Справа №760/32975/24 1-кп/760/2576/25
11 лютого 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
-головуючого судді ОСОБА_1
-при секретарі ОСОБА_2
за участі:
-прокурора ОСОБА_3
-представника потерпілого ОСОБА_4
-захисника ОСОБА_5
-обвинуваченого ОСОБА_6
провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження № 62024000000000824, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, -
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , строку тримання під домашнім арештом на два місяці, заборонивши йому в період часу з 23.00год. до 06.00год. наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишати житло під час повітряної тривоги або для отримання невідкладної медичної допомоги, та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, оскільки ризики, які були встановлені ухвалою суду продовжують існувати.
Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід із домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи свого захисника.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та подані клопотання, суд приходить до наступного.
Так, 04.09.2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який продовжений строком до 28.12.2024 року
24.12.2024 року ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під домашнім арештом, строком на два місяці, тобто до 27.02.2025р., включно, заборонивши йому в період часу з 23.00год. до 06.00год. наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишати житло під час повітряної тривоги або для отримання невідкладної медичної допомоги, та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України у недбалому ставленні військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України с трок дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду та враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.
В ході судового розгляду клопотання знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризиків, які існували під час продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проте з урахуванням його особи, належної процесуальної поведінки, які під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, суттєво зменшилися, а деякі із них зовсім мінімізувалися. Крім того, прокурором не надано конкретних доказів про наявність у обвинуваченого наміру перешкоджати ходу судового розгляду справи та прокурором не доведено судді, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не зможе запобігти наявним ризикам, тому суд не знаходить підстав для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Враховуючи вказане, суд вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та зобов'язати його прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою.
Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із свідками сторони обвинувачення, поза межами процесуальних дій, здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свої паспорти для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право виїзду з України та в'їзду в Україну, які в сукупності із застосованим запобіжним заходом, повинні достатньою мірою гарантувати та забезпечити, у подальшому, належну його процесуальну поведінку у даному провадженні.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 27, 177, 181, 314, 334 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 - задовольнити частково.
У продовженні строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом - відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та зобов'язати його прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто до 11 квітня 2025р., включно, наступні обов'язки:
- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду,
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи,
- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із свідками сторони обвинувачення, поза межами процесуальних дій,
- здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свої паспорти для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право виїзду з України та в'їзду в Україну.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1