Справа № 592/5947/25
Провадження № 3/592/1348/25
09 липня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Шияновська Т.В., з участю захисника Бикова Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , головного сержанта військової частини НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
02.04.2025 о 21:46 в м. Суми вул. 1-ша Набережна р. Стрілки, 28 водій ОСОБА_1 керував т/з Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку на місці зупинки т/з та в найближчому закладі охорони здоров'я категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник Биков Д.О. просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що зібраними у справі доказами поза розумним сумнівом вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого порушення ПДР не доведена, працівниками поліції був порушений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, що полягає в тому, що останньому не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, до того ж ОСОБА_1 , як військовослужбовець міг бути підданий огляду на стан алкогольного сп'яніння за приписами ч.3. ст.266-1 КУпАП.
Заслухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується долученими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №289042 такими доказами:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого цей огляд ОСОБА_2 не проводився, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння; які містять запис, що ОСОБА_2 від проходження огляду відмовився (а.с. 3,4);
- копією постанови серії ЕНА №4412446 від 02.04.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП (а.с. 2);
- відеозаписами подій з нагрудних камер поліцейських та встановленого на службовому автомобілі відеореєстраторі, які безсумнівно підтверджують обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема рух т/з під керуванням ОСОБА_3 , встановлення особи водія, виявлення працівниками патрульної поліції у останнього ознак алкогольного сп'яніння, які стали підставою для початку процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння; свідому відмову ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, як за допомогою технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я (а.с.7);
- довідкою про надання інформації щодо відсутності фактів притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП протягом року та про наявність у нього посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 11.01.2017 (а.с.6);
- розпискою ОСОБА_4 про зобов'язання забрати з місця зупинки т/з та не допускати ОСОБА_3 до керування (а.с. 5).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч.1 ст.251, ст.252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, настає, крім іншого, за відмову особи, яка керує т/з, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст.266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч.2-3 ст.266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_5 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Таким чином, ОСОБА_2 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв'язку з чим суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
При цьому, не заслуговують на увагу суду твердження захисника щодо недотримання працівниками поліції визначеної діючим законодавством процедури проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 .
Так, з долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що поліцейським були озвучені виявлені у ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп'яніння (сlip-0 21:56), неодноразово запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки т/з, так і в закладі охорони здоров'я (сlip-0 22:06, 22:11), роз'яснювався порядок проходження огляду. В свою чергу, ОСОБА_2 конкретної відповіді не надавав, просто мовчав, відволікався на телефонні дзвінки, встановлював особи поліцейських, з'ясовував чи все у них добре, з'ясовував питання правомірності утримання ними його посвідчення водія, вказував, що не розуміє заданого питання тощо, що цілком обґрунтовано було розцінено поліцейським, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 були роз'яснені передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП права (сlip-0 22:53).
Не заслуговують на увагу суду також доводи сторони захисту про необхідність проведення огляду ОСОБА_2 в порядку ч.2 ст.266-1 КУпАП, так як останній є військовослужбовцем, оскільки будь-яких доказів, що останній знаходився на службі і виконував свої службові обов'язки 02.04.2025 о 21:46 в м. Суми по вул. 1-ша Набережна р. Стрілки суду надано не було, а т/з, яким керував водій ОСОБА_2 мав номери іноземної реєстрації, тобто т/з військової частини не керував.
У зв'язку з цим, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Ураховуючи характер адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, що має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями, його вкрай негативні наслідки; відомості про особу ОСОБА_2 , який є головним сержантом військової частини НОМЕР_1 , і за поведінкою якого судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому; відсутність відомостей про майновий стан ОСОБА_2 , а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність; суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 122-2 ч.1, 130 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн.
У відповідності до ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Шияновська