Справа № 367/5030/25
Провадження №2/367/4335/2025
Іменем України
03 липня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - Білогруд О.О.,
при секретарі - Трофимчук С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
установив:
представником позивача ОСОБА_3 від імені позивача ОСОБА_1 до Ірпінського міського суду Київської області подано позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.10.1999 позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем, який був зареєстрований 29.10.1999 Відділом реєстрації актів громадського стану Обухівського районного управління юстиції Київської області, за актовим записом № 196. Протягом останнього року стосунки у подружжя розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Спільне життя не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. Фактично сім?я припинила своє існування. В зв'язку з тим, подружнє життя з Відповідачем не склалося, подружжя фактично припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. На даний час, Позивач та Відповідач сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Примирення збереження шлюбу між сторонами неможливе з підстав викладених вище. Крім того, перебування у шлюбі суперечить інтересам Позивача розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності. Сім?я остаточно розпалася із-за непорозумінь, психологічної несумісності, спільного небажання відновити сімейні відносини та існує лише формально. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити моїм інтересам та є недоцільним. Розірвати шлюб за взаємною згодою Відповідач відмовляється. Неповнолітніх дітей немає. Спір про поділ майна на даний час між подружжям відсутній. У зв'язку з цим просив розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Білогруд О.О. Ухвалою судді від 14.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено до розгляду на 03.07.2025.
У судове засідання 03.07.2025 позивачка ОСОБА_1 не з'явилася. 23.06.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та її представника. Повністю підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 03.07.2025 не з'явилась. 25.06.2025 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Керуючись статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), враховуючи клопотання позивача та відповідачки суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів. Відповідно частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною восьмою статті 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Оскільки відповідач звернувся до суду із заявою, в якій зазначив про визнання позовних вимог, тому суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв'язку з чим є підстави для ухвалення судового рішення у справі.
За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Фактичні обставини, встановлені судом.
29.10.1999 ОСОБА_4 уклала шлюб зі ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадського стану Обухівського районного управління юстиції Київської області, за актовим записом № 196. Після укладення шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище - ОСОБА_5 (а.с.17).
Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
Сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.
Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті110 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно з пунктами 10 та 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 СК України).
Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).
Відповідно до частини другої статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини другої статті 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до частини третьої статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно - сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи його розірвання, тобто шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування до шлюбу не допускається, враховуючи, що сторони ініціативи щодо примирення не проявили, відповідач визнав позовні вимоги і таке визнання відповідає вимогам закону, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачка ОСОБА_1 свою позицію щодо відновлення прізвища у позовній та у подальших процесуальних заявах не висловлювала, тому, враховуючи, що питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу залежить від волевиявлення особи, яка його змінила, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, за відсутністю відповідного клопотання суд не може вирішувати таке питання у цій справі.
Клопотань про вирішення питань щодо судових витрат сторонами не заявлено.
З урахуванням наведеного‚ на підставі статтей 24, 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 12, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 29 жовтня 1999 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (до шлюбне прізвище - ОСОБА_6 ), уродженкою села Витачів, Обухівського району, Київської області, Україна, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем села Велика Березянка, Таращанського району Київської області, Україна, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадського стану Обухівського районного управління юстиції Київської області, за актовим записом № 196.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2025.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Білогруд