Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/3474/25
Провадження №: 2-н/332/235/25
14 липня 2025 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши заяву Комунального підприємства «Водоканал» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення.
встановив:
Комунальне підприємство «Водоканал» 08.07.2025 звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення за період з 01.08.2022 по 01.05.2025 у сумі 10131,52 грн. з підстави невиконання боржниками своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення на предмет відповідності вимогам ЦПК України, суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених ст. 165 ЦПК України, для відмови у видачі судового наказу.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено у розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Суддею на підставі частини 5 статті 165 ЦПК України зроблений запит щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
Відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради інформація щодо декларування/реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в реєстрі територіальної громади міста Запоріжжя відсутня. Разом з тим було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15.04.1992 року по теперішній час, що наразі не відноситься до території Заводського району Запорізької області.
Так само й адреса місцезнаходження майна, стосовно якого виникло питання про стягнення заборгованості, а саме: АДРЕСА_1 , наразі не відноситься до території Заводського району Запорізької області.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
На підставі викладеного суддя вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 165-166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя
постановив:
Відмовити Комунальному підприємству «Водоканал» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч.2 ст.164ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. Д. Сапунцов