25 червня 2025 року
м. Київ
справа № 524/5390/23
провадження № 61-7659ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ від 07 липня 2023 року за № 140-кк «Про недоліки в наданні медичної допомоги» в частині оголошення їй догани. Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2024 року, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 08 травня 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
09 червня 2025 року ОСОБА_1 через під систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_2 , на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 травня 2025 року. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Справа № 524/5390/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для неї. Підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності стала наявність її свідомої позиції у відстоюванні нею та ще кількома особами (були допитані свідками з боку касатора у вказаній справі). Тому, відповідно результат розгляду вказаної справи та обставини нею встановлені мають лягти в основу іншої справи щодо захисту прав від булінгу з боку роботодавця. Про що касатор заявляла і під час слухання справи попередніми інстанціями. Таким чином касатор, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, в якій саме справі вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, в чому проявляється значний суспільний інтерес та виняткове значення цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значеннядля ОСОБА_1 і була позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 08 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат