29.11.2010 Справа № 9/91
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Київ
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево
про стягнення 44 912,54 грн.
Суддя Г.Й.Бобрик
Представники:
від позивача - не з"явився
від відповідача - не з"явився
СУТЬ СПОРУ: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Київ заявив позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Мукачево про стягнення 44 912,54 грн., з них 31 080 грн. основного боргу, 13 675,20 грн. пені, 44,95 грн. інфляційних витрат та 112,39 грн. 3% річних.
Позивач поданим суду, в порядку ст. 22 ГПК України, клопотанням від 22.11.2010 р. № 611 зменшив розмір пені до суми 1 447,08 грн., у зв"язку з її перерахуванням відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", яка передбачає обчислення пені від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, на день розгляду справи, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача суми 31 080 грн. основного боргу, 1 447,08 грн. пені за період прострочення з 07.08.2010 р. по 22.11.2010 р., 44,95грн. інфляційних витрат та 112,39 грн. 3% річних.
Клопотання позивача від 22.11.2010 р. № 612 про розгляд справи без участі представника позивача, судом прийнято та задоволено.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не подав суду письмове пояснення по суті спору та інші витребувані матеріали, не забезпечив явку уповноваженого представника для участі в засіданні суду по розгляду справи.
За наведених обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши та оцінивши матеріали справи, суд
сторони по справі - позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 та відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 - 07 травня 2010 р. уклали договір № 07-05/10 купівлі -продажу товару з розстроченням платежу.
За умовами даного договору позивач (продавець) зобов"язався передати у власність покупця (відповідача) товар - кросівки "Ікстеп", в кількості та асортименті, відповідно до акту приймання-передачі, а відповідач зобов"язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Позивач, на виконання умов даного договору, передав відповідачеві по акту приймання-передачі від 17.05.2010 р. товар - кросівки "Ікстеп" в кількості 103 пари вартістю 21 200 грн. та літнє взуття "Матстар" в кількості 192 пари вартістю 24 000 грн. Загальна вартість отриманого відповідачем товару складає суму 45 200 грн.
Відповідно до пункту 3.2 договору № 07-05/10 від 07.05.2010 р. оплата товару здійснюється в наступному порядку: 50% , що складає суму 12 000 грн. в момент підписання договору за літнє взуття "Матстар"; 10%, що складає суму 2 120 грн. в момент підписання договору за кросівки "Ікстеп"; 90%, що складає суму 19 080 грн. з відстрочкою платежу на 90 днів з дати підписання договору з можливістю дострокової оплати за кросівки "Ікстеп" та 50%, що складає суму 12 000 грн. з відстрочкою платежу на 90 днів з дати підписання договору з можливістю дострокової оплати за літнє взуття "Матстар".
Відповідач, на день підписання договору, оплатив вартість товару частково, в сумі 14 120 грн. Зобов"язання по оплаті решти вартості отриманого товару не виконав, внаслідок чого, виник борг, який станом на день звернення з позовом до суду (жовтень - місяць 2010 р.), складає суму 31 080 грн.
За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов”язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Оскільки, відповідач в порушення умов договору та вимог наведених норм, зобов"язання по оплаті вартості отриманого товару належним чином та в повному обсязі не виконав, вимоги позивача про стягнення суми 31 080 грн. з відповідача в примусовому порядку, підлягають задоволенню.
За порушення відповідачем зобов”язання по оплаті вартості отриманого товару, сторони п. 5.1 договору передбачили відповідальність відповідача у игляді сплати пені в розмірі 1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. зазначено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В зв"язку з тим, що вищенаведеними нормативними актами встановлений граничний розмір пені, сума пені нарахована до стягнення з відповідача в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за період прострочення з 07.08.2010 р. по 22.11.2010 р., складає 1 447,08 грн.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач нарахував відповідачеві інфляційні втрати в розмірі 44,95 грн. за період прострочення з серпня по вересень місяці 2010 р. та три проценти річних від простроченої суми в 112,39 грн. за відповідний період прострочення.
Розрахунки суми пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних місяться в матеріалах справи, судом перевірені та визнані обгрунтованими.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 31 080 грн. основного боргу, 1 447,08 грн. пені, 44,95 грн. інфляційних втрат та 112,39 грн. - 3% річних, позивачем доведені та обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані, підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов, враховуючи клопотання позивача від 22.11.2010 р. № 611,задоволити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ід.номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ід.номер НОМЕР_2) суму 36 684,42 грн. (з них 31 080 грн. основного боргу, 1 447,08 грн. пені, 44,95 грн. інфляційних витрат та 112,39 грн. - 3% річних) та суму 685,13 грн. на відшкодування судових витрат.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Г.Й. Бобрик