01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" грудня 2010 р. Справа № 10/350/16/139-10
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Акціонерного товариства «Страхова компанія „АХА Україна”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма
«Україна», м. Васильків
про стягнення 1 787,56 грн.
за участю представників сторін:
від позивача -Давиденко О.Л., довіреність № 332/18 від 25.02.2010 р., представник;
від відповідача -Сербан В.Ф., довіреність від 07.10.2010 р., представник
Суть спору:
Акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна», м. Київ звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою від 27.08.2010 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма «Україна», м. Київ про відшкодування шкоди в розмірі 1 741,35 грн. в порядку регресу, 8,16 грн. 3% річних, 34,05 грн. витрат на оплату за оформлення довідки ДАІ про обставини ДТП та судові витрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2010 р. порушено провадження у справі № 10/350 за зазначеним позовом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2010 р. встановлено, що місцезнаходженням відповідача станом на час порушення провадження у справі було м. Васильків Київської області, тому справу № 10/350 надіслано за підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.2010 р. справу № 10/350 прийнято до розгляду суддею Христенко О.О. та присвоєно справі № 10/350/16/139-10.
Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві. Представник позивача надав уточнення позовних вимог, в яких просить стягнути з відповідача усього 1 783,56 грн. (у позовній заяві було заявлено до стягнення всього 1 787,56 грн. у зв'язку із арифметичною помилкою).
Відповідач в судове засідання 02.11.2010 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату розгулу справи повідомлений у встановленому законодавством порядку. Розгляд справи було відкладено на 23.11.2010 р.
Представник відповідача вимоги ухвал суду від 20.10.2010 р., від 02.11.2010 р. та від 23.11.2010 р. не виконав, письмового відзиву на позов не надав. В судових засіданнях 23.11.2010 р. та 07.12.2010 р. представник відповідача усно проти позову заперечував, оскільки на момент ДТП застрахованим автомобілем керував ОСОБА_1., який не є власником автомобіля та не є страхувальником за договором страхування, тому позивач не повинен був виплачувати страхове відшкодування, і не має права регресу до відповідача.
В судовому засіданні 07.12.2010 р. позивач надав письмові пояснення до позовних вимог, в яких зазначає, що відмова від сплати страхового відшкодування є правом страховика, а не його обов'язком; водій відповідача винен у завданні майнової шкоди, тому відповідач повинен її відшкодувати; умовами договору страхування не передбачено обмежень щодо керування застрахованим автомобілем іншою особою на законних підставах.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, присутніх в судових засіданнях, господарський суд
встановив:
1 серпня 2007 р. водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки МАЗ 5337 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ТОВ «Будівельно-проектна фірма «Україна», на вул. Сумській, 20 в м. Києві на врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем DAEWOO Lanos державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, що підтверджується довідкою № 5420 від 28.01.2010. р. ВДАІ з обслуговування адміністративної території Солом'янського району м. Києва.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.09.2007 р. у справі № 3-18950/2007рік ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності (штраф) за порушення правил дорожнього руху та скоєння зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди. Як зазначено у постанові суду, ОСОБА_2. свою вину у вчиненому правопорушенні визнав.
Автомобіль марки МАЗ 5337 державний номерний знак НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди належав ТОВ «Будівельно-проектна фірма «Україна», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копію якого надано відповідачем, та не спростовується відповідачем.
Водій ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди був працівником ТОВ «Будівельно-проектна фірма «Україна»(машиніст автокрану 6-го розряду), що підтверджується наказом № 6-к від 16.05.2007 р., наданим до суду відповідачем.
Автомобіль DAEWOO Lanos державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, був застрахований у ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий альянс», що підтверджується договором серія НОМЕР_3 від 19.04.2007 р. страхування наземного транспорту. Акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна»є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий альянс», що підтверджується витягом із Статуту позивача (в матеріалах справи). Відповідно до зазначеного договору страховик (позивач) застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобіля DAEWOO Lanos державний номерний знак НОМЕР_2. Відповідно до умов страхування страховими випадками є втрата, знищення, пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів внаслідок: ДТП; протиправних дій третіх осіб; стихійного лиха; пожежі чи самозаймання транспортного засобу; угон.
Під час ДТП застрахованим автомобілем керував ОСОБА_1 на підставі тимчасового реєстраційного талона РР № 841794 на автомобіль DAEWOO Lanos державний номерний знак НОМЕР_2, виданого Бершадським МРЕВ 19.04.2007 р.
Власник автомобіля DAEWOO Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернулася до позивача із заявою вих. № 8817/07 від 01.08.2007 р. із вимогою відшкодувати завдану шкоду.
Експертом було проведено автотоварознавче дослідження автомобіля DAEWOO Lanos державний номерний знак НОМЕР_2, метою якого було встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля. За результатами автотоварознавчого дослідження було складено висновок № 1253к від 01.08.2007 р. відповідно до якого матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля DAEWOO Lanos державний номерний знак НОМЕР_2, становить 2 593,94 грн.
25 січня 2008 р. платіжним дорученням № 654 на загальну суму 216 981,45 грн. позивач через ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»перерахував 1 741,45 грн. страхового відшкодування для виплати ОСОБА_3 відповідно до відомості виплат № 13 від 25.01.2008 р. до договору № 43-4-1/094 від 26.03.2007 р., власниці автомобіля DAEWOO Lanos державний номерний знак НОМЕР_2 за договором страхування наземного транспорту серія НОМЕР_3 від 19.04.2007 р.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, в судових засіданнях 23.11.2010 р. та 07.12.2010 р. представник відповідача усно проти позову заперечував, посилаючись на те, що на момент ДТП застрахованим автомобілем керував ОСОБА_1., який не є власником автомобіля та не є страхувальником за договором страхування, тому позивач не повинен був виплачувати страхове відшкодування, і не має права регресу до відповідача.
Однак зазначене спростовується наступним.
Відповідно до п.п. 2.1.23 Умов страхування, які є додатком № 1 до Договору страхування наземного транспорту серія НОМЕР_3 від 19.04.2007 р., до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не провадяться при втраті, знищенні чи пошкодженні транспортного засобу внаслідок здачі застрахованого транспортного засобу в лізинг, оренду, прокат або заставу (заклад), передачі третім особам без оформлених належним чином документів згідно чинного законодавства та без письмової згоди на те страховика, яка має зазначатися в договорі страхування або в додатку до нього.
Зазначений пункт регулює страхове відшкодування при настанні страхового випадку з вини особи, яка керувала застрахованим автомобілем. У випадку, який розглядається у даній справі страховий випадок настав в наслідок правопорушення третьої особи, діями якої було завдано матеріальної шкоди страхувальнику.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відмова від виплати страхового відшкодування є правом страховика, а не його обов'язком. У винної особи все одно настає обов'язок відшкодувати заподіяну майнову шкоду. Право на звернення з регресними вимогами настає при наявності двох підстав: наявність вини при заподіянні шкоди (вина водія транспортного засобу, який належить відповідачу, встановлена судом) та відшкодування іншою особою заподіяної шкоди замість винної особи (позивач відшкодував потерпілій особі майнову шкоду, завдану відповідачем).
Право регресної вимоги до заподіювача шкоди виникає є часу виплати потерпілому сум, що підлягають відшкодуванню у зв'язку із заподіянням шкоди, і з того ж часу враховується строк для подання регресного позову.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач просить стягнути з відповідача також 3% річних в сумі 8,16 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У даному випадку у відповідача не має грошового зобов'язання перед позивачем в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України, тому вимога про стягнення 3% річних в сумі 8,16 грн. задзвеню не підлягає.
Також позивачем не обґрунтована та не доведена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату за оформлення довідки ДАІ про обставини ДТП в сумі 34,05 грн.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково: матеріальна шкода в сумі 1 741,35 грн. (сума зазначена позивачем у позовній заяві, заяв про збільшення не надходило, хоча виплачено позивачем 1 741,45 грн.).
Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України судом покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма «Україна», що знаходиться за адресою: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 28, ідент. код 33776341 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна», що знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, вул. Братська, 14, ідент. код 31235110, р/р 26500218673900 в АТ „УкрСиббанк”, МФО 351005 матеріальну шкоду у сумі 1 741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 35 коп., 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 57 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко