Справа № 488/1486/25
Провадження № 1-кс/488/223/25 р.
13.07.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, який має неповнолітню дитину 13 років, зі слів працюючого на будівництві неофіційно, не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
17.06.2025 р. слідчий звернувся до суду з відповідним клопотанням в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152050000260 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Одночасно з даним клопотанням було подане клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_4 у зв'язку з його ухиленням від органу досудового розслідування, яке було задоволено.
12.07.2025 року о 20:05 год. ОСОБА_4 затримано на виконання ухвали слідчого судді від 18.06.2025 р. та 13.07.2025 року доставлено до суду.
Згідно клопотання 22.03.2025 приблизно о 18:00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в кв. 5 за адресою: м. Миколаїв, вул. Металургів, 36, шляхом вільного доступу, таємно викрав належні потерпілій ОСОБА_5 мобільний телефон, заподіявши матеріальний збиток потерпілій на суму 4123,33 грн., а також банківські картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з № НОМЕР_1 , АТ «ОЩАДБАНК» з № НОМЕР_2 та АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» з № НОМЕР_3 , за допомогою яких в період часу з 22.03.2025 року по 24.03.25 року, здійснював покупки у різних магазинах м.Миколаєва, завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток всього на суму 3211,13 грн.
24.04.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Провести необхідні слідчі дії з ОСОБА_4 не виявилось можливим, оскільки останній на наданий в ході досудового розслідування номер контактного телефону не відповідав, самостійно на зв'язок не виходив та до СВ відділення поліції №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області не з'являвся, місце проживання змінив, тим самим ухилившись від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим 13.06.2025 року провадження відносно нього зупинено та 17.06.2025 року до суду скероване клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, одночасно із клопотанням про надання дозволу на затримання.
Клопотання слідчого мотивоване існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку необрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний може переховуватися від суду та органу досудового розслідування (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні (пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України);
З пояснень прокурора, ОСОБА_4 , будучи 24.04.2025 року повідомленим про підозру СВ ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, зник зі свого постійного місця перебування, на неодноразові телефонні дзвінки слідчого не відповідав, переховувався від органів досудового розслідування. За вказаного, дане клопотання просила задовольнити.
Підозрюваний свою провину за вищевказаними злочинами визнав, проте заперечував проти задоволення даного клопотання та просив не обирати йому запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі. Вказував про те, що він виїхав до м. Києва в травні 2025 року з метою заробітку, щоб в подальшому відшкодувати потерпілій завдану шкоду. Просив обрати йому домашній арешт за адресою його постійного проживання: АДРЕСА_1
Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри знайшла своє підтвердження в ході розгляду клопотання слідчим суддею, оскільки не тільки підтверджується дослідженими доказами, наданими стороною обвинувачення, але й не суперечить позиції підозрюваного, який визнав свою вину.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких також і тяжкого злочину, зокрема санкція за ч.4 ст.185 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, істотно впливає на оцінку ризиків переховування від суду, на що скеровує і усталена практика ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ від 20.05.2020 р. у справі “Москаленко проти України», від 26.07.2001 р. у справі “Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, усвідомлюючи реальність можливого майбутнього покарання, може укритися від органів досудового розслідування та суду. Так, в ході досудового розслідування, ОСОБА_4 залишив своє постійне місце проживання, у зв'язку з чим з 13.06.2025 року перебував у розшуку, за цей час самостійно до слідчого не прибув, та був затриманий і доставлений до суду на виконання ухвали слідчого судді.
При цьому слідчий суддя критично ставиться до доводів ОСОБА_4 щодо відсутності у нього наміру ухилитись від органу досудового розслідування, адже з травня 2025 року останній не повідомив слідчого про зміну місця свого проживання, на дзвінки слідчого не зазначив про його перебування у м.Києві, а в подальшому продав свій мобільний телефон.
З огляду на вказане слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про існування ризику ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, чинники, які б утримували підозрюваного від переховування, не встановлені.
Стосовно ризику здійснення незаконного впливу на потерпілу, то зазначений ризик не знайшов свого підтвердження, адже в ході розгляду клопотання встановлено, що остання проживає у м.Києві та зв'язку із нею підозрюваний не має. Стосовно впливу на свідків, то у своєму клопотанні слідчий обмежився формальним посиланням на даний ризик, не зазначивши яких саме свідків. Більш того, з 24.04.2025 року (часу повідомлення про підозру), ОСОБА_4 міра запобіжного заходу не обиралась, в той же час відсутні відомості щодо звернення будь-кого зі свідків із заявами щодо впливу підозрюваного на них з метою зміни показів на його користь.
Таким чином, слідчий суддя погоджується зі стороною обвинувачення у наявності ризику ухилення ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
В той же час, як встановлено під час розгляду даного клопотання ОСОБА_4 має постійне місце проживання у житлі наданому ОСОБА_6 , працює, хоча і неофіційно, одружений, має неповнолітню дитину, тобто має соціальні зв'язки, та з урахуванням таких даних про нього, слідчий суддя доходить висновку, що запобігти встановленому ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо і з обранням запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що також надає можливість контролю місця його перебування правоохоронним органом, та з покладенням на нього обов'язків, що визначені ч.5 ст.194 КПК. При цьому, враховуючи, що відсутні особи, які здатні забезпечувати ОСОБА_4 у разі обрання йому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, доходжу висновку про можливість обрання йому такого запобіжного заходу у певний період часу, що надасть можливість продовжувати працювати та матеріально забезпечити своє існування.
Термін відліку запобіжного заходу рахується з дня затримання підозрюваного, зокрема з 12.07.2025 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя
Обрати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арештув період з 20 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. ранку наступного дня за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 60 (шістдесят днів), тобто до 09 вересня 2025 року включно, поклавши терміном на два місяці наступні обов'язки, визначені визначені п.п. 1, 2, 3,4, ч. 5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою (враховуючи стадію кримінального провадження);
- не відлучатися з м.Миколаєв без дозволу слідчого, прокурора чи суду (в залежності від стадії кримінального провадження) ;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Попередити ОСОБА_4 , що в будь-який час він може бути перевірений за місцем проживання працівниками поліції, відповідальними за виконання даної ухвали.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на ВП №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1