14 грудня 2010 року Справа №18/2383
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача -Стельмах Ю.М. - представник за довіреністю,
від відповідача -представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро
Україна”, м. Славута, Славутського району, Хмельницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю “Зелений Ріг - Агро”,
с. Зелений Ріг, Жашківського району, Черкаської області
про стягнення 211 989 грн. 14 коп.,-
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро Україна” до товариства з обмеженою відповідальністю “Зелений Ріг - Агро” про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки насіння ячменю №2075/н від 06 березня 2009 року, в розмірі 211 989 грн. 14 коп., в тому числі: 185 443 грн. 02 коп. основний борг, 20 525 грн. 58 коп. інфляційних втрат та 6 020 грн. 54 коп. -3 % річних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав суду телеграму про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що його представник бере участь в іншому судовому засіданні.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, у зв'язку з його безпідставністю та не підтвердженням належними доказами, враховуючи п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України, від 18 вересня 1997 року, № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Відповідач не був позбавлений можливостей надати суду відзив на позов, та відповідні письмові докази в спростування доводів позивача.
В судовому засіданні, яке відбулося 14 грудня 2010 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2383
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 06 березня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро Україна” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Зелений Ріг - Агро” (покупець) було укладено договір поставки насіння ячменю №2075/н.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, продавець зобов'язався продати, а покупець -купити насіння ячменю пивоварного (далі -товар).
Базова ціна на товар, що підлягає поставці за даним договором, встановлюється в Додатку №1 до даного договору за 1 тонну на умовах поставки ЕХW (складські приміщення продавця) ( п. 4.1. договору).
Згідно Додатку №1 до договору поставки загальна вартість товару складає 185 443 грн. 02 коп.
Позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 185 443 грн. 02 коп., що підтверджується копією видаткової накладної від 16 березня 2009 року за №S-00000214.
Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується копією довіреності серії ЯПВ №643637 від 16 березня 2009 року.
Відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав.
Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 185 443 грн. 02 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки насіння ячменю від 06 березня 2009 року за №2075/н.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. Б ч. 2 Додатку №1 до договору поставки платіж у розмірі 185 443 грн. 03 коп. сплачується покупцем до 30 вересня 2009 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином сума боргу в розмірі 185 443 грн. 02 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 20 525 грн. 58 коп.- інфляційних втрат за період з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2010 року, а також 6 020 грн. 54 коп. - 3 % річних за період з 01 листопада 2009 року по 30 жовтня 2010 року (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).
Перевіривши розмір 3% річних, судом встановлено, що розрахунок 3% річних є невірним, оскільки при нарахуванні відсотків позивач допустив помилку, так, кількість днів прострочення з 01 листопада 2009 року по 30 жовтня 2010 року становить 364 дні, а не 395 днів, як зазначав позивч.
Отже, розмір 3% річних нарахованих на суму основного боргу в розмірі 185 443 грн. 02 коп. за вищевказаний період складає 5 548 грн. 05 коп.
З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню 5 548 грн. 05 коп. 3% річних, а в решті вимог про стягнення 472 грн. 49 коп. 3% річних, слід відмовити, в зв'язку з невірним нарахуванням.
Також слід вказати, що інфляційне збільшення боргу нараховано позивачем в меншому розмірі ніж це передбачено чинним законодавством, проте позивач самостійно визначив розмір донарахування в зв'язку з інфляцією, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Зелений Ріг - Агро”, с. Зелений Ріг, Жашківського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 33954075, п/р 2600710188 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 354411 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Суффле Агро Україна”, вул. Острозька, 138, м. Славута, Славутського району, Хмельницької області, ідентифікаційний код 34863309, п/р 2600570164 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805 -185 443 грн. 02 коп. -основної заборгованості, 20 525 грн. 58 коп. - інфляційних втрат, 5 548 грн. 05 коп. 3% річних, 2 115 грн. 24 коп. витрат на сплату державного мита та 235 грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
3. В решті вимог -в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 16 грудня 2010 року.