ 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 10 договору № ПР/М-20/240/НЮдч).
Згідно з п. 11 договору, для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 год.
Відповідно до п. 14 договору, власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії, - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до ст. 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі ст. 35 Статуту залізниць України.
Відповідно до абзацу 2 п. 20 Договору, з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та чинним законодавством.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2020р. до 31.03.2025р., включно (п. 21 договору № ПР/М-20/240/НЮдч в редакції додаткової угоди № 4 від 20.09.2021р.).
До договору сторонами укладені додаткові угоди № 1 від 08.07.2020р., № 2 від 13.10.2020р., № 3 від 24.03.2021р., № 4 від 20.09.2021р. (а.с.222-226, том 2).
Повідомленням № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020р. (а.с.247, том 2) Акціонерне товариство “Укрзалізниця» (далі - перевізник) засвідчило прийняття від Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - замовник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020р. (а.с.227-248, том 2, далі - договір про надання послуг).
Відповідно до п. 1.1 договору про надання послуг, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно п. 7.3 договору про надання послуг, строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Суд з'ясував, що у червні 2024р., за накладними №№ 55530, 55511, 55510, 55508, 55507, 55506, 55502, 55501, 55500, 55499, 55497, 55496, 55495, 89431, 55493, 90514, 90492, 90495, 90489, 96574397, 96574396, 014705, 89091, 89083, 89078, 89295, 89299, 89296, 89300, 89298, 55327, 89546, 89539, 89533, 89540, 89532, 89527, 89530, 89534, 89549, 89529, 89531, 89535, 89528, 89537, 89536, 89543, 89526, 89525, 89538, 89541, 89693, 89692, 89687, 89686, 89688, 88887, 88888, 88884, 88889, 55308, 55309, 55310, 55410, 89887, 55404, 89090, 89085, 89087, 89093, 89082, 89088, 89079, 89077, 89410, 89406, 89413, 88864, 88851, 88850,89194, 89193, 89542, 89548, 90491, 90494, 55492, 55494, 55498, 55503, 55504, 55505, 55509, 55531, 88869, 90493, 32589426, 38239133, 42663948, 42663963, 42665398, 42672816, 42672824, 42672832, 42672840, 42672873, 42672881, 42672899, 42672907, 42672923, 42672931, 42672972, 42673004, 42673012, 42673020, 42673038, 42673046, 42673053, 42673061, 42673228, 42673079, 42673194, 42673186, 42673129, 42673145, 42673095, 42673160, 42673152, 42673178, 42673087, 42673111, 42673103, 42673210, 42673202, 42673236, 42673244, 42673251, 42673269, 42673285, 42673293, 42673301, 42673319. 42673327, 42673335, 42673343, 42673350, 42673368, 42673376, 42673384, 42673392, 42673400, 42673418, 42675025, 42675033, 42675041, 42675058, 42675066, 42675074, 42675082, 42675090, 42675108, 42675116, 42675140, 42675157, 42675165, 42675173, 42675181, 42675199, 42675207, 42675215, 42675223, 42675231, 42675249, 42675264, 42675272, 42675280, 42675298, 42675306, 42675314, 42678805, 42678847, 42678862, 42715748, 42715755, 42715862, 42715870, 42715896, 42715912, 42715938, 42715946, 42715953, 42716035, 42716050, 42716068, 42716076, 42716233, 42716266, 42716373, 42716407, 42717066, 42717108, 42717124, 42727404, 42742510, 42748731, 42748749, 42748764, 42748921, 42766931, 42766949, 42766956, 42767012, 42767053, 42772798, 42772814, 42772822, 42780346, 42780353, 42780866, 42781906, 42782003, 42782037, 42783977, 42784017, 42784124, 42784215, 42784470, 42792523, 42819367, 42819391, 42819532, 42819540, 42819557, 42819581, 42819599, 42820878, 42820993, 42891226, 42891317, 42891325, 42891366, 42891382, 42891408, 42891432, 42891440, 42894204, 42894253, 42894220, 42894246, 42894261, 42906321, 42906339, 429069347, 42906354, 42906388, 42906347, 42906354, 42906388, 42906396, 42906438, 42906453, 45010741, 45019734, 45019742, 45019809, 45021268, 45021276, 45021318, 45021326, 45021334, 45021342, 45021508, 45021516, 45021524, 45021540, 45021573, 45021581, 45021656, 45021755, 45026085, 45026523, 45026549, 45026986, 45027026, 45045275, 45045424, 45045515, 45047206, 45047222, 45047230, 45047297, 45054426, 45054434, 45054467, 45054475, 45054517, 45054525, 45054558, 45054574, 45054582, 45054624, 45061207, 45061249, 45061264, 45061280, 45061306, 45061454, 45061462, 45061470, 45061520, 45061538, 45061553, 45061587, 45061603, 45061611, 45061637, 45061645, 45061652, 45061702, 45061678, 45061710, 45061751, 45063203, 45063245, 45063252, 45063278, 45063286, 45063328, 45063351, 45063385, 45083573, 45086212, 45088705, 45092988. 45092996, 45093028, 45093267, 45092996, 55316, 55314, 88872, 88871, 55317, 55113, 55312, 88877, 88878, 88879, 88882, 55318, 88880, 55311, 89301, 89297, 88873, 88955, 88874, 88876, 88875, 55112, 88885, 88957, 89302, 96577667, 88956, 88886, 55315, 55111, 55308, 88870 залізницею прийняті до перевезення порожні вагони на адресу Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.
На шляху прямування на підставі пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування вагонами), зазначені вагони затримано на станції Мусіївка за наказом № 114 від 03.06.2024, по станції Новоблочна за наказом № 117 від 04.06.2024 по станції Кривий Ріг-Сортувальний за наказом № 118 від 05.06.2024 через зайнятість колій на станції призначення Інгулець з вини вантажоодержувача - Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
За зазначеними фактами затримки вагонів у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 18 від 03.06.2024, № 18 від 10.06.2024, № 2 від 04.06.2024, № 3 від 12.06.2024, № 36 від 05.06.2024, № 36 від 09.06.2024, а також акти загальної форми ГУ-23 № 5 від 04.06.2024, № 7 від 12.06.2024, № 58 від 03.06.2024, № 59 від 10.06.2024, № 15186 від 05.06.2024.
Згідно пункту 10 Правил користування вагонами вантажоодержувача повідомлено про факти затримок вагонів на підходах до станції призначення Інгулець.
Вагони, що прибули на станцію призначення Інгулець на адресу Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», своєчасно не забиралися відповідачем на під'їзну колію, про що було складено акти загальної форми ГУ-23 № 3360 від 10.06.2024, № 3376 від 11.06.2024, № 3381 від 11.06.2024, № 3383 від 11.06.2024, № 3385 від 11.06.2024, № 3395 від 11.06.2024, № 3396 від 11.06.2024, № 3404 від 12.06.2024, № 3410 від 13.06.2024, № 3411 від 13.06.2024, № 3412 від 13.06.2024, № 3413 від 13.06.2024, № 3414 від 13.06.2024, № 3415 від 13.06.2024, № 3416 від 13.06.2024.
Вантажоодержувача повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження на станції Інгулець форми ГУ-2.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями форми ГУ-46 №№12069374, 12069375, 13069377, 14069379, 14069380, 15069381, 16069382, 16069383, 17069384, 06079392, 06089393, за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№12069147, 11069139, 13069152, 12069145, 15069153, 15069154, 15069155, в загальній сумі 1 433 006,16 грн. (з ПДВ) (плата за користування вагонами, у розмірі 1 386 652,92 грн. та зберігання вантажу, у розмірі 46 353,24грн).
Водночас, як зазначає позивач, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 відповідач підписав із застереженнями (зауваженнями), а саме: вагони прибули в більшій кількості, ніж пред'явлено; незгода з часом затримок, оскільки вагони подано під час комендантської години.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає, що у спірний період вагони подавались з порушенням умов договору про експлуатацію, а тому відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, складені для нарахування плати за користування вагонами, були підписані представниками відповідача із запереченнями: немає можливості приймати порожні вагони через забезпечення порожніми вагонами та перевищення переробної спроможності під'їзних колій; недостатня кількість підготовлених власних вагонів під навантаження повного маршруту; вагони пред'явлені в порушення договору № ПР/М-20240/НЮдч, п.7, згідно якого вагони здаються на під'їзну колію ПРАТ “ІНГЗК» в тій кількості, в якій прибули; фактично прибувало більше вагонів, а здавалось менше.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування вагонами, у розмірі 1 386 652,92 грн. та збору за зберігання вантажу, у розмірі 46 353,24грн..
Відповідач доказів добровільної сплати вказаної суми під час розгляду та вирішення справи № 904/5026/24 суду не надав.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд виходив з того, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Приватним акціонерним товариством "Інгулецький ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог. Розрахунок плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу проведено позивачем у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, позиція позивача підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних мотивів.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р., та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 307 ГК України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно із ч. 2 ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 ЦК України).
Відповідно до підп. 8 п. 6 р. 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом ( ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту ).
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Як встановлено місцевим господарським судом - наявні в матеріалах справи накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.
Згідно зі ст. 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
При цьому, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 р. у справі № 904/7360/17.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) ( ст. 71 Статуту залізниць України). При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом ( ст. 2 Статуту). Ст. 46 Статуту передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2024р., за залізничними накладними залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства "Інгулецький ГЗК" порожні власні вагони. У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
На шляху прямування відповідні вагони було затримано на станції Мусіївка, за наказом № 114 від 03.06.2024р., по станції Новоблочна за наказом № 117 від 04.06.2024р., по станції Кривий Ріг-Сортувальний за наказом № 118 від 05.06.2024р. через зайнятість колій на станції призначення Інгулець з вини одержувача Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Причина затримки вагонів - скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці через їх неприйняття одержувачем на свою під'їзну колію.
Згідно п. 10 Правил користування вагонами вантажоодержувача повідомлено про факти затримок вагонів на підходах до станції призначення Інгулець.
Факти скупчення (затримки) вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені актами загальної форми ГУ-23а № 18 від 03.06.2024р., № 18 від 10.06.2024р., № 2 від 04.06.2024р., № 3 від 12.06.2024, № 36 від 05.06.2024р., № 36 від 09.06.2024р., а також акти загальної форми ГУ-23 № 5 від 04.06.2024р., № 7 від 12.06.2024р., № 58 від 03.06.2024р., № 59 від 10.06.2024р., № 15186 від 05.06.2024р..
По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК", у відповідності до п. 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2. Але, вагони, що прибули на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК", своєчасно на під'їзну колію підприємством не забиралися, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 № 3360 від 10.06.2024р., № 3376 від 11.06.2024р., № 3381 від 11.06.2024р., № 3383 від 11.06.2024р., № 3385 від 11.06.2024р., № 3395 від 11.06.2024р., № 3396 від 11.06.2024р., № 3404 від 12.06.2024р., № 3410 від 13.06.2024р., № 3411 від 13.06.2024р., № 3412 від 13.06.2024р., № 3413 від 13.06.2024р., № 3414 від 13.06.2024р., № 3415 від 13.06.2024р., № 3416 від 13.06.2024р..
Враховуючи вказане, станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№12069374, 12069375, 13069377, 14069379, 14069380, 15069381, 16069382, 16069383, 17069384, 06079392, 06089393, за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№12069147, 11069139, 13069152, 12069145, 15069153, 15069154, 15069155, в загальній сумі 1 433 006,16 грн., з ПДВ (плата за користування вагонами, у розмірі 1 386 652,92 грн. та за зберігання вантажу, у розмірі 46 353,24 грн).
За приписами ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к ( додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. (далі - Правила зберігання).
Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів, одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресування - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки (п. 8 Правил зберігання).
Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у пункті 2.1 розділу III Збірника тарифів.
Так, після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберігання вантажів у вагонах (у тому числі контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тону вантажу.
Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв?язку України від 26.03.2009 р.№ 317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 р. № 441 до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, та збору за зберігання вантажів, що вказані в розділі III Збірника тарифів, застосовується коефіціент 5,139.
Положеннями Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов?язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства та зв?язку України від 26.03.2009р. № 317 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за № 340/16356, встановлені розміри плати за користування вагонами, зберігання вантажів та інші додаткові операції.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку плати за користування спірними вагонами по відомостях форми ГУ-46№№12069374, 12069375, 13069377, 14069379, 14069380, 15069381, 16069382, 16069383, 17069384, 06079392, 06089393 та збору за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф. ФДУ-92№№12069147, 11069139, 13069152, 12069145, 15069153, 15069154, 15069155, в загальній сумі 1 433 006,16 грн., з ПДВ (плата за користування вагонами, у розмірі 1 386 652,92 грн. та за зберігання вантажу, у розмірі 46 353,24 грн), порушень судом першої інстанції встановлено не було. При цьому, Відповідач не спростував доводів Позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на положення ст. 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Так, п. 16 Правил користування вагонами встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У запереченнях, викладених Відповідачем в актах загальної форми та при підписанні відомостей за формою ГУ-46, накопичувальних карток останній послався, зокрема, на недостатню кількість вагонів та перевищення переробної спроможності під'їзних колій ПрАТ "ІНГЗК".
Як було зазначено вище, в п. 7 договору від 20.03.2020р. вказано, що всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тонн.
Отже, умовами укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору передбачено, що максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається підприємству, не повинна перевищувати 65 вагонів.
Разом з тим, відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України Залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
За результатами технічного огляду, здійсненого працівниками вагонного господарства під час передавальних операцій, можуть бути виявлені несправні в технічному відношенні вагони, які подаються окремо від основної групи вагонів після проведення технічного обслуговування.
Ст. 121 Статуту залізниць України, п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачене звільнення вантажовласників від плати за користування вагонами в разі, зокрема, подання локомотивом залізниці вагонів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.
Зважаючи на те, що відповідно до п. 1 договору від 20.03.2020р. вагони ПрАТ "Інгулецький ГЗК" на свою під?їзну колію забирає своїм власним локомотивом, посилання Відповідача на перевищення переробної спроможності під'їзних колій його підприємства не звільняє його від обов'язку сплатити нараховані та пред'явлені до стягнення позивачем суми збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами.
Щодо посилання Скаржника на рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 р. ( протокол № Ц-54/42 Ком.т ), яким затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - Перелік), то суд першої інстанції слушно зазначив, що матеріали справи не містять актів загальної форми, якими засвідчено, що затримка вагонів сталася саме через існування обставин, визначених телеграмним розпорядженням Департаменту комерційної роботи № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 р., у зв'язку із чим, суд не вбачає підстав для здійснення перерахунку часу затримки порожніх вагонів ( аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2023 р. у справі № 904/2019/22. від 02.06.2023 р. у справі № 904/3538/22 ). До того ж, інформація, яка міститься в матеріалах справи, вказує на те, що ПрАТ "Інгулецький ГЗК" працювало та забирало вагони на свої під'їзні колії цілодобово. Будь-яких повідомлень щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з введенням воєнного стану та комендантської години від відповідача на станцію Інгулець не надходило.
Так, відповідно до вказаного Переліку у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках: введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до моменту припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресування вантажу; запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі, до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. В такому разі, до часу користування вагоном не включається час ведення бойових дій, тимчасової окупації території збройними формуваннями Російської Федерації, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником.
Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою затримки вагонів та складання акта. Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, вказаних вище.
Скаржником не спростовано, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і Позивача і Відповідача, як і до початку повномасштабної воєнної агресії Російської Федерації, працюють у нічну зміну, і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2025р. у справі № 904/5026/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.07.2025р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус