КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5168/25
Провадження № 3/552/1006/25
11.07.2025
11 липня 2025 року суддя Київського районного суду м. Полтави Любчик В.М., за участю секретаря судового засідання Степаненко А.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Кондратенка Г.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області, громадянки України, спеціаліста відділу організаційної роботи, звітності та зв'язків з громадськістю управління біоресурсів, заповідної справи та організаційної роботи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 30.05.2026, орган, що видав 5336, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до наказу Департамента екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 11.03.2024 № 10-о ОСОБА_1 призначено на посаду спеціаліста відділу організаційної роботи, звітності та зв'язків з громадськістю управління біоресурсів, заповідної справи та організаційної роботи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації з 12.03.2024.
12.03.2024 ОСОБА_1 прийняла Присягу державного службовця.
Відповідно до п.10 особової картки державного службовця № 104 ОСОБА_1 під особистий підпис 12.03.2024 підтвердила, що ознайомлена та зобов'язується дотримуватись вимог та обмежень щодо прийняття та проходження державної служби, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.
Суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб?єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи спеціалістом відділу організаційної роботи, звітності та зв'язків з громадськістю управління біоресурсів, заповідної справи та організаційної роботи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, зобов'язана була подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік не пізніше 31 березня 2024 року.
ОСОБА_1 , будучи спеціалістом відділу організаційної роботи, звітності та зв'язків з громадськістю управління біоресурсів, заповідної справи та організаційної роботи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації (посада державної служби категорії «В»), відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, являючись суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (не пізніше 31.03.2024), а саме лише о 14 год. 43 хв. 18.10.2024 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала, щиро розкаялась, просила застосувати до неї положення ст. 22 КУпАП, звільнити її від відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, оголосивши усне зауваження. Разом з тим посилалась, що на момент розгляду справи спливли строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, оскільки на її думку датою виявлення правопорушення слід вважати 24.10.2024 року, оскільки саме цією датою Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації за № 03 від 24.10.2024 року було повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції. Тому у разі встановлення судом закінчення строку притягнення її до відповідальності просила справу закрити.
Прокурор подав суду висновок у справі про адміністративні правопорушення, відповідно до якого вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Датою вчинення правопорушення вважав 18.10.2024, датою виявлення - дату складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вислухавши доводи учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Конструктивною ознакою цього правопорушення є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема, поясненнями ОСОБА_1 даними 18.06.2025 року начальникові УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України полковнику поліції Зінкевичу О. під час складання протоколу та в судовому засіданні під час розгляду справи; протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 293 від 24.06.2025 року, повідомленням Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА від 24.10.2024 № 3453/02-31 про встановлення факту несвоєчасного подання щорічної декларації за 2023 рік працівником Департаменту - ОСОБА_1 (а.с.09-11) повідомлення отримано 30.10.2024 року (а.с. 11); листом Національного агентства з питань запобігання корупції від 26.05.2025 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала декларацію особи, на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. А також: додатком про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», за період з 01.01.2024 по 19.10.2024 (а.с. 18-22); наказом «Про призначення ОСОБА_1 » від 11.03.2024 № 10-о (а.с. 26); присягою державного службовця ОСОБА_1 (а.с. 28), особовою карткою ОСОБА_1 (а.с. 29), довідкою про доходи ОСОБА_1 (а.с. 39), щорічною декларацією за 2023 рік ОСОБА_1 з веб-сайту НАЗК (а.с. 40-43).
Відомості про обставини, які об'єктивно могли завадити ОСОБА_1 в поданні щорічної декларацій за 2023 рік у встановлений законом строк, в матеріалах справи відсутні та суду не надані.
ОСОБА_1 було достовірно відомо про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до списку декларацій, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), ОСОБА_1 08.03.2024 подавала декларацію «кандидата на посаду» за 2023 рік.
Отже, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що на момент розгляду справи судом закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, визначені ст. 38 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, то вони є безпідставними.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Як вбачається зі змісту ст. 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, окрім, як для триваючих правопорушень.
Дата отримання НАЗК повідомлення від Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА про факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 , щорічної декларації за 2023 рік, як і дата отримання Департаментом стратегічних розслідувань в Полтавській області документів від НАЗК, на переконання суду не може бути датою виявлення правопорушення, оскільки отримані відомості підлягають перевірці, а датою виявлення правопорушення може бути лише день, коли було встановлено всі ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що і стали підставою для складання протоколу. Так, лише 18.06.2025 року управління стратегічних розслідувань в Полтавській області ДСР Національної поліції України отримано засвідчені копії запитуваних документів щодо ОСОБА_1 , тобто були зібрані всі необхідні докази та перевірено всі факти, які у своїй сукупності вказують на ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про можливість її звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю правопорушення, є неспроможними з огляду на таке.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності правопорушення суддя може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому законодавцем не визначено змісту поняття та ознак малозначності адміністративного правопорушення.
Родовим об'єктом корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, виступають суспільні відносини, якими визначаються зміст та порядок законної діяльності суб'єктів владних повноважень, встановлений відповідними нормативними актами.
Міжнародні стандарти протидії корупції зобов'язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 та є обов'язковими для України.
Визнання адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією малозначним суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, може завдати шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування. Наведене виключає застосування положень ст.22 КУпАП у даній справі.
Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 34 КУпАП, суд враховує обставини, що пом'якшують відповідальність правопорушниці, а саме визнання вини та щире каяття.
Відповідно до ст. 35 КУпАП, обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, суд вважає за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, що у даному випадку буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, а також відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 38, 40-1, 172-6, 221, 283, 284 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) на користь Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Любчик