СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8489/25
пр. № 3/759/3609/25
16 червня 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, 01.04.2025 о 04 год. 25 хв. керував транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , та рухався по вул. Гостомельська, 14 у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, зіниці очей розширені та реагують на світло, блідість покриву шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 01.04.2025 о 04 год. 25 хв., повторно протягом року, будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом, керував транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався по вул. Гостомельській, 14 у м. Києві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про дату та час розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 287312 та серії ЕПР 1 № 287314 від 01.04.2025, які складені стосовно ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.04.2025; довідку щодо проведених заходів із встановлення повторності адміністративного правопорушення, складену поліцейською взводу № 2 роти № 3 батальйону № 3 полку № 1 (з ОПБ) УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Васечко Л. від 04.04.2025; копію постанови Святошинського районного суду міста Києва від 15.11.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; копію постанови Святошинського районного суду міста Києва від 11.02.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП; копію постанови серія ЕНА № 4331577 від 22.03.2025 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП; відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників поліції, які містяться на дисках DVD-R, суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч. 3 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно з п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Насамперед слід зазначити, що протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 287312 та серії ЕПР 1 № 287314 від 01.04.2025, складені стосовно ОСОБА_1 , та додатки до них загалом складені у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 №1395, а отже відповідають вимогам діючого законодавства.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом, повторно протягом року, 01.04.2025 о 04 год. 25 хв. керував транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався по вул. Гостомельська, 14 у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, зіниці очей розширені та реагують на світло, блідість покриву шкіри обличчя. Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку на стан сп'яніння в медичному закладі у лікаря нарколога водій відмовився.
Вказане в повному обсязі підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, зокрема, відеозаписами з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених у санкціях ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, із застосуванням ст. 36 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Разом з тим, правових підстав для застосування таких стягнень як конфіскація транспортного засобу та оплатне вилучення транспортного засобу не вбачається, оскільки відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 287312 та серії ЕПР 1 № 287314 від 01.04.2025, транспортний засіб «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 .
Накладення такого стягнення на ОСОБА_1 відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 401 передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпоряджені суду відсутні відомостій про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на вище викладене та керуючись ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130, ст. 7, 9, 23, 401, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення за:
- ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу;
- ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно зі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Святошинського
районного суду міста Києва В.О. Жмудь