Справа № 369/20989/24
Провадження № 2/369/4970/25
28.05.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Києві клопотання відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про призначення судової технічної експертизи давності документу у цивільній справі № 369/20989/24 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У провадженні суду на розгляді перебуває цивільна справа № 369/20989/24 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.12.2024 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
22.01.2025 року через канцелярію суду відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано відзив разом із клопотанням про призначення судової технічної експертизи давності документу у цивільній справі № 369/20989/24 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів. До позовної заяви позивачем долучено копію Договору підряду №2022-10 від 22 лютого 2022 року про виготовлення меблевих виробів - кухонного гарнітуру, укладеного між ОСОБА_2 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Однак, як зазначає відповідач між позивачем та відповідачем ніколи не існувало договірних відносин. Відповідач не вчиняв жодних правочинів із позивачем, спірний договір з позивачем не був укладений.
Враховуючи зазначене, вважаю, що названий договір був підписаний ОСОБА_2 , як стороною, суттєво пізніше ніж 22 лютого 2022 року. У зв'язку із цим, на думку сторони відповідача, існують об'єктивні підстави вважати, що рукописні написи, вчинені ОСОБА_2 у Договорі підряду №2022-10 від 22 лютого 2022 року про порядок виготовлення меблевих виробів кухонного гарнітуру, виконано в недавній час.
Представник відповідача просив суд:
1. Призначити у справі судову технічну експертизу давності документа, на вирішення якої поставити наступні питання:
- чи відповідає давність виконання рукописних написів вчинених ОСОБА_2 у Договорі підряду №2022-10 від 22 лютого 2022 року про порядок виготовлення меблевих виробів кухонного гарнітуру, вказаній на ньому даті?
- чи можливо, що рукописні написи, вчинені ОСОБА_2 у Договорі підряду №2022-10 від 22 лютого 2022 року про порядок виготовлення меблевих виробів - кухонного гарнітуру, виконано в недавній час (менше року)?
- якщо ні, то в який період були виконані рукописні написи, вчинені ОСОБА_2 у Договорі підряду №2022-10 від 22 лютого 2022 року про порядок виготовлення меблевих виробів кухонного гарнітуру?
- в один чи різні періоди виконані рукописні написи, вчинені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у Договорі підряду №2022-10 від 22 лютого 2022 року про порядок виготовлення меблевих виробів кухонного гарнітуру?
2. Проведення даної експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вулиця Сім'ї Бродських, 6, Київ, 03057).
28.01.2025 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Яценко Ірини Володимирівни надійшла відповідь на відзив у якій вона зазначила, що сторона позивача заперечує щодо призначення експертизи у справі оскільки вважає, що відповідач намагається затягнути строки розгляду справи.
Учасники справи у підготовче судове засідання 28.05.2025 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 9 ЦПК України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз'яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У відповідності до вимог п.8 ч.1 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Предметом судового розгляду у цій справі є стягнення коштів, які було сплачено позивачем відповідачу відповідно до Договору підряду №2022-10 від 22 лютого 2022 року про виготовлення меблевих виробів - кухонного гарнітуру, укладеного між ОСОБА_2 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у п.11 Постанови від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Заявлене відповідачем клопотання про призначення експертизи не містить підстав для її призначення.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
З точки зору закону підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
З аналізу змісту вказаних вимог процесуального закону, який регламентує можливість призначення експертизи, у взаємозв'язку із наведеними представником позивача підставами вбачається, що на даний час призначення повторної експертизи є недоцільним.
Більше того, за умовами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Переконливих доводів необхідності та доцільності призначення судової технічної експертизи давності документу у цивільній справі № 369/20989/24 суду не надано.
Крім того, судом враховано, що висновок експертизи як і пояснення сторін та інші матеріали справи є лише одним із доказів у справі, які підлягають оцінці судом, та не має переважного значення в справі.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що підстави для проведення судової технічної експертизи давності документу у цивільній справі № 369/20989/24 експертизи відсутні, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 103, 104, 116, 117 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про призначення судової технічної експертизи давності документу у цивільній справі № 369/20989/24 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу складено та підписано: 14.07.2025 року.
Суддя А.В. Янченко