справа №176/2634/24
провадження №1-кп/176/401/25
14 липня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, дітей не має, військовослужбовець, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:
- 01.10.2002 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. 1, 289 ч. 2, 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 19.02.2003 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 4 років позбавлення волі, ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок змінено, зараховано у строк відбування покарання період з 30.08.2002 р. по 22.01.2003 р., в іншій частині залишено без змін, звільнився умовно-достроково 11.10.2005 року на підставі постанови Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03.10.2005 року на 1 рік 4 місяці 25 днів;
- 17.05.2007 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 2, 70 ч. 1, 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 01.04.2010 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 26 днів;
- 06.12.2010 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1, 71 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнився 11.09.2014 року умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 1 день;
- 08.06.2016 року Червоногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 21.02.2017 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився за відбуттям строку покарання 26.10.2018 року;
- 20 серпня 2020 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст.ст. 15 ч. 3 185 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
- 23 лютого 2021 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, частково приєднане покарання, призначене вироком Жовтоводського міського суду від 20.08.2020 р., остаточно призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, Строк відбуття покарання рахувати з 13.10.2019. Звільнений із Софіївської ВК Дніпропетровської області (№45) по відбуттю строку покарання 13.11.2023 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2024 року №12024041220000456,
з участю учасників судового провадження: прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
27 серпня 2024, приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_3 проїжджав на велосипеді поблизу магазину «Маркетопт» по вул. Героїв Чорнобиля, в м. Жовті Води, Кам'янського району, Дніпропетровської області, поблизу буд. 17 по вул. Героїв Чорнобиля, в м. Жовті Води, Кам'янського району, Дніпропетровської області виявив потерпілого ОСОБА_6 , який спав на лавочці. Після чого, ОСОБА_3 зупинився поблизу та допоміг потерпілому пройти до місця свого мешкання.
Того ж дня, 27 серпня 2024 року, приблизно о 14 год. 10 хв., ОСОБА_3 вийшов з під'їзду буд. АДРЕСА_1 та на лавочці, на якій попередньо знаходився потерпілий, виявив мобільний телефон марки Samsung Galaxy A13, (4/128gb), IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 5117 грн. 86 коп., всередні якого знаходилась сім-картка мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_3 (яка матеріальної цінності потерпілому не становить), що належить потерпілому ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, будучи обізнаним про дію в Україні воєнного стану, підійшов до лавочки, на якій знаходився мобільний телефон, визначив його, як предмет свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав його.
ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_3 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4227/24 від 31.08.2024, на суму 5117 гривень 86 копійок.
14 липня 2025 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_7 , якій на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до зазначеної угоди, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за тих обставин, які викладені в угоді про визнання винуватості. Зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі обвинувачення під час судового провадження. При цьому, сторони домовились про призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
Потерпілим ОСОБА_6 надана прокурору письмова згода на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому повністю і беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та строку покарання. Зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди роз'яснені та зрозумілі. Окрім цього, зрозумілі наслідки невиконання угоди про визнання винуватості. Зазначив, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовився від справедливого судового розгляду кримінального провадження. Зазначив, що повністю розуміє наслідки обмеження апеляційного та касаційного оскарження вироку суду ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого адвокат в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором.
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 в повній мірі розуміє положення ст.ст. 394, 424, 473, 474,476 КПК України, ст.389-1 КК України.
Потерпіла надала прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Суд, з'ясував у обвинуваченого та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_8 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.1 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому, не встановлено.
Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Обвинуваченому слід призначити узгоджений сторонами угоди про визнання винуватості вид та строк покарання.
Сторони угоди /прокурор та обвинувачений/ домовились про призначення обвинуваченому узгодженого покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалість якого має визначити суд, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374-376, 468-470, 472-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 липня 2025 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яка укладена між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань-пробації.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази:
-Мобільний телефон марки Samsung Galaxy A13, (4/128Gb), чорного кольору, сенсорний, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який зберігається в камері схову речових доказів ВП №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція 1653 - повернути власнику (потерпілому) ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої ст.389 -1 КК України.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя