30 червня 2025 року
м. Київ
Справа № 932/15338/19
Провадження № 61-5009ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Коломоєць Сергій Володимирович (далі - адвокат),
на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра (раніше - Ленінський районний суд м. Дніпропетровська) від 28 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року
у справі за позовом скаржника до ОСОБА_2 (далі - замовник будівництва), Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі - УДАБК Дніпровської міської ради) про усунення перешкод у користуванні власністю, відновлення становища, яке існувало до порушення, зобов'язання вчинити певні дії та
1. У жовтні 2019 року скаржник звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених вимог просив:
- визнати недійсним наказ (розпорядження) Головного архітектурно-планувального управління Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради № 170 від 13 жовтня 2016 року про видачу замовнику будівництва будівельного паспорта «Будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 »;
- визнати недійсним повідомлення про початок виконання будівельних робіт «Будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 » № ДП 067163211571, зареєстроване 16 листопада 2016 року УДАБК Дніпровської міської ради;
- визнати об'єкт «Будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 » самочинним будівництвом;
- визнати недійсною декларацію № ДП 141200971017 про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснили на підставі будівельного паспорта, зареєстрованого 6 квітня 2020 року УДАБК Дніпровської міської ради;
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом проведення замовником будівництва перебудови об'єкта самочинного будівництва - індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , - у спосіб, не пов'язаний із його знесенням.
2. 28 червня 2024 року Новокодацький районний суд міста Дніпра ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.
3. 19 березня 2025 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.
4. 17 квітня 2025 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 12282/0/220-25 від 17 квітня 2025 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову. Обґрунтував так:
- суди першої й апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржених рішень не врахували письмові докази, які беззаперечно вказували на протиправність дій замовника будівництва під час будівництва житлового будинку з грубими порушеннями протипожежних та екологічних норм на земельній ділянці, що межує із земельною ділянкою скаржника. Зокрема повністю проігнорували висновок експерта № 3918/3919-22, складений за результатом проведення судової будівельно-технічної експертизи від 29 листопада 2023 року, у якому експерт встановив, що будинок, споруджений замовником будівництва, не відповідає проектно-технічній документації та вимогам актів у галузі будівництва, зокрема тих, що стосуються пожежної безпеки та санітарних розривів між будівлями. Крім того, суди попередніх інстанцій проігнорували Інформаційну довідку Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області від 16 липня 2014 року № Ш-189/5/06, відповідь Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 26 вересня 2016 року № 40-22-(90-9)/9446, наказ Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області від 16 липня 2014 року № 100, відповідь Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області від 24 липня 2014 року № 189/6/06;
- за невиконання приписів щодо усунення порушень в сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил протягом 2012 - 2016 років замовника будівництва неодноразово притягували до адміністративної відповідальності. Це підтверджують копії листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 40-704-(90-9)/9148 від 16 вересня 2016 року, Інформаційної довідки Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області від 16 липня 2014 року № Ш-189/5/06;
- вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов'язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можна заявити як у разі, коли ці відхилення допущені під час будівництва нерухомості, так і внаслідок її перебудови під час експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК України).
Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних й інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їхню міцність і безпечність. Вирішуючи питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні у кожному випадку з'ясувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню й іншим умовам, передбаченим проєктом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.
У необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають під час розгляду таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року у справі № 462/469/14-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 388/314/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2020 року у справі № 726/824/15-ц);
- суди першої й апеляційної інстанцій не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 388/314/15-ц, зокрема, про те, що оскільки порушення протипожежних вимог несе потенційну загрозу життю, здоров'ю та майну особи, таке порушення треба усунути;
- будівельний паспорт є документом з даними містобудівних та архітектурних вимог індивідуального будівництва, на підставі якого у визначених законодавством випадках здійснюється будівництво. Цей паспорт не надає замовнику право на виконання підготовчих і будівельних робіт, оскільки право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт набувається на підставі поданого до уповноваженого органу повідомлення. Видача будівельного паспорта на об'єкти самочинного будівництва не передбачена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 127/24194/17);
- оскільки будинок замовник будівництва спорудив без отримання документів, це вказує на самочинність такої побудови. Тому капітальна споруда, не набувши статусу нерухомої речі, є будівельними матеріалами, які можна перебудувати шляхом перенесення стіни на визначену будівельними нормами відстань (8 метрів);
- застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц);
- суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо вважатиме, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а, по-друге, якщо вважатиме, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача зумовить ефективний захист його прав чи інтересів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц).
5. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
6. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, відновлення становища, яке існувало до порушення, та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Новокодацького районного суду міста Дніпра цивільну справу № 932/15338/19.
3. Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко