про повернення заяви про порушення провадження
у справі про банкрутство
"08" грудня 2010 р. № 32/1452-10
Суддя Грабован Л.І., розглянувши заяву: Ринку Любашівської райспоживспілки про визнання банкрутом
Ринок Любашівської райспоживспілки звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Ринку Любашівської райспоживспілки, посилаючись на наявність заборгованості перед УПФУ у Любашівському районі у загальному розмірі 36 352,03 грн.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Вказана заява Ринку Любашівської райспоживспілки не відповідає вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та підлягає поверненню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 54 ГПК України та ч.1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора.
У заяві Ринку Любашівської райспоживспілки вказано, що вона підписана директором ринку гр. ОСОБА_1, однак доказів того, що вказана особа є директором боржника станом на дату подання заяви про порушення справи суду не надано. Тому, суд не може вважати, що заяву підписано належною особою.
Згідно п.1 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Також в порушення п.2 ч.2 ст. 54 ГПК України та п.4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявником не вказано у заяві ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності, що є підставою для повернення заяви за положеннями п.2 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Крім того, згідно п.5 ч. 2 ст. 54 ГПК України заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги; зазначення доказів, що їх підтверджують; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається заява.
Проте, заявником в порушення вимог абз. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не викладено обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; не вказано підстави для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, не вказано яка процедура має бути застосована до боржника та яке законодавство її регулює, а також не вказано відомостей та доказів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними; протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Також, суд звертає увагу заявника, що вказана у заяві Ринку Любашівської райспоживспілки заборгованість складається зі штрафних санкцій та пені, які не можуть зараховуватись до грошового зобов'язання та бути підставою для порушення справи про банкрутство.
З наданої до суду копії банківської квитанції №3331 від 01.12.2010р. про оплату державного мита вбачається, що оплата була здійснена на невірний розрахунковий рахунок №31115095700007, тоді як згідно додатку до листа Головного управління державного казначейства України в Одеській області №06.2-13/97-3662 від 18.06.2010р. рахунок для сплати витрат інший, а саме №31114095700008.
З наданої до суду копії банківської квитанції №3339 від 01.12.2010р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу вбачається, що оплата була здійснена на невірний розрахунковий рахунок №31218259700007, тоді як згідно додатку до листа Головного управління державного казначейства України в Одеській області №06.2-13/97-3662 від 18.06.2010р. рахунок для сплати витрат інший, а саме №31213264700008. Крім того, сплата здійснена не у встановленому постановою Кабінету Міністрів України №825 від 05.08.2009р. розмірі, а у графі ”отримувач” зазначено „Апеляційний суд Одеської області”.
Таким чином, суд розглядає вказані документи, як належні докази сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п.4 та п.10 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не додано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно п. 5 ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Враховуючи викладене, суд повертає заяву Ринку Любашівської райспоживспілки про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі п. п. 1, 2, 3, 4, 10 ч.1 ст.63 ГПК України.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення допущених порушень, а також звертає увагу, що згідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Керуючись, п. 5 ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. п. 1, 2, 3, 4, 10 ч.1 ст.63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Заяву Ринку Любашівської райспоживспілки про порушення провадження у справі про визнання банкрутом повернути заявнику без розгляду.
Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 1-му арк. з додатком на 6-ти арк.
Суддя Грабован Л.І.