Справа № 210/2890/25
Провадження № 3/210/1035/25
іменем України
07 липня 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працевлаштованого у філії «Східний лісовий офіс» Державного підприємства «Ліси України», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, -
06 травня 2025 року у провадження судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу, надійшов Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 315732 від 30.04.2025 року відносно ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 315732 складеного 30.04.2025 року, о 09 год. 24 хв., інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №2 Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Хілько А.Р., що 30.04.2025 року о 08 годині 38 хвилин в Дніпропетровській області, місто Кривий Ріг, Металургійний район, вулиця Нікопольське шосе, будинок 1Г, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом Daewoo Sens д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. На законну вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я КП «ДБКЛНПД» ДОР» водій відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№315732 від 30.04.2025 розгляд справи було призначено на 28 травня 2025 року.
28 травня 2025 року ОСОБА_1 в судовому засіданні присутній не був, однак, від адвоката Пасічного І.О. в інтересах ОСОБА_1 було подано клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи. Вказане клопотання судом було задоволено, надано можливість ознайомитись з матеріалами справи 28.05.2025 та відкладено розгляд справи на 11 червня 2025 року.
09 червня 2025 року від адвоката Пасічного І.О. на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 11 червня 2025 року, у зв'язку з його перебуванням на лікарняному. Вказане клопотання було задоволено судом та відкладено розгляд справи на 18 червня 2025 року.
Присутній у судовому засіданні 18 червня 2025 року адвокат Пасічний І.О. звернувся до суду з клопотанням про доручення до матеріалів справи висновку щодо результатів медичного огляду за метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 30.04.2025 року №662, згідно якого ОСОБА_1 не перебував у стані сп'яніння. Просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату для надання можливості надати пояснення ОСОБА_1 про обставини які склались 30.04.2025. Вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 23 червня 2025 року.
Однак, в судове засідання призначене судом на 23 червня 2025 року ОСОБА_1 та його захисник Пасічний І.О. присутній не були, у зв'язку з чим, судом було відкладено розгляд справи на 02 липня 2025 року.
У судове засідання призначене судом на 02 липня 2025 року ОСОБА_1 та його захисник Пасічний І.О. присутні не були, однак, поза межами судового засідання від адвоката Пасічного І.О. надійшло клопотання про відкладення розгляд справи у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні. Вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 07 липня 2025 року.
07 липня 2025 року ОСОБА_1 та його захисник Пасічний І.О. в судовому засіданні присутні не були, поза межами судового засідання на адресу суду від адвоката Пасічного І.О. надійшло клопотання про закриття провадження по справі в якому останній зазначив, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу під його керуванням, від проходження медичного огляду ОСОБА_1 відмовився так як перебував роботі та був обмежений в часі та виконував свої обов'язки. Надалі, при першій можливості, того ж дня ОСОБА_1 пройшов огляд в медичному закладі та відповідно до висновку долученого до матеріалів справи, ознак сп'яніння у нього не виявлено.
Дослідивши докази, суд вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Так, у статті 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порушення цих вимог, та керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.130 КУпАП.
Диспозицією ч.2 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
ОСОБА_2 було надано суду Висновок від 30.04.2025 року №662 складений о 13 годині 21 хвилин 30.04.2025 року, відповідно до якого 30.04.2025 року о 12 годині 40 хвилин було проведено огляд ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено, який суд приймає до уваги. Відповідно до інформації наявної в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№315732, він був складений 30.04.2025 о 09 год. 24 хв., огляд в медичному закладі ОСОБА_2 був проведений о 12 год. 40 хв., тобто, після спливу двох годин з моменту зупинки транспортного засобу. Однак, відповідно до долученої до матеріалів справи Довідки від 07.07.2025 за підписом директора філії «Східний лісовий офіс» Державного підприємства «Ліси України» С.Дмитренко, ОСОБА_1 згідно табелю обліку використання робочого часу 30 квітня 2025 року перебував на своєму робочому місці та виконував роботи згідно своїх посадових обов'язків.
Вказані обставини підтверджують, що проїхати разом з співробітниками поліції ОСОБА_1 не зміг так як був зайнятий виконанням посадових обов'язків, при цьому менш ніж через три годи після складання адміністративного протоколу пройшов огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. Огляд у медичному закладі був проведений ОСОБА_1 добровільно, однак після спливу встановлених законодавством часу, проте, на думку суду ОСОБА_1 пройшов огляд з незначним порушенням встановленого законом часу, а саме через 3 години 20 хвилин.
Законом України «Про Національну поліцію» чітко визначені підстави, межі та спосіб обмеження вільного пересування громадян. Так, у статті 35 цього Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, у разі якщо водій порушивПравила дорожнього руху (п.1 ст.35).
Крім того, при перегляді відеозапису, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, не зафіксовано роз'яснення ОСОБА_1 про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним зазначенням підстав зупинки. Матеріали справи також не містять відомостей про притягнення останнього до відповідальності за порушення ПДР України, які були підставою для зупинки та висування вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до ст.9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Враховуючи усі наявні матеріали та встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно із ч. 3 п. (b) ст.31 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів від 1969 року, ратифікованої Україною 14.05.1986 року, поряд з контекстом договору враховується наступна практика його застосування, яка встановлює угоду учасників щодо тлумачення. Крім того, відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі за текстом - Конвенція) питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02).
З урахуванням викладеного, дослідивши всі докази в їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, так як п.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 245, 247, 251-252, 256, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-3 КУпАП.
Суддя: Н. Ю. Вікторович