Справа № 369/216/25
Провадження № 2/369/5058/25
Іменем України
05.06.2025 м. Київ
Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Скрипник О.Г.
при секретарі судових засідань Гребенюк Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що 23 серпня 2017 року у Хмельницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис №1590.
Від шлюбу у них спільних дітей не має.
Спільне життя з відповідачкою не склалося. Подальше спільне життя та збереження шлюбу між Позивачем та Відповідачем є неможливим через різні характери, погляди на життя та інтереси, що неодноразово приводило до непорозумінь.
Тому позивач просив шлюб між ним та відповідачкою, укладений та зареєстрований 23 серпня 2017 року, актовий запис №1590 - розірвати та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 3211 грн. 20 коп., які складаються з 2000 грн. - гонорар адвокату та 1211, 20 грн. - судовий збір за подання заяви до суду.
Суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ухвалою від 09 січня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання учасники справи не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. До суду направив заяву у якій просив суд розгляд справи проводити без його участі у якій позов підтримав, просив задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не відомі. До суду відповідачка направила заяву у якій просила суд розгляд справи проводити без її участі, проти позову не заперечувала.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23 серпня 2017 року у Хмельницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис №1590.
Від шлюбу у них спільних дітей не має.
Спільне життя з відповідачем не склалося. Подальше спільне життя та збереження шлюбу між Позивачем та Відповідачем є неможливим через різні характери, погляди на життя та інтереси, що неодноразово приводило до непорозумінь.
Сім'ю зберегти неможливо.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Крім того, ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір при подачі позову до суду в розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано доручення №1 від 18 червня 2024 року додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги за №3614 від 18 червня 2024 року, опис наданих послуг з правничої допомоги від 24.06.2024 року, акт № 1 наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги за №3614 від 18 червня 2024 року, довідку за №4/01/07 про оплату гонорару, довідку за №4/07 про оплату гонорару.
Суд дослідивши зазначені докази, враховуючи співмірність зі складністю даної справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, виходячи з реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 2000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований у Хмельницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, про що складено відповідний актовий запис №1590 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3211.20 грн (2000 - гонорар за правничу допомогу адвоката; 1211.20 - судовий збір).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: Оксана СКРИПНИК