справа №176/1769/25
провадження №2-о/176/65/25
Іменем України
29 травня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,
за участі секретаря Ніколенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Жовті Води, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган місцевого самоврядування в особі Жовтоводської міської ради, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із заявою, де просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Свою заяву заявниця обґрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Вулька Дрогичинського району Брестської області.
Вказує, що її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Заявниця зазначає, що 13 вересня 1975 року після укладення шлюбу вона змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 55 років помер батько заявниці ОСОБА_3 .
Спадщину після його смерті прийняла дружина ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати заявниці ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Інших осіб за даною адресою на момент її смерті зареєстровано не було.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на будинок, який знаходиться за вказаною вище адресою.
Із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини у передбачений законм шестимісячний строк заявниця не зверталась, оскільки на момент відкриття спадщини постійно проживала разом зі спадкоємцем ОСОБА_2 за вказаним вище місцем її реєстрації, де вони вели спільне господарство, вона доглядала за нею, оскільки мати заявниці через похилий вік та незадовільний стан здоров'я потребувала постійного стороннього догляду.
Таким чином, вважає себе такою, що фактично прийняла спадщину, оскільки від спадщини не відмовлялася та фактично вступила у володіння та управління спадковим майном.
Будучи єдиним спадкоємцем, який би міг прийняти спадщину, 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтоводської державної нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про право на спадщину,однак отримала відмову, оскільки не була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини і не подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини в передбачений законом шестимісячний строк.
Отже, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно їй для подальшого проведення нотаріальних дій та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, що змусило заявницю звернутись до суду.
Ухвалою судді від 12 травня 2025 року відкрито провадження по справі.
У судове засідання заявниця не з'явилась. При цьому, заявниця ОСОБА_1 надала клопотання, в якому просить розглянути справу без її участі. Заяву підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Від представника заінтересованої особи надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 .
13 вересня 1975 року заявниця уклала шлюб та змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується сідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 55 років помер батько заявниці ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати заявниці ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Інших осіб за даною адресою на момент її смерті зареєстровано не було (а.с. 8, 9).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 , що належав їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченим та зареєстрованим державним нотаріусом 11 лютого 1983 року за № 338 та реєстраційним посвідченням від 10 грудня 1986 року.
Будучи єдиним спадкоємцем, який би міг прийняти спадщину, 04 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтоводської державної нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про право на спадщину,однак отримала відмову, оскільки не була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини і не подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини в передбачений законом шестимісячний строк.
На підставі ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із Довідкою № 89 від 27 березня 2025 року посвідченою головою квартального комітету № 15 Кетковою Н.П. і начальником забезпечення діяльності міської ради Малоок О., яку підписали сусіди ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проживають АДРЕСА_1 , останні підтверджують факт того, що на момент смерті ОСОБА_2 , заявниця проживала разом з нею за однією адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Метою звернення позивача до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.»
Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.
В судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов'язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємцем за законом першої черги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно роз'яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, в силу вимог ч. 1 ст. 1299 ЦК України спадкоємці зобов'язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявнику необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявниці відсутні, то вона звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.
Згідно положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Таким чином, оскільки заявник, як спадкоємець за законом постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не заявив про свою відмову від спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину.
Під час судового розгляду з письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 обґрунтована, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 13, 259, 264, 265, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган місцевого самоврядування в особі Жовтоводської міської ради, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.
Встановити факт спільного проживання, спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати віднести на рахунок заявника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА