Справа № 740/1056/21
Провадження № 6/740/46/25
09 липня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Акопян Г. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Сагалем Сергієм Вікторовичем, заінтересована особа - боржник ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,
установив:
23.06.2025 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшла вказана заява адвоката Сагаля С. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа в справі № 740/1056/21 та поновлення ОСОБА_1 строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заява обґрунтована тим, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 740/1056/21 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування напівпричепу, зобов'язано витребувати в ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 напівпричіп «Трейлер», 1999 року випуску, р. н. НОМЕР_1 . 04.12.2021 стягувач звернувся до Олевського відділу ДВС у Коростенському районі Житомирської області ЦЗ МУМЮ (м. Хмельницький) із заявою про відкриття виконавчого провадження, до якої додав оригінал виконавчого листа від 16.11.2021. Листом від 14.04.2023 № 9322 ОСОБА_1 повідомлено про надходження до відділу ДВС 3 виконавчих листів, з яких 2 - виконано, а щодо виконавчого листа про витребування в ОСОБА_2 напівпричепу зазначено, що у виконавчому документі вказується резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення. Витребування майна не передбачає таких заходів, а отже не підлягає примусовому виконанню органом ДВС, а тому на підставі п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається без прийняття до виконання. При цьому разом з цим листом стягувачу не повернуто виконавчий лист, у зв'язку з чим ОСОБА_1 28.04.2023 направила до відділу листа, в якому зазначила, що оригінал виконавчого листа фізично не отримувала та просила відкрити виконавче провадження, якщо виконавчий лист залишився у відділі органу ДВС, в разі не відкриття виконавчого провадження - просила повернути їй оригінал виконавчого листа. Листом від 29.02.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що оригінал виконавчого листа разом з повідомленням про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 14.12.021 нібито повернуто їй на адресу, вказану у виконавчому листі, і конверт із цією кореспонденцією до відділу не повертався. При цьому ОСОБА_1 зазначала свою адресу листування: АДРЕСА_1 , однак конверт було направлено на адресу: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 не отримувала поштову кореспонденцію з указаними документами, а тому склалася ситуація, що оригінал виконавчого документа втрачено при пересилці його поштою. У ОСОБА_1 збереглась лише ксерокопія виконавчого документа.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Сагаль С. В. подав до суду заяву, в якій просив розглянути заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання без його та ОСОБА_1 участі, заяву підтримав та просив її задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 липня 2021 року скасовано в частині вирішення вимог про витребування напівпричепу, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування напівпричепу, витребувано в ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 напівпричіп Trailor Syy 3cx, 1999 року випуску, р. н. НОМЕР_2 .
16.11.2021 на підставі вказаного рішення ОСОБА_1 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області видано виконавчий лист № 740/1056/21.
Згідно з повідомленням начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області - Максима Ковальського від 29.02.2024 № 10274/5.2-24/вх.К-1740-24, 10.12.2021 до Олев ського відділу державної виконавчої служби в Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов на виконання виконавчий лист № 740/1056/21. 14.12.2021 державним виконавцем на підставі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» винесено повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. Указане повідомлення разом з виконавчим документом направлено на адресу стягувачу, вказану у виконавчому листі 23.12.2021 за вих. № 23539 рекомендованим повідомленням (№ 1100101547556). Конверт з цією кореспонденцією до відділу не повертався. Відстежити доставку листа за номером відправлення на цей час не є можливим, оскільки згідно з відомостями сайту «Укрпошта» інформація про наявність та стан пересилань поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації. 07.04.2023 до відділу надійшла заява ОСОБА_1 від 30.03.2023 щодо надання інформації про процес виконання виконавчих документів у справі № 740/1056/21, на яку надано відповідь та направлено на адресу стягувача простою кореспонденцією. 10.05.2023 до відділу надійшла заява-повідомлення від 28.04.2023 про неотримання оригіналу виконавчого листа № 740/1056/21 та зазначено про прийняття виконавчого листа, однак самого виконавчого документа до заяви не долучено.
Відповідно до пп. 17.4 п. 17 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень до ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства, а саме - обов'язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і відновлення порушений прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвеція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За змістом ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб ст.6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, пункт 40).
Згідно зі ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України» від 06 жовтня 2011 року міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення від 15 жовтня 2009 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу («Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції»).
Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід'ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.
Згідно із ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як установлено судом, станом на цей час судове рішення не виконано, що суперечить нормам, встановленим законодавством, та ставить під загрозу права та інтереси стягувача. Суд вважає, що строк для пред'явлення виконавчого документу пропущено ОСОБА_1 з поважних причин, що не залежали від неї.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого документу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 433, 442 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Сагалем Сергієм Вікторовичем, заінтересована особа - боржник ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа у справі 740/1056/21 про витребування в ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 напівпричепа "TRAILOR SYY 3CX", 1999 року випуску, шасі № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 .
Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа (дубліката) у справі 740/1056/21 про витребування в ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 напівпричепа "TRAILOR SYY 3CX", 1999 року випуску, шасі № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня її оголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І. М. Шевченко