Справа № 599/160/25
провадження 2-др/599/2/25
"25" червня 2025 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В. Г., за участю секретаря судового засідання Грицай О.П., представника позивача Фольчика А.С., розглянувши в м. Зборові в режимі відеоконференцзв'язку розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про стягнення грошових коштів,
встановив:
рішенням Зборівського районного суд Тернопільської області від 02 червня 2025 року по справі 599/160/25 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про стягнення грошових коштів - задоволено. Стягнуто з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6934,50 грн та судові витрати. Визнано відсутність у акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» права вимоги до ОСОБА_1 та відсутність у ОСОБА_1 кореспондуючого обов'язку, включаючи оплату суми тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії банку, за наступними правочинами: за кредитним договором від 17.09.2024 за № 24091700027348 по програмі «Кредит готівкою» на суму 50 000 грн., кошти за яким були зараховані на банківську картку для виплат № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), додатковий рахунок договору SAMDNWFC00093007772 від 05.10.2023; за договорами споживчого кредитування від 17.09.2024 на суму 30019,35 грн, 30019,35 грн та 14492,10 грн (включаючи банківську комісію), всього на загальну суму 74530.80 грн. (включаючи банківську комісію), наданих за рахунок кредитного ліміту, встановленого на кредитній картці «Універсальна» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), додатковий рахунок договору SAMDNWFC000109931508 від 17.09.2024.
05.06.2025 через «Електронний суд» надійшла заява адвоката Фольчик Андрія Степановича про ухвалення додаткового рішення, у якій представник заявника просить прийняти додаткове рішення, яким вирішити питання розподілу судових витрат, які поніс позивач в ході розгляду справи. В обґрунтування заяви представник позивача вказав, що позивач поніс витрати на правову допомогу при розгляді даної справи, на підтвердження яких стороною позивача надані відповідні документи.
При ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем. В позовній заяві зазначено про те, що позивач ОСОБА_1 понесе витрати на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
В силу ст.ст.133,134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі N362/3912/18 (провадження N61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі N201/14495/16-ц (провадження N61-22962св19).
Встановлено, що рішенням Зборівського районного суд Тернопільської області від 02 червня 2025 року по справі 599/160/25 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про стягнення грошових коштів та визнання відсутніми прав вимоги за кредитними договорами- задоволено. Стягнуто з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6 934,50 грн та судові витрати. Визнано відсутність у акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» права вимоги до ОСОБА_1 та відсутність у ОСОБА_1 кореспондуючого обов'язку, включаючи оплату суми тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії банку, за наступними правочинами: за кредитним договором від 17.09.2024 за № 24091700027348 по програмі «Кредит готівкою» на суму 50 000 грн., кошти за яким були зараховані на банківську картку для виплат № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), додатковий рахунок договору SAMDNWFC00093007772 від 05.10.2023; за договорами споживчого кредитування від 17.09.2024 на суму 30019,35 грн, 30019,35 грн та 14492,10 грн (включаючи банківську комісію), всього на загальну суму 74530.80 грн. (включаючи банківську комісію), наданих за рахунок кредитного ліміту, встановленого на кредитній картці «Універсальна» № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), додатковий рахунок договору SAMDNWFC000109931508 від 17.09.2024.
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 25000 грн представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 10 січня 2025 року, який укладений між адвокатом Фольчик А.С. та клієнтом ОСОБА_1 . Як вбачається з умов договору виконавець зобов'язується за плату надати замовнику професійну правову допомогу, а саме: ознайомитися з наданими клієнтом документами, надавати консультації та допомогу у зборі додаткових доказів, підготувати, підписати та подати до Зборівського районного суду позовну заяву.
Згідно звіту адвоката Фольчик А.С. по цивільній справі № 599/160/25 на підставі договору№01/01/25 від 10.01.25, що укладений між адвокатом Фольчик А.С. і ОСОБА_1 , адвокатом Фольчик А.С. надано послуги в сумі 25000 гривень, а саме підготовка позовної заяви; ознайомлення з відзивом та підготовка і подання до суду відповідь на нього; участь в судових засіданнях (6 години); у т.ч.4-у режимі відео конференції та у 2 безпосередньо в суду.
Представником позивача у позовній заяві вказано розмір судових витрат на правничу допомогу - 25000 грн та до позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги від 10 січня 2025 року між адвокатом Фольчик А.С. і ОСОБА_1 акт про надання послуг від 02 червня 2025 року, згідно якого вартість правничої допомоги у даній справі становить 25000 грн.
Враховуючи, що розмір судових витрат на правничу допомогу позивачем обґрунтовано та підтверджено документально, заяву слід задовольнити.
Таким чином, враховуючи те, що судом при винесенні рішення у даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не вирішувалось, відсутність з боку відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання таких робіт, принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 25000 грн.
Керуючись ст.246, 270, 280-282, 288-289 ЦПК України, суд,
заяву задовольнити.
Стягнути понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 25000 грн (двадцять п'ять тисяч гривень) покласти на відповідача Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана позивачем до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його прийняття.
Суддя Зборівського
районного суду Чорна В. Г.