Справа № 588/712/25
провадження № 2/588/385/25
14 липня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючий суддя Лебедь О. В.,
за участю секретаря судового засідання Ноздріної В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання,
Позиції сторін
Позивачка у квітні 2025 року звернулася до суду із указаним позовом, який мотивувала тим, що сторони 20 липня 1999 року уклали шлюб та мають спільну дитину доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22 квітня 2021 року рішенням Тростянецького районного суду Сумської області шлюб між сторонами було розірвано.
Під час окупації в березні 2022 позивачка з донькою виїхали до Польщі, де і проживають по теперішній час.
На даний час донька є повнолітньою та з 01 жовтня 2024 року навчається на факультеті психології в Ряшівському державному університеті (Польща) на денному відділенні та не отримує стипендії.
Донька проживає разом із позивачкою та перебуває на повному її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.
Позивачка не має змоги самостійно утримувати доньку, її заробітної плати не вистачає самостійно оплатити витрати пов'язані з навчанням, а інших видів доходу не має.
Відповідач працездатний, отримує заробітну плату, тому має можливість надавати грошову допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка потребує такої допомоги.
Посилаючись на вказані обставини позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) починаючи від дня досягнення донькою 18-річчя і до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення 23-річного віку.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач просить суд задовольнити частково вимоги позивачки.
Вважає, що розірвання шлюбу сталось з вини позивачки, після розірвання шлюбу він проживає в орендованому житлі, не має власного нерухомого майна, а його доходи не дозволяють сплачувати аліменти в розмірі доходів. Просив аліменти встановити в розмірі 1/10 щомісячного сукупного доходу і перераховувати на рахунок доньки ОСОБА_3 .
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 05.05.2025 відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 21.05.2025.
21.05.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
21.05.2025 ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що вважає вимоги позивачки завищеними, оскільки він проживає у орендованому житлі, за яке необхідно сплачувати кошти, також щоденно несе витрати на придбання продуктів харчування, сезонного одягу, засобів гігієни, та домовлявся із донькою про те, що буде допомагати їй без рішення суду.
Заслухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами мають місце сімейні правовідносини, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду
Судом установлено, що позивачка та відповідач з 20 липня 1996 по 21 квітня 2021 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 22 квітня 2021 (а.с. 3-3 зв).
У період шлюбу у сторін народилася дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Рішенням суду від 16 листопада 2017 року із ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 присуджено стягнення аліментів у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитинною повноліття (а.с. 4).
З довідки виданої Відділом соціальних питань студентів Жешувського університету від 11.12.2024 (м. Жешув) вбачається, що ОСОБА_3 є студенткою І курсу денної форми навчання напрямку «Психологія» Жешувського університету (а.с. 8зв.-9).
Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_3 є повнолітньою дочкою позивачки та відповідача, продовжує навчання. У зв'язку з навчанням доньки ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги. Позивачка не має змоги самостійно забезпечити матеріально доньку.
У судовому засіданні 09.07.2025 позивачка позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. Повідомила, що з 2022 року разом з донькою проживають у Польщі де позивачка працює і отримує мінімальну заробітну плату, яка є єдиним їх доходом. Донька навчається у тому ж місті, тому проживають вони разом. Основні витрати складають витрати на проживання (оренду житла), харчування, щоденний проїзд доньки до місця навчання. Вважає, що батько має можливість надавати допомогу донці на час її навчання. Щодо аліментів у розмірі 1/10 доходів відповідача запропонованого у відзиві, висловилась, що така сума аліментів складатиме лише витрати на проїзд автобусом і не забезпечить інших навчальних потреб дитини. Щодо сплати аліментів на рахунок доньки, зазначила, що донька мала право подати позов про стягнення аліментів особисто, але рішення про подачу позову від матері було їх спільним, що підтверджується заявою доньки про розгляд справи без її участі.
Відповідач у судовому засіданні проти позову частково заперечував з мотивів викладених у відзиві. Відповідач подав докази отриманих ним доходів. Вважав, що позов не підписаний позивачкою особисто. На запитання суду повідомив, що інвалідності чи інших значних проблем зі здоров'ям не має, інші особи на його утриманні не перебувають.
Щодо аргументу відповідача про відсутність пдпису позивачки на позовній заяві, то на момент відкриття провадження у справі сумніву в дійсності особистого підпису позивачки у суду не виникало, в судовому засідання особа позивачки була встановлена, позовні вимоги вона підтримала повністю, тому питання дійсності / недійсності особистого підпису на позовній заяві не досліджувалось судом як таке, яке неможливо вирішити без спеціальних експертних знань, а за умови відсутності сумнівів у позиції відповідача, відкладення вирішення данного питання є безпідставним затягуванням розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і, у зв'язку з цим, потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно із статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 ЦПК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення (стаття 182 Сімейного кодексу України).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У своєму відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 зазначив, що має скрутне матеріальне становище у зв'язку з оплатою послуг за аренду квартири, комунальні платежі, щоденні побутові витрати та додав відомості із Пенсійного фонду України про його доходи, копії квитанцій за оплату комунальних послуг (а.с. 34-44).
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 у зв'язку з навчанням не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги і таку допомогу крім позивачки має надавати також і відповідач, виходячи з рівного обов'язку батьків утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання та у зв'язку із цим потребує матеріальної допомоги.
Судом враховано стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Також суд взяв до уваги відсутність у відповідача на праві власності нерухомого майна та відсутність інформації про права придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи. А також той факт, що інші обставини неможливості сплачувати аліменти в розмірі 1/4 доходу у відзиві чи в особистих поясненнях відповідачем не наведені.
Таким чином, зважаючи на принцип диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи вимоги розумності і справедливості, беручи до уваги вимоги позивачки та доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно частин 1 та 2 статті 199 СК України право на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, мають до досягнення двадцяти трьох років і таке право припиняється у разі припинення навчання.
Отже, аліменти з відповідача на утримання повнолітньої доньки підлягають стягненню з 24 квітня 2025 року і до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати
Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання судового рішення у межах платежу за один місяць.
Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на час навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) на період продовження нею навчання, але не довше ніж до досягнення донькою 23 років, щомісячно, починаючи стягнення з 24 квітня 2025 року.
Рішення суду про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць із 24.04.2025 по 23.05.2025 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збору розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. у дохід держави.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.В. Лебедь