Справа № 932/7525/25
Провадження №1-кс/932/2797/25
10 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025050030002566 від 27.06.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Мангуш, Першотравневого району, Донецької області, громадянина України, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025050030002566 від 27.06.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 27 ос від 04.06.2020 року рядового поліції ОСОБА_7 призначено на посаду оперуповноваженого відділу управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 6 ос від 18.03.2022 лейтенанта поліції ОСОБА_7 звільнено з посади оперуповноваженого відділу управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області за власним бажанням.
У період з 15.03.2022 року по 28.03.2022 у ОСОБА_7 , який перебував на тимчасово окупованій території м. Маріуполя Донецької області та який був обізнаний про факт ведення РФ агресивної війни проти України, виник злочинний умисел, спрямований на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Маріуполя Донецької області, ОСОБА_7 добровільно надав згоду невстановленим досудовим розслідуванням представникам держави-агресора та представникам незаконних воєнізованих формувань «ДНР» на добровільне зайняття посади в незаконному правоохоронному органу, створеному на тимчасово окупованій території м. Маріуполя Донецької області, шляхом зайняття посади «ВРИО оперуполномоченного СУР Жовтневого районного отдела Мариупольского городского управления МВД Донецкой Народной Республики» у самопроголошеному, незаконному правоохоронному органі так званої «полиции ДНР», розташованому у Жовтневому (Центральному) районі м.Маіруполя Донецької області за адресою: Донецька область, Жовтневий (Центральний) район, вул.Фонтанна, 87.
Зокрема, продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, спрямований на спрямований на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Маріуполя Донецької області, ОСОБА_7 у травні 2022 року (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у місті Маріуполі, біля будівлі колишнього ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нахімова 86, приймав участь у публічних заходах, які проводились представниками окупаційних засобів масової інформації щодо встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави агресора, виправдовуючи перехід іншими працівниками державних органів на бік ворога, про що 02.06.2022 викладено відеозапис у мережі Інтернет на відеохостингу YouTube під назвою «Донбас. Я считаю эти видеокадры важнейшей илюстрацией мысли о том, что Мариуполь не Украинский город. Жители понятно, на стороне ДНР. Теперь и украинская полиция переходит в МВД Республики.».
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме, у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
26.05.2025 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 органу досудового розслідування невідоме, крім того, встановлено, що він перебуває на тимчасово окупованій території, у зв'язку з чим вручити йому особисто повідомлення про підозру та повістки про виклик до Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську не вбачається за можливе.
26.05.2025 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повістки про виклик до Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську на 30 червня 2025 року, 01 та 02 липня 2025 року на 10 годину опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр», яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.
Отже, відповідно до положень ст. 42 КПК України, з моменту публікації повідомлення про підозру ОСОБА_7 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр», яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України а саме, у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваний ОСОБА_7 03.07.2025 року оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено уповноваженому оперативному підрозділу.
Таким чином, стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
У судовому засідання прокурор підтримав клопотання, захисник заперечував щодо його задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеними положеннями цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий відповідно до ст. 194 КК України суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.
Дослідивши у судовому засіданні зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає повідомлену ОСОБА_7 підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України обґрунтованою.
Так, частиною 7 статті 111-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри матеріали справи містять:
-протоколом огляду від 26.08.2022 на інформаційному ресурсі «Telegram Сладков +» на каналі з назвою « ОСОБА_8 » міститься публікація відео від 02.06.2022 під назвою «ДОНБАСС. Я СЧИТАЮ ЭТИ ВИДЕОКАДРЫ ВАЖНЕЙШЕЙ ИЛЛЮСТРАЦИЕЙ МЫСЛИ О ТОМ, ЧТО МАРИУПОЛЬ НЕ УКРИНСКИЙ ГОРОД. ЖИТЕЛИ ПОНЯТНО, НА СТОРОНЕ ДНР, ТЕПЕРЬ И УКРАИНСКАЯ ПОЛИЦИЯ ПЕРЕХОДИТ В МВД РЕСПУБЛИКИ МВД ДНР оказалось самым подготовленным из всех русских ведомств, включившихся в Специальную военную операцию. Один факт, что в штате Министерства внутренних дел сотрудники, предназначенные для работы в райотделах территорий, временно находящихся под ВСУ, стояли задолго до начала освобождения всего Донбасса. Они готовились! Но мало того, идет массовый переход украинских полицейских на службу в МВД ДНР. Теперь желающих около двухсот бывших сотрудников МВД Украины. Они сегодня действуют как волонтеры, помогают полиции ДНР, патрулируют город, расчищают завалы, приводят в порядок административные здания, участвуют в розыске похищенного у мирных жителей имущества, в том числе и автомобилей, охраняют важные обьекты. НУ ЧТО, ЧЬЯ ПРАВДА БЕРЁТ…» (мовою оригіналу) на відео зображені працівники поліції України, біля будівлі ГУНП в Донецькій області, частина яких знаходиться в камуфляжній формі з білими пов'язаками на руках, серед них присутній і ОСОБА_7 ;
-протоколом огляду від 26.08.2022 на інформаційному ресурсі «ОПЛОТ ТВ Z» міститься публікація від 09.06.2022 з назвою «Бывшие сотрудники полиции переходят на службу в МВД ДНР» (мовою оригіналу). При огляді вказаного відеозапису ведуча промовляє «Бывшие сотрудники украинской полиции в Мариуполе переходят на службу в МВД ДНР, те правоохранители, которые не замешаны в преступлениях против народа Донбасса, продолжают возможность продолжить службу в органах внутренних дел республики…» на відео зображені працівники поліції України, біля будівлі ГУНП в Донецькій області, частина яких знаходиться в камуфляжній формі з білими пов'язками на руках;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 який пояснив, що на прикінці квітня 2022 він був присутній серед інших біля будівлі ГУНП в Донецькій області, в той день, коли знімали репортаж про перехід працівників поліції до бік поліції т.зв. МВС ДНР. Того дня там знаходились поліцейські, які працювали на державу-агресора. Після того, як відбулось шикування біля центрального входу захопленої будівлі ГУНП в Донецькій області всі піднялись до актової зали, де був перерозподіл посад між присутніми;
-протоколом огляду за участю свідка ОСОБА_9 , який в ході огляду на інформаційному ресурсі «Telegram Сладков +» на каналі з назвою « ОСОБА_8 » міститься публікація відео від 02.06.2022 під назвою «ДОНБАСС. Я СЧИТАЮ ЭТИ ВИДЕОКАДРЫ ВАЖНЕЙШЕЙ ИЛЛЮСТРАЦИЕЙ МЫСЛИ О ТОМ, ЧТО МАРИУПОЛЬ НЕ УКРИНСКИЙ ГОРОД. ЖИТЕЛИ ПОНЯТНО, НА СТОРОНЕ ДНР, ТЕПЕРЬ И УКРАИНСКАЯ ПОЛИЦИЯ ПЕРЕХОДИТ В МВД РЕСПУБЛИКИ МВД ДНР оказалось самым подготовленным из всех русских ведомств, включившихся в Специальную военную операцию. Один факт, что в штате Министерства...» При огляді вказаного відеозапису свідок ОСОБА_9 повідомив, що впізнав ОСОБА_7 якого бачив біля будівлі ГУНП в Донецькій області який вирішив працювати в лавах НЗФ МВД ДНР;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка повідомила, що тривалий час після початку війни вона знаходилась на території Маріупольського району Донецької області та поверталась до м.Маріуполя під час дії воєнного стану. Під час «встановлення» незаконної влади участь приймали і колишні працівники поліції України, які здійснювали патрулювання на блок-постах, на вулицях, під час повторного повернення до м.Маріуполя під час дії воєнного стану її доставляли до Мангушського ВП, де перевіряли речі, телефон. Окремих працівників поліції вона запам'ятала;
-Протоколом огляду за участю свідка ОСОБА_10 , яка в ході огляду на інформаційному ресурсі «Telegram Сладков +» на каналі з назвою « ОСОБА_8 » міститься публікація відео від 02.06.2022 під назвою «ДОНБАСС. Я СЧИТАЮ ЭТИ ВИДЕОКАДРЫ ВАЖНЕЙШЕЙ ИЛЛЮСТРАЦИЕЙ МЫСЛИ О ТОМ, ЧТО МАРИУПОЛЬ НЕ УКРИНСКИЙ ГОРОД. ЖИТЕЛИ ПОНЯТНО, НА СТОРОНЕ ДНР, ТЕПЕРЬ И УКРАИНСКАЯ ПОЛИЦИЯ ПЕРЕХОДИТ В МВД РЕСПУБЛИКИ МВД ДНР оказалось самым подготовленным из всех русских ведомств, включившихся в Специальную военную операцию. Один факт, что в штате Министерства...» При огляді вказаного відеозапису свідок ОСОБА_10 повідомив, що впізнала ОСОБА_7 та повідомила за яких обставин вона його бачила в окупованому м.Маріуполі Донецької області;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході якого ОСОБА_10 під час даної слідчої дії вказала на фотознімок ОСОБА_7 та зазначила, що впізнає останню за сукупністю ознак зовнішності;
-протоколом допиту свідків з числа працівників поліції, які разом проходили службу з ОСОБА_7 , які в ході допиту пояснили, що у 2022 році у мережі інтернет він побачив відео, де працівники поліції України переходили на бік держави-агресора, та серед вказаних осіб, окрім інших, вони впізнали ОСОБА_11 ;
-протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.12.2022 №13-06/1868т додатком до якого, окрім іншого є наказ №116 від 28.03.2022, відповідно до якого ОСОБА_7 було призначено на посаду у «МВД ДНР».
Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України також доведено, оскільки про ризик, визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини: - тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої); - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; - неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль (30.06.2025, 01.07.2025, 02.07.2025) та не повідомлення органу досудового розслідування та Донецьку обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування; - спосіб вчинення злочину - вчинення його умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора РФ, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі.
Матеріалами клопотання підтверджено, що на офіційному сайті Урядового кур'єра опубліковано 26.06.2025 року повідомлення про підозру ОСОБА_7 наявні публікація і на сайті Офісу Генерального прокурора, а також виклики до слідчого.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить: - тимчасова окупація території України, а саме територія Донецької міської територіальної громади Донецької області, на якій створений незаконний орган, в якому підозрюваний розпочав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин; поведінка підозрюваного ОСОБА_12 , який своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російською федерацією від 24.02.2022 року щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримала дії РФ та незаконних збройних формувань, так званої «ДНР», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації РФ - так званому «МВД ДНР».
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтована тим, що за приписами ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1 , 258-258-5 , 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, зокрема, передбачених ст. 109-114-1 КК України. У зв'язку з тим, що ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, слідчим суддею виконано вимоги ст. 194 КПК України.
Згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя виснує, що під час розгляду клопотання прокурор довів факт належного повідомлення ОСОБА_7 про підозру за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як і факт належного виклику його до слідчого у якості підозрюваного, за таких умов доведено мету і підстави застосування запобіжного заходу, визначеного ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, перебуває на тимчасово окупованій території України, тому слідчий суддя під час постановлення цієї ухвали не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваному для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 ст. 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Оскільки стороною обвинувачення доведені обставини того, що ОСОБА_7 переховується від органів слідства та суду та продовжує вчинення кримінального правопорушення, яке попередньо кваліфікується за ч. 7 ст. 111-1 КК України, та також враховуючи, що стороною обвинувачення підтверджені ризики, передбачені положеннями ст. 177 КПК України, є достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені в ч. 1 ст. 177, ст. 183, п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131 , 176-178 , 193 -197, 199 КПК України , слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025050030002566 від 27.06.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
У порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що зостановлює ухвалу.
Строк дії такої ухвали не зазначається згідно ч. 4 ст. 197 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Донецької обласної прокуратури та Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Справа № 932/7525/25
Провадження № 1-кс/932/2797/25