13 грудня 2010 року Справа №13/2321
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Жицькій О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Сільвер Фуд», м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 22/15 (адреса для листування: м. Золотоноша, вул. Обухова, 56)
до приватного підприємства «Торговий дім «Лідер Плюс», м. Черкаси, бул. Шевченка, 352, кв.111
про стягнення 21 954,53 грн. заборгованості за договором,
за участю представників сторін:
від позивача: Матковський Я.В.- за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Позивач звернувся в господарський суд з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 21 954,53 грн. заборгованості за договором субдистриб'юції.
16.02.2009р. між ТОВ «Сільвер Фуд»та ПП «Торговий дім «Лідер Плюс»укладено договір субдистриб'юції №160022009-з1, згідно якого позивач зобов'язувався передати продукт відповідачу у власність та отримати кошти, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах і у порядку, встановлених договором.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору в період з
18.05.2009 по 29.07.2009р. позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 26682,24 грн., та посилається на видаткові накладні:
№СФ03966 від 25.03.2009р. на суму 16026,96 грн.;
№СФ05331 від 27.04.2009р. на суму 6684,24 грн.;
№СФ04864 від 13.04.2009р. на суму 3971,40 грн.
Відповідно до п. 4.2. договору оплата здійснюється шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Дистриб'ютора на протязі 30 календарних днів з моменту поставки.
Позивач зазначає, що Відповідач частково виконав свої зобов'язання, а тому заборгованість відповідача становить 20389,44 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.02.2009р. до 09.02.2010р.
09.02.2010р. позивач направив відповідачу претензію і просив погасити заборгованість. Заборгованість не погашена.
Позивачем окрім основної суми боргу 20389,44 грн. нараховано 3% річних - 474,27 грн., інфляційні збитки - 1090,85 грн. Загальна сума заборгованості відповідача становить 21954,53 грн.
Позивач обгрунтовує свою позицію з посиланням на ст.ст. 525, 526, 629, 712 ЦК України та ст.ст. 173, 188, 193 ГК України. Крім того, просить направити запит до ДПІ та витребувати докази формування відповідачем податкового кредиту у відносинах з позивачем.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але повноважного представника в засідання суду не направив. Витребуваних судом доказів не надав. Причини неприбуття не повідомив.
Інших доказів сторонами не надано.
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку, що вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:
- відносини між сторонами грунтуються на умовах двостороннього письмового оплатного строкового договору субдистриб'юції №16022009-з1 від 16.02.2009р., що відповідає вимогам гл. 54 ЦК України;
- між сторонами наявні господарські відносини;
- договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний, не спростований та є чинним;
- факт отримання відповідачем товару за видатковими накладними саме на умовах договору №16022009-з1 не підтверджено позивачем належними доказами. Видаткові накладні не містять посилання на договір, на підстави передачі товару, на умови оплати;
- позивачем в позовній заяві зазначено адресу відповідача -м. Черкаси, бульв. Шевченка, 352, кв.111, а відповідно до видаткових накладних позивача одержувачем товару зазначено ПП «Торговий дім «Лідер Плюс»за іншою адресою -м. Черкаси, вул. Ільїна, 252;
- підстави видачі видаткових накладних позивачем не зазначено, відтиск печатки на даній накладній з призначенням - «Для податкових накладних». Суд не приймає дані документи як належний доказ по справі в розумінні вимог ст. 33 ГПК України;
- позивачем не надано додатку №1 до договору -п. 4.1 договору, не надано специфікації договору, переліку продуктів харчування, що погодився придбати відповідач за плату, а також замовлення відповідача;
- доповнення №1 до договору субдистриб'юції від 16 лютого 2009р. не є додатком до договору та не може розцінюватись як специфікація до спірного договору, оскільки доповнення не підписане позивачем;
- доказів проведення належної поставки продукції відповідачу на умовах спірного договору та на замовлення відповідача позивачем не надано;
Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не були надані належні докази для обґрунтування своїх позовних вимог.
Суд відхиляє клопотання представника позивача про направлення в ДПІ запитів стосовно формування відповідачем податкового кредиту, оскільки позивач не надав доказів такого звернення до ДПІ, доказів неможливості отримання таких даних від ДПІ чи об'єктивних перешкод для отримання таких даних. Позивач не вправі перекладати на суд функцію збирання доказів на свою користь.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову належить відмовити.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача та не стягувати.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Суддя Г.М. Скиба