1Справа № 335/4848/25 3/335/1418/2025
24 червня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши матеріал, що надійшов з УПП у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовець, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 122-4 КУпАП, -
З наданих суду матеріалів вбачається, що 11.05.2025 о 14-20 год. водій ОСОБА_1 у м. Запоріжжі, бул. Шевченка, буд. 8, керував автомобілем Форд Фокус, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи учасником ДТП, місце пригоди залишив. Чим порушив п. 2.10 «а» ПДР України.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 328181 відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП складено 12.05.2025.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у скоєному не визнав та пояснив, що здійснював рух заднім ходом, він зачепив інший автомобіль, однак у той момент він не відчув зіткнення з іншим автомобілем та взагалі не зрозумів, що відбулась дорожньо-транспортна пригода, у зв'язку із чим він поїхав у своїх справах. Наміру на умисне залишення місця дорожньо-транспортної пригоди не мав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суддя доходить наступних висновків.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. У ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди причетними до неї особами, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 328181 від 12.05.2025 зазначено, що ОСОБА_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» ПДР України.
Разом із тим, доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП матеріали справи не містять.
Сам факт події дорожньо-транспортної пригоди і не залишення винної особи на місці дорожньо-транспортної пригоди, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки у даному випадку слід також встановити обставини, які свідчать про те, що залишення місця дорожньо-транспортної пригоди було свідомим та умисним діянням.
Так, згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали незначних ушкоджень, а відтак суддя вважає, що пояснення ОСОБА_1 про те, що він, здійснюючи рух заднім ходом, не відчув зіткнення з іншим автомобілем, у зв'язку із чим не розумів, що сталась дорожньо-транспортна пригода, за що передбачена адміністративна відповідальність, не спростовані матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи характер та локалізацію пошкоджень транспортних засобів, а також те, що водій ОСОБА_1 у момент зіткнення не відчув удару, та у нього був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, суддя доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, доходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП слід закрити, через відсутність у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 122-4, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.А. Крамаренко