Справа № 524/7391/25
Провадження 3/524/2397/25
11.07.2025 року суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Малтиз Андрій Вікторович, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП суду не відомий, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 399795 від 13.06.2025 року, 20.05.2025 року приблизно о 18 годині 30 хвилин за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав її образливими словами, що принижувало її гідність і завдало психологічного хвилювання, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. На офіційному сайті Автозаводського районного суду (https://av.pl.court.gov.ua/sud1601/gromadyanam/csz/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду були зазначені дата, час та місце розгляду справи. Відтак, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Приписами ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами Закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Аналіз даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 399795 від 13.06.2025 року свідчить, що в ньому зазначено лише про те, що дії ОСОБА_1 "завдали психологічного хвилювання" потерпілій ОСОБА_2 . Втім, диспозиція ст. 173-2 КУпАП, передбачає обов'язкову наявність факту "завдання шкоди" як наслідок протиправних дій. Звичайне "психологічне хвилювання" саме по собі, без додаткових належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт настання саме шкоди психічному здоров'ю потерпілої, не є достатнім для встановлення повного складу адміністративного правопорушення. Відсутність у протоколі та матеріалах справи таких доказів, а не лише припущення про можливість її завдання, унеможливлює встановлення повного складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та, відповідно, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 9, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Автозаводського районного суду
м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ