Дата документу 07.07.2025
Справа № 334/3878/25
Провадження № 3/334/1482/25
07 липня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Новікова Наталія Валеріївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
відповідно до протоколу серії АА № 087235, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 52, 27.04.2025 о 20 год. 21 хв. зупинено ТЗ ЗАЗ 1102 днз НОМЕР_1 під керуванням малолітньої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим ОСОБА_1 не вжила заходів, щодо забезпечення необхідних умов виховання, порушивши вимоги ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства». Від керування відсторонено, про повторність попереджено, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Білицький Є.М. в судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.184 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення додано копія постанови серії ЕНА №4598777 від 27.04.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП - передачу керування тз особі, яка не має права керування тз, а саме сину ОСОБА_3 ;рапортом від 27.04.2025 щодо обставин правопорушення; формової вивода; відеозаписом.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
Відповідно до положень Глави 19 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, у якому викладається твердження про вчинення особою відповідного правопорушення, при доведенні вчинення якого особа піддається певним заходам примусу. Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для подальшого провадження у справі, викликає у особи необхідність здійснення свого захисту, у зв'язку із чим до нього пред'являються особливі вимоги.
Згідно із ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та суть адміністративного правопорушення.
Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у вину поставлене вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Викладаючи суть цього правопорушення особою, яка складала протокол, зазначено, що м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 52, 27.04.2025 о 20 год. 21 хв. зупинено ТЗ ЗАЗ 1102 днз НОМЕР_1 під керуванням малолітньої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим ОСОБА_1 не вжила заходів, щодо забезпечення необхідних умов виховання, порушивши вимоги ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства». Від керування відсторонено, про повторність попереджено, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Недоведеність будь-якої з вказаних ознак адміністративного правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.184 КУпАП настає у разі саме ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах дії, бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Разом з цим, всупереч вимогам ст. 256, ч. 1 ст. 184 КУпАП, в протоколі не зазначені як дії ОСОБА_1 , які полягали у переданні права керування тз своєму неповнолітньому сину свідчать про незабезпечення нею необхідних умов його виховання.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 , як мати ухиляється чи не виконує покладені на неї обов'язки по вихованню дитини.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в протоколі не відображена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, що виключає його склад, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.184, 247, 283, 284 КУпАП України,-
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: