03 червня 2025 року
м. Чернівці
cправа № 718/425/25
провадження 22-ц/822/427/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря Тодоряка Г.Д.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Юрій Васильович, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 березня 2025 року, головуючий у першій інстанції Нагорний В.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у лютому 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зазначав, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 07 вересня 2017 року актовим записом №10.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 .
Посилався на припинення шлюбних відносини, проживання окремо з грудня 2024 року через непорозуміння щодо сімейних відносин, систематичних суперечок, втрати поваги один до одного.
Вважав, що подальше сумісне проживання і збереження сім'ї не можливо.
Просив шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 07 вересня 2017 року актовим записом №10, розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача ОСОБА_2 залишити ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіцманського районного суду від 24 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 07 вересня 2017 року актовим записом №10, розірвано.
У залишенні відповідачу прізвища ОСОБА_4 після розірвання шлюбу відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Ю.В., в апеляційній скарзі просить рішення Кіцманського районного суду від 24 березня 2025 року в частині відмови у залишенні відповідачу ОСОБА_2 прізвища скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити відповідачу ОСОБА_2 прізвище ОСОБА_4 .
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Зазначає, що ОСОБА_2 обрано спільне прізвище подружжя.
ОСОБА_2 після розірвання шлюбу мала намір залишити прізвище ОСОБА_4 , про що було узгоджено між подружжям.
ОСОБА_2 подано до суду першої інстанції заяву від 21 березня 2025 року про проведення судового засідання без участі відповідача ОСОБА_2 , підтримання позовних вимог в повному обсязі, тобто й залишення відповідачу ОСОБА_2 прізвища ОСОБА_4 після розірвання шлюбу.
Вважав, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, ухваливши рішення на власний розсуд всупереч вимог, передбачених частиною 1 статті 113 СК України.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Ю.В., до суду не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Відповідно до правила, встановленого частиною 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно роз'яснень, які містяться в пункті 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертою статті 303 ЦПК України лише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов'язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.
У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Ю.В рішення Кіцманського районного суду від 24 березня 2025 року в частині розірвання шлюбу не оскаржується.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Ю.В., підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу частково, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрованого виконавчим комітетом Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 07 вересня 2017 року актовим записом №10.
На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що сім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпалась, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача ОСОБА_1 .
Відмовляючи у залишення відповідачу ОСОБА_2 прізвища ОСОБА_4 , суд першої інстанції вказав, що відсутні підстави для визначення прізвища відповідача ОСОБА_2 за вимогою позивача ОСОБА_1 .
Мотивовано висновки суду першої інстанції тим, що право на вибір прізвища після розірвання шлюбу є виключним правом фізичної особи.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення в частині, що оскаржується, наведеним нормам відповідає.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 07 вересня 2017 року актовим записом №10 відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
З витягу з реєстру Неполоковецької територіальної громади від 03 лютого 2025 року №2025/001539177 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 з травня 1991 року.
На підставі витягу з реєстру Кіцманської територіальної громади Чернівецької області від 06 лютого 2025 року №2025/001812117 ОСОБА_2 зареєстварована у будинку АДРЕСА_2 з червня 1995 року.
За змістом витягу з реєстру Неполоковецької територіальної громади від 13 січня 2025 року №2025/000462041 ОСОБА_1 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 з липня 2019 року.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зазначила, що за змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом частини 1 статті 28 ЦК України ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Право на ім'я, встановлене частиною 1 статті 294 ЦК України, є невід'ємним немайновим особистим правом фізичної особи.
На підставі частини 5 статті 295 ЦК України прізвище фізичної особи може бути змінене відповідно до закону у разі реєстрації шлюбу, розірванні шлюбу або визнання його недійсним.
Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною восьмою статті 294 ЦПК України визначено, що у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрований виконавчим комітетом Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 07 вересня 2017 року актовим записом №10 відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого виконавчим комітетом Шипинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 07 вересня 2017 року серія НОМЕР_3 .
Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 .
Отже, вирішення питання щодо прізвища, яким відповідач ОСОБА_2 буде іменуватися після розірвання шлюбу, залежить винятково від ОСОБА_2 , яка змінила своє прізвище.
Ураховуючи наведене з заявою про вибір прізвища може звернутися до суду саме відповідач ОСОБА_2 , яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Ю.В., в апеляційній скарзі на подання ОСОБА_2 до суду першої інстанції заяви від 21 березня 2025 року про підтримання позовних вимог в повному обсязі, тобто й залишення відповідачу ОСОБА_2 прізвища ОСОБА_4 після розірвання шлюбу.
У частинах першій, четвертій статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже, в розумінні приписів статті 206 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, якщо це суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
З огляду на викладені норми права, слід погодитися з висновками суду першої інстанцій про те, що заява відповідача ОСОБА_2 від 21 березня 2025 року про підтримання вимог, вказаних у позовній заяві, не може слугувати підставою для задоволення позову ОСОБА_1 про залишення відповідачу ОСОБА_2 після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_4 , оскільки суперечить закону.
Не можна погодитися з доводами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Ю.В., в апеляційній скарзі про вихід суду першої інстанції за межі своїх повноважень, оскільки судом першої інстанції не вирішено питання про відновлення ОСОБА_2 після розірвання шлюбу свого дошлюбного прізвища.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
На підставі частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене рішення Кіцманського районного суду від 24 березня 2025 року в частині, що оскаржуєтсья, слід залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Юрій Васильович, залишити без задоволення.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 09 червня 2025 року.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді М. І. Кулянда
О. О. Одинак