465/7914/24
2/465/1390/25
про повернення зустрічної позовної заяви
11.07.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про прийняття зустрічної позовної заяви,
позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ: 05506460, електронна адреса: office_lte@lte.lviv.ua, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1),
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),
предмет позову: стягнення заборгованості за надані послуги,
У жовтні 2025 року уповноважений представник позивача звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в сумі 56240,60 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.11.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими на його зареєстроване місце проживання (штрихкодові ідентифікатори ПАТ «Укрпошта» 0610204740308, 0610220517295, 0610236096567, 0610258320525). Однак, такі повернулися на адресу суду без вручення у зв'язку із «відсутністю адресата за указаною адресою», із чіткими відмітками відділення поштового зв'язку: 13.01.2025, 11.03.2025, 15.06.2025 (а.с. 32, 60, 85).
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім цього, на конверті із штрихкодовим ідентифікатором ПАТ «Укрпошта» 0610204740308, міститься рукописний текст такого змісту: «Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками у справі №465/7914/24 отримав наручно 09.04.2025 р. за та від ОСОБА_1 автограф» та із проставленим підписом (а.с. 26, 27).
Після цього відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, названого як «заперечення №22042025-СГБ неправомірної вимоги викладеної в позовній заяві ЛМКП «Львівтеплоенерго» до персони ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання», у якому виклав мотиви незгоди із вимогами позивача. Указаний документ датовано 22.04.2025 та зареєстровано канцелярією суду наступного дня за вх. №12599/25 (а.с. 66-73).
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.06.2025 вищевказану цивільну справу прийнято до провадження судді Баран О.І., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 80-81).
1 липня 2025 року відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», у якій просить суд визнати порушення прав позивача, як побутового споживача, що виразилось у безпідставному нарахуванні платежів, які не мають правової основи та присвоєнні статусу боржника та стягнути моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн (а.с. 88-92).
Указану заяву передано судді 07.07.2025 у зв'язку із перебуванням її у відпустці.
11 липня 2025 року від представника відповідача надійшли заперечення щодо прийняття зустрічної заяви, мотивовані пропуском строку на її подання (а.с. 93-95).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Перевіривши матеріали цивільної справи №465/7914/24 та матеріали зустрічної позовної заяви, оцінивши наведені відповідачем підстави для прийняття зустрічного позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 49 ЦПК України, крім права та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з положень ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04.11.2024 про відкриття провадження у справі відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку. Відтак, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 09.04.2025. До цього часу також неодноразово належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Згідно з положень ч.3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, про повернення зустрічної позовної заяви заявнику.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом у загальному порядку.
Окрім цього, зважаючи на мотиви, які викладено відповідачем у зустрічній позовній заяві щодо наявності пільг як особи з інвалідністю внаслідок війни, суд, сприяючи у реалізації його соціальних прав, додатково вирішив звернути його увагу на наявність постанови Верховного Суду від 17.03.2025 у справі № 947/38560/20, де зазначено таке:
«Соціальне забезпечення - це ті види і форми матеріального забезпечення, що надаються на умовах, передбачених законом чи договором, із спеціально створених для цього фондів особам, які через незалежні від них життєві обставини не мають достатніх засобів до існування. Право на соціальне забезпечення (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо) полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об'єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю, а також допомоги сім'ям у зв'язку із народженням та вихованням дитини.
Це право закріплене у статті 47 Конституції України.
Соціальний захист поширюється, насамперед, на громадян України, які внаслідок похилого віку або хвороби самі не можуть забезпечити собі нормальні умови життя.
Права окремих категорій громадян регламентуються спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Частиною другою статті 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ) встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ, учасникам бойових дій надаються пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання та 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю).
Відповідно до Закону України від 09 листопада 2017 року №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У частині третій статті 11 Закону № 2189-VIII визначено, що передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерством соцiальної політики України (далі - Мінсоцполітики) для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг врегульований Порядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 (далі - Порядок № 373) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 1 Порядку № 373 пільги надаються, зокрема, з послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій) (абзац одинадцятий пункту 1 Порядку № 373).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 373 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця до 25 числа суму пільги: на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 373 виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк» договору (далі - рахунок для виплати пільг).
За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону. У разі подання заяви після 15 жовтня (15 травня) протягом опалювального (неопалювального) сезону пільга надається у грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок пільговика в уповноваженому банку з місяця, що настає за місяцем подання заяви.
Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов'язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об'єднанням, виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 373 АТ «Ощадбанк» веде у відповідних автоматизованих системах обліку банку персоніфікований облік пільговиків та коштів, які надходять на рахунок для виплати пільг, в розрізі кожного пільговика.
Отже, механізм виплати пільг передбачає грошову безготівкову форму та готівкову форму.
АТ «Ощадбанк» здійснює переказ коштів на рахунки управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг на підставі договорів, що укладаються між АТ «Ощадбанк» (його установами) та управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг. У таких договорах визначається порядок інформаційного обміну між управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг та АТ «Ощадбанк». Типову форму договору визначає АТ «Ощадбанк» за погодженням з Мінсоцполітики.
Таким чином, управитель нараховує мешканцям внески у повному обсязі, без урахування пільг та субсидій, а управління соціального захисту населення (в спірний період), в свою чергу подає, управителям, об'єднанням та кооперативам інформацію про надані субсидії та нараховані пільги.
Встановивши зазначені обставини, апеляційний суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимог позивача про зобов'язання ТОВ «Бона-Віта-ДМ» здійснити перерахунок нарахованих та сплачених коштів за житлово-комунальні послуги з урахуванням 75-процентної знижки на оплату вартості житлово-комунальних послуг, як учаснику бойових дій починаючи, з 01 липня 2020 року до дати прийняття рішення у справі, оскільки у ТОВ «Бона-Віта-ДМ» як управителя немає обов'язку здійснювати перерахунок позивачу з урахуванням 75-процентної знижки».
Керуючись ст.260,193, 353 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті зустрічного позову до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про порушення прав побутових споживачів та відшкодування моральної шкоди та повернути такий.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду з зазначеним позовом в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Баран О.І.