"14" грудня 2010 р. Справа № 10/54.
За позовом військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України -Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю “Фінтраст”
2) приватного підприємця ОСОБА_2
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Суддя Т.І. Ковальчук
Представники:
Від позивачів: МО України -Чернушка С.І., дов. від 15.01.2010 р.
КЕВ м. Чернівці - Чернушка С.І., дов. від 23.04.2009 р. № 552
Відповідачів -1) Харена Ж.В., дов. від 15.03.2010 р. № 15/03-1, Сатонін В.І., дов. від 01.11.2010 р.
2) ОСОБА_1, адвокат
У засіданні приймали участь -прокурор Карпович Я.І.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України -Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18 березня 2010 року, укладеного між ТОВ “Фінтраст” (продавець) та ПП ОСОБА_2 (покупець) 1/100 частки нежитлової будівлі загальною площею 96,40 кв.м, яка складається з будівлі літ. “А”: 11-1 коридор, сходова клітина пл. 39,70 кв.м, 11-2 котельня пл. 32,70 кв.м, 11-3 операторська пл. 22,20 кв.м, 11-4 вбиральня пл. 1,80 кв.м. у м. Чернівці пл. Театральна, 6.
З урахуванням наданих доповнень до позову позовні вимоги обгрунтовані тим, що 18.03.2010 р. між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу 1/100 частки нежитлової будівлі Гарнізонного будинку офіцерів у м. Чернівці пл. Театральна, 6, що перебуває у державній власності в управлінні Міністерства оборони України, відповідно до якого (договору) ТОВ “Фінтраст” виступив як власник 1/100 частки вказаної будівлі і її продавець, однак у справі № 2/14 за позовом військового прокурора Чернівецького гарнізону визнано недійсним рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.03.2006 р. № 166/4 у частині затвердження акту введення в експлуатацію дахової газової котельні та видане ТОВ “Фінтраст” Свідоцтво про право власності на цю котельню, відтак останній під час оформлення спірної угоди ввів в оману покупця і нотаріуса стосовно того, що відчужуване майно не є предметом спору, окрім того, в судовому порядку також визнано недійсними пункти договору про спільну діяльність, на підставі якого виникло право спільної власності на вищевказане майно. Укладення відповідачами спірного договору, зазначає прокурор, порушує право власності держави в частині здійснення правомочностей володіння і розпорядження будівлею на пл. Театральна, 6, а саме в разі продажу будівлі чи вчиненні іншого правочину держава не може самостійно розпоряджатися спірним майном, оскільки на нього є співвласник - відповідач ОСОБА_2, також утруднюється експлуатація та обслуговування будинку у зв'язку з тим, що КЕВ не має доступу до приміщень ОСОБА_2
ТОВ “Фінтраст” (Відповідач-1) надало відзив, у якому позов не визнало з тих підстав, що відчужена за договором купівлі-продажу від 18.03.2010 р. частина нежитлової будівлі площею 96,40 кв.м належить йому на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.03.2006 р., обману, на який посилається прокурор у позові, під час укладення спірного договору, не мало місця, оскільки про намір продати належну йому частину приміщення на пл. Театральній, 6 ТОВ “Фінтраст” повідомило КЕВ м. Чернівці та Міністерство оборони України ще в січні 2010 р., однак останні наміру купівлі даного приміщення не виявили, у зв'язку з чим товариство мало право продати свою частку іншій особі, позивач не довів, що укладення спірної угоди відбулося внаслідок обману покупця, окрім того на обман може посилатися лише та сторона угоди, яка перебувала під впливом обману.
Приватний підприємець ОСОБА_2 надала відзив, у якому проти позову також заперечує з тих підстав, що позивачем не надано доказів належності йому придбаної нею будівлі, відтак, незрозуміло, які його права порушені, на день укладення спірного договору право власності на приміщення було належним чином зареєстроване в БТІ, договір укладено з додержанням усіх вимог законодавства щодо форми та змісту, вона є добросовісним набувачем, не знала і не могла знати, що придбала майно за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, крім того, спірні відносини виникли після укладення договору, передбачених законодавством підстав витребування від неї спірного майна немає, а право вимоги визнання договору недійсним надано лише стороні договору, яка перебувала під впливом обману, проте відповідачі як учасники спірного договору про таке не заявляють, позивач не є ані стороною оспорюваного правочину, ані власником предмету угоди та не зазначає про вибуття з його володіння, викрадення чи загублення та взагалі про належність йому частини нежитлової будівлі, яка знаходиться в м. Чернівці, площа Театральна, 6 загальною площею 96,40 кв.м.
У судовому засіданні прокурор і представник позивачів позов підтримали, представники відповідачів проти позову заперечували.
Заслухавши пояснення учасників провадження, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
31.03.2003 року зареєстровано право власності держави в особі Верховної ради на нежитлову будівлю у м. Чернівці, площа Театральна, 6 (частка 1/1), яка перебуває в оперативному управлінні Міністерства оборони України в особі 29 гарнізонного будинку офіцерів (а.с. 22).
26.01.2006 р. КЕВ м. Чернівці та ТОВ “Фінтраст” уклали договір про спільну діяльність, предметом якого є здійснення будівництва (надбудови) нежитлового приміщення дахової газової котельні орієнтовною площею 91,10 кв.м у приміщенні КЕВ м. Чернівці (колишній 29 ГБО -гарнізонний будинок офіцерів) за адресою м. Чернівці, площа Театральна,6, яка в майбутньому буде використовуватися сторонами договору для досягнення спільної господарської мети по опаленню вищевказаних приміщень загальною площею 11878 кв.м для запобігання пошкодження військового нерухомого майна та більш ефективного його використання (а.с. 84-87).
Пунктом 1.4 вказаного договору про спільну діяльність передбачалося, що при прийнятті в експлуатацію Котельні (підписання актів державної приймальної комісії та оформлення на неї правовстановлюючих документів) між сторонами по Договору виникає право спільної часткової власності на Будівлю ГБО та Котельну, як невід'ємну частину цієї будівлі, у відсотковому співвідношенні ідеальних часток згідно з умовами даного договору.
Відповідно до п. 4.2 згаданого договору його сторони встановили, що долі сторін в спільній частковій власності Будівлі ГБО з Котельнею, як складовою частиною будівлі ГБО, визначаються з урахуванням вкладу кожної із сторін та співвідношенні площі Будівлі ГБО і площі добудови у вигляді котельні (яка згідно з Технічним заключениям про можливість влаштування дахової котельні за адресою пл. Театральна, 6 в м. Чернівці, становитиме 91,10 кв.м). З врахуванням критеріїв, встановлених у цьому пункті, долі (частки) сторін у спільній частковій власності Будівлі ГБО з Котельною як складовою частиною Будівлі ГБО розподіляються наступним чином: доля ТОВ “Фінтраст” в спільній частковій власності становить 1/100 ідеальна частка в Будівлі ГБО, а доля Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці в спільній частковій власності становить 99/100 ідеальних часток в Будівлі ГБО.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №166/4 від 14.03.2006 року (п. 1.5) затверджено акт державної приймальної комісії від 03.03.2006 року щодо прийняття в експлуатацію дахової газової котельні на пл. Театральній, 6, що складає 1/100 ідеальної частини будівлі (а.с. 23). На підставі даного рішення виконавчий комітет Чернівецької міської ради видав ТОВ “Фінтраст” Свідоцтво про право приватної спільної власності на дахову газову котельну площею 96,40 кв.м., що становить 1/100 частину будівлі у м. Чернівці, пл. Театральна, 6 (а.с. 43-44).
14.01.2010 р. ТОВ “Фінтраст” надіслав КЕВ м. Чернівці повідомлення (вих. № 14/01-1, а.с. 19), у якому сповістив, що має намір продати належу йому 1/100 частку в будівлі по пл. Театральній, 6 у м. Чернівці за ціною 110000 грн. і запропонував розглянути питання про можливість придбання співвласником цієї частки за вказаною ціною або відмову від переважного права купівлі котельні (а.с. 10).
КЕВ м. Чернівці у свою чергу листом № 98 від 27.01.2010 р. повідомив ТОВ “Фінтраст”, що пропозиція щодо придбання 1/100 частки будівлі на п. Театральна, 6 перенаправлено до МО України і просив не здійснювати продаж цієї частки до отримання відповіді від Міністерства оборони України (а.с. 11).
15.02.2010 р. господарським судом Чернівецької області порушено провадження у справі № 2/14 за позовом військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінтраст” та виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання недійсним п. 1.5 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.03.2006 р. № 166/4, визнання недійсним (анулювання) свідоцтва на право власності (а.с. 14).
18 березня 2010 р. ТОВ “Фінтраст” по договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення, посвідченому приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, продав приватному підприємцю ОСОБА_2 1/100 (одну соту) частки нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Чернівці, площа Театральна, будинок номер 6 і складається будівлі літер. “А”: 11-1 коридор сходова клітина пл. 39,70 кв.м, 11-2 котельня пл. 32,70 кв.м, 11-3 операторська пл. 22,20 кв.м, 11-4 вбиральня пл. 1,80 кв.м, за ціною 91386,73 грн. без ПДВ (а.с. 9). Право приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 на вказаний об'єкт зареєстровано в Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації 22.03.2010 р. (а.с. 70 на звороті).
Обґрунтовуючи вимоги про визнання цього договору недійсним, військовий прокурор і позивачі посилаються на те, що даний договір суперечить ст.ст. 655 та 658 ЦК України, відповідно до яких право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших встановлених законом випадків, належить власникові товару, під час його укладення з боку ТОВ “Фінтраст” мало місце введення в оману покупця, що відчужуване майно не перебуває у спорі (справа № 2/14), а також, що цим договором порушуються права власника будівлі -МО України самостійно розпоряджатися та користуватися будівлею гарнізонного будинку офіцерів на площі Театральній, 6 у м. Чернівці.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, викладені в ст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а також має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Ч. 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами в тому числі прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.
Прокурор чи його заступник, звертаючись до господарського суду в інтересах держави з заявою про визнання договору недійсним, зазначає у ній позивачем державний орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього договору, і визначає відповідачами, як правило, обох контрагентів за договором.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, згідно ч. 1 ст. 658 ЦК право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
30.12.2009 р. господарським судом Чернівецької області було вирішено спір у справі № 12/148 за позовом військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінтраст”, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці, про визнання недійсними п. 1.4 та п. 4.2 договору про спільну діяльність, у ході розгляду якої було установлено, що на момент укладення договору про спільну діяльність від 26.01.2006 р. ані КЕВ м. Чернівці, ані ТОВ “Фінтраст” не були власниками будівлі на пл. Театральній, 6 у м. Чернівці, тому не мали права розпоряджатися цією будівлею і фактично позбавили державу в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні Міністерства Оборони України, оскільки на підставі пунктів 1.4 та 4.2 згаданого договору ТОВ “Фінтраст” без згоди власника набув у власність 1/100 частину будівлі у м. Чернівці, пл. Театральна, 6 (а.с. 12-13, 65).
З огляду на викладені обставини рішенням господарського суду Чернівецької області від 30.12.2009 р. у справі № 12/148 визнано недійсними пункти 1.4 та 4.2 договору про спільну діяльність від 26.01.2006 року, укладеного між ТОВ “Фінтраст” та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.05.2010 р. у справі № 2/14 відмовлено у задоволенні позову військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ “Фінтраст” і виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання недійсним п. 1.5 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.03.2006 р. № 166/4, визнання недійсним (анулювання) свідоцтва на право власності (а.с. 15-16).
Однак постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2010 р. зазначене рішення скасовано, позов військового прокурор задоволено, визнано недійсними:
- пункт 1.5 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.03.2006 р. № 166/4 про затвердження акту державної комісії від 03.03.2006 р. щодо прийняття в експлуатацію дахової газової котельні на площі Театральній, 6 у м. Чернівці, що становить 1/100 ідеальної частини будівлі,
- видане ТОВ “Фінтраст” свідоцтво про право власності на нерухоме майно, дахову газову котельню площею 96,40 кв.м, що становить 1/100 ідеальної частини будівлі за адресою пл. Театральна, 6 у м. Чернівці (а.с. 17-18,50,51).
Задоволення позову військового прокурора у справі № 2/14 суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що, оскільки в судовому порядку визнано недійсними пункти 1.4 та 4.2 договору про спільну діяльність від 26.01.2006 року, укладеного між ТОВ “Фінтраст” та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці, то й п. 1.5 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.03.2006 р. № 166/4 є недійсним як такий, що дозволяє без згоди власника будівлі прийняти в експлуатацію дахову газову котельню та зареєструвати право власності на 1/100 ідеальної частини будівлі.
Відповідно до положень ст. 35 ГПК України факти, встановленні рішення господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, у справах № 12/148 та № 2/14 встановлено, що власником будівлі у м. Чернівці пл. Театральна, 6 в цілому є держава в особі Верховної Вади України в оперативному управлінні Міністерства оборони України, а ТОВ “Фінтраст” не мав законних підстав для набуття права власності на 1/100 ідеальної частки цієї будівлі й, відповідно, не мав права відчужувати цю частку.
Враховуючи зазначені рішення господарського суду, слід дійти висновку, що дахова газова котельня площею 96,40 кв.м. за адресою м. Чернівці пл. Театральна, 6 не є об'єктом нерухомого майна у розумінні ст.ст. 181, 182, ч. 2 ст. 331 ЦК України, а є об'єктом незавершеного будівництва, оскільки не введена в експлуатацію, тому відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК до завершення її будівництва (введення в експлуатацію) це майно є сукупністю матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва і власниками яких у відповідних частках є КЕВ м. Чернівці та ТОВ “Фінтраст” як сторони договору про спільну діяльність від 26.01.2006 р. і які (будівельні матеріали) не можуть становити будь-яку ідеальну частку в будівлі на пл. Театральна,6 у м. Чернівці.
Відтак, оскільки продаж 1/100 ідеальної частки у м. Чернівці пл. Театральна, 6 по договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 18.03.2010 р. здійснено ТОВ “Фінтраст”, який не є власником відчужуваного майна, вказаний договір суперечить 1 ст. 658 ЦК.
Як зазналося вище, ст. 658 ЦК передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відповідач ОСОБА_2 стверджує, що вона є добросовісним набувачем 1/100 частки нежитлової будівлі загальною площею 96,40 кв.м за адресою м. Чернівці пл. Театральна, 6 і це майно не може бути в неї витребуване в силу ст. 388 ЦК України, тому позов військового прокурора задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Суд не приймає доводів відповідачів, що об'єкт нерухомого майна -1/100 частка нежитлової будівлі у м. Чернівці на пл. Театральній, 6 на момент укладення спірного договору купівлі-продажу не належав позивачеві.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.03.2003 р. держава в особі Верховної Ради в оперативному управлінні МОУ є власником будівлі на пл. Театральна, 6 у м. Чернівці в цілому.
Пункти 1.4 та 4.2 договору про спільну діяльність від 26.01.2006 р., п. 1.5 рішення Чернівецького міськвиконкому № 166/4 від 14.03.2006 р. про затвердження акту про прийняття дахової газової котельні в експлуатацію і свідоцтво про право власності ТОВ “Фінтраст” на 1/100 ідеальної частки будівлі на пл. Театральна, 6 у м. Чернівці визнані недійсними в судовому порядку.
Унаслідок цього дахова газова котельня на площі Театральній,6 втратила статус об'єкта нерухомого майна, яке становить 1/100 ідеальної частини будівлі за адресою пл. Театральна, 6 у м. Чернівці
Відтак, слід визнати, що до вирішення в установленому порядку учасниками договору про спільну діяльність від 26.01.2006 р. питання щодо урегулювання їх прав на майно (будівельні матеріали, використані для спорудження дахової газової котельні), яке створено на підставі зазначеного договору, єдиним законним власником будівлі, 1/100 ідеальної частки якої відчужило ТОВ “Фінтраст” по договору купівлі-продажу від 18.03.2010 р., є держава в особі Верховної Ради в оперативному управлінні МОУ.
Якщо річ вибула з володіння власника, з його волі чи поза неї, він має право на захист в порядку ст. 16 ЦК України та ст. 387 ЦК.
За загальним правилом для захисту своїх прав власник може заявити віндикаційний позов чи позов про витребування майна від добросовісного набувача і захист прав власника у таких випадках відбувається шляхом розгляду зазначених спорів, а не шляхом визнання договору недійсним.
Разом з тим, прокурор обгрунтовує порушення прав держави не тим, що майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, а тим, що спірним договором порушуються права держави як власника будівлі на пл. Театральна, 6 у м. Чернівці здійснювати правомочності щодо розпоряджання і користування зазначеною будівлею, а вимог про повернення будівельних матеріалів, використаних для будівництва котельні, прокурор не заявляє.
Суд погоджується з такими доводами прокурора, оскільки в цілому будівля на пл. Театральній 6 у м. Чернівці (без врахування добудови на даху -газової котельні, яка втратила статус 1/100 ідеальної частки) не вибула з володіння позивача Міністерства оборони України, однак унаслідок укладення оспорюваного договору у цієї будівлі з'явився співвласник -відповідач ОСОБА_2
У разі наявності двох і більше співвласників розпорядження належним їм на праві спільної часткової власності майном здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ст. 358 ЦК України), а в разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів і продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає (ст. 362 ЦК України).
Таким чином, укладенням спірного договору купівлі-продажу, унаслідок якого Відповідач-2 стала співвласником будівлі на пл. Театральній, 6 у м. Чернівці, порушуються права позивача -Міністерства оборони України самостійно на власний розсуд користуватися і розпоряджатися належним йому державним майном -будівлею Гарнізонного будинку офіцерів за вказаною адресою.
Доводи Відповідача-2, що відсутні підстави вважати, що 1/100 будівлі на пл. Театральній, 6 у м. Чернівці вибула з володіння позивача не з його волі іншим шляхом, є юридично неспроможними, оскільки не надано доказів, що позивач зробив волевиявлення або вчинив дії, які засвідчують його згоду на вибуття з володіння держави 1/100 ідеальної частини Гарнізонного будинку офіцерів, а сам позивач такі дії чи волевиявлення заперечує.
Неспроможними є доводи відповідачів про те, що на час укладення спірного договору свідоцтво про право власності ТОВ “Фінтраст” було дійсним, оскільки наступне визнання його недійсним в судовому порядку у зв'язку з відсутністю підстав для видачі позбавляє цей документ юридичної сили з дня його видачі з відповідними правовими наслідками, пов'язаними з його недійсністю.
Суд погоджується із запереченнями відповідачів, що в силу положень ст. 230 ЦК України право вимоги визнання договору недійсним унаслідок вчинення правочину під впливом обману має лише сторона такого правочину, однак у даній справі існують інші підстави для визнання договору купівлі-продажу від 18.03.2010 р. недійсним, а саме те, що даний договір суперечить ст. 658 ЦК та внаслідок його укладення порушуються права держави в особі МОУ володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316,317 ЦК України).
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню на користь позивача Міністерства оборони України.
Судові витрати належить стягнути з відповідача ТОВ “Фінтраст” до державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним укладений 18 березня 2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Фінтраст” та приватним підприємцем ОСОБА_2 договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення -1/100 частки нежитлової будівлі загальною площею 96,40 кв.м, яка складається з будівлі “А”: 11-1 коридор, сходова клітина пл. 39,70 кв.м, 11-2 котельня пл. 32,70 кв.м, 11-3 операторська пл. 22,20 кв.м, 11-4 вбиральня пл. 1,80 кв.м. у м. Чернівці пл. Театральна, 6.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фінтраст” (м. Чернівці, вул.. Руська,248Б, код ЄДРПОУ 32027369) до державного бюджету України 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (стягувач -державна податкова інспекція у м. Чернівці, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 200-А).
У судовому засіданні 14.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 15 грудня 2010 р.
Суддя Т.І.Ковальчук