Справа № 369/17555/24
Провадження № 2/369/3991/25
(про залишення позову без розгляду)
30.06.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І. О.,
при секретарі Маснюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу №369/17555/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка Ігоря Романовича, Державного підприємства "СЕТАМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал 2", Приватного нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Київської області Новохатської Ірини Юріївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, скасування державної реєстрації, -
У жовтні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вказаним позовом.
Позивач неодноразово викликався судом. В судове засідання позивач повторно не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином і від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. Причина неявки суду не відома.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що систематична неявка до суду є зловживанням процесуальним правом з боку сторони позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається із матеріалів справи позивач не з'явився в призначені судові засідання, будучи належним чином повідомленим про місце, дату, час проведення судових засідань, а саме:
- 20 травня 2025 року (причини неявки не повідомив), що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення на номер телефону позивача ( НОМЕР_1 ). Крім того, про обізнаність позивача про призначене судове засідання свідчить подане ним 19 травня 2025 року через «Електронний суд» клопотання, яке зареєстровано канцелярією суду 22 травня 2025 року за Вх.№ 25671/25, про відкладення судового засідання, призначеного на 20 травня 2025 року о 14:00 год. У клопотанні просив розгляд справи без участі позивача не проводити;
- 30 червня 2025 року (причини неявки не повідомив), що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення на номер телефону позивача ( НОМЕР_1 ). Крім того, про обізнаність позивача про призначене судове засідання свідчить подане ним 26 червня 2025 року через «Електронний суд» клопотання, яке зареєстровано канцелярією суду 27 червня 2025 року за Вх.№ 32442/25, про об'єднання справ в одне провадження.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду № 759/14068/19 від 30 листопада 2022 року, Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відтак, вказавши у позовній заяві номер мобільного телефону та адресу електронної пошти, сторона позивача погодилася та принаймні не заперечувала, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом, що в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
Крім того, 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов'язку.
Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
А відтак, зважаючи на те, що позивач є користувачем підсистеми «Електронний суд», належність повідомлення судом позивача про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Про судові засідання позивач був повідомлений завчасно.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем своїх процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок щодо явки до зали суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявами про розгляд справи за його відсутності не звертався, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 14, 131, 223, 257, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка Ігоря Романовича, Державного підприємства "СЕТАМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал 2", Приватного нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Київської області Новохатської Ірини Юріївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, скасування державної реєстрації, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали буде складено 04 липня 2025 року.
Суддя: І. О. Фінагеєва