01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" грудня 2010 р. Справа № 18/177-10
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валром Україна», смт. Сутиски
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БСЛ», с. Крюківщина
про стягнення 5369,84 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
за участю представників сторін
від позивача: Кошелюк М.В.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Валром Україна»(далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БСЛ»(далі -відповідач) про стягнення 5369,84 грн.
Провадження у справі №18/177-10 порушено відповідно до ухвали суду від 19.10.2010 року та призначено справу до розгляду на 02.11.2010 року.
Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 02.11.2010 року без поважних причин не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався до 16.11.2010 року.
У судовому засіданні 16.11.2010 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 02.11.2010 року, у судове засідання 16.11.2010 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався на 02.12.2010 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду, у судове засідання 02.12.2010 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.
За таких обставин, суд у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив.
Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором поставки №8к-1-08 від 27.10.2008 року (далі -Договір), за умовами якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Валром Україна»(постачальник) зобов'язується поставляти Товариству з обмеженою відповідальністю «БСЛ»(покупець) товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору постачальник здійснює поставку товару покупцю на умовах 70 % передоплати. Доплата у розмірі 30 % здійснюється покупцем після прийомки товару на складі покупця. Оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Позивачем на виконання своїх зобов'язань за Договором поставлено товар за видатковими накладними №ВР-001205 від 26.11.2008 року, №ВР-001206 від 26.11.2008 року, №001228 від 04.12.2008 року, який прийнятий відповідачем на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №316464 від 26.11.2008 року,№316471 від 04.12.2008 року.
В ході розгляду спору відповідачем факт отримання від позивача товару за вищезазначеними накладними не заперечно та не спростовано.
Крім того, позивачем надано Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.03.2010 року, підписаний головними бухгалтерами підприємств та скріплений їх печатками, який також підтверджує наявну заборгованість.
Вживаючи заходів досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію №517 від 01.06.2010 року про погашення наявної заборгованості за поставлений товар, яка отримана відповідачем 08.06.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №2332000081787, однак вимога про оплату товару залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати отриманої продукції не виконав, що ним в ході розгляду спору не заперечено та не спростовано.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з правочинів.
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, заборгованість відповідача станом на день вирішення спору складає 4795,91 грн., що ним не заперечено та не спростовано.
Крім того, п. 8.2. Договору передбачено, що у випадку порушення строків платежів, визначених Договором, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок судом встановлено, що вимога позивача про стягнення з відповідача 573,93 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БСЛ»(08136, Київська обл., Києво -Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Мічуріна, 10-а, код ЄДРПОУ 23380637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валром Україна»(23320, Вінницька обл., Тиврівський р-н, смт. Сутиски, вул. Вінницька, 49, код ЄДРПОУ 33731431) 4795 (чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 91 коп. основного боргу, 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 93 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Кошик А. Ю.