Окрема думка
19 червня 2025 року
Судді Львівського апеляційного суду Савуляка Р.В. стосовно рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 19 червня 2025 року у справі №464/8701/23 у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, стягнення заборгованості по заробітній платі, інфляційних збитків, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника та моральної шкоди
У грудні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Матвіїв Є.І. звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, інфляційних збитків, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника та моральної шкоди у якому просив:
встановити юридичний факт роботи позивача у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на посаді технолога з 01 червня 2022 по 31 грудня 2022р;
стягнути з ОСОБА_2 на його користь 79 950,00 грн невиплаченої заробітної плати, інфляційні збитки за несвоєчасно виплачену заробітну плату у розмірі 8 339,20 грн, 88 636,60 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні працівника (за три місяці з 02.01.2023 по 31.03.2023), а також 5 000,00 грн моральної шкоди.
Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 22 липня 2024 року залишеного без змін згідно постанови Львівського апеляційного суду від 19 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд дійшли висновків про те, що позивачем не доведено виконання ним трудових функцій, його підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення умов праці та виплати винагороди за виконану роботу. А також не встановлено, що за розпорядженням чи з відома фізичної особи підприємця ОСОБА_2 він виконував умови трудового договору.
Самі по собі перераховані кошти 02 липня 2022 року в сумі 30 000 грн та 09 вересня 2022 року в сумі 30 050 гривень (без вказівки про призначення платежу) не свідчить про перебування позивача у трудових відносинах, погодження умов та розміру оплати праці, а також здійснення оплати праці.
З таким висновками судів погодитися не можна із наступних підстав.
За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
Характерними ознаками трудових відносин є:
- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;
- обов'язок роботодавця надати робоче місце;
- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
Взаємовідносини фізичної особи і суб'єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.
Цивільно-правовий договір між сторонами не укладався.
У трудовій книжці позивача ОСОБА_1 НОМЕР_1 міститься запис №34 про прийняття ФОП ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1 на роботу на посаду «технолога».
Верховний Суд у постанові від 14 травня 2020 року у справі №640/1099/19 акцентує увагу, зокрема, на те, що «… характерною ознакою трудових відносин є « .. систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не за її результат) а також … виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року №327».
Отже, згідно записів трудової книжки - ОСОБА_1 у період з 03 жовтня 2022 року по 27 січня 2023 року виконував роботу у ФОП ОСОБА_2 , що відповідно до національного класифікатора України «класифікатор професій ДК 003:2010» затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року №327 відповідає професії «технолог» (кодКП3119).
Як пояснював ОСОБА_1 в суді першої та апеляційної інстанції при прийнятті його на роботу у червні 2022 року ОСОБА_2 забрала у нього трудову книжку, у липні 2022 року перерахувала йому 30 000 гривень у вересні 2022 року відповідно перерахувала 30050 гривень, тому він і не міг запідозрити у тому, що він до жовтня 2022 року не був оформлений на роботі.
Підтвердження наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із червня 2022 року чітко підтверджується їхньою перепискою у застосунку Viber.
Із їхньої переписки видно, що 07 червня 2022 року ОСОБА_1 пише ОСОБА_2 «маю питання. на рахунок оформлення, то можна завтра принести трудову і написати заяву. до кого підходити». Відповідь ОСОБА_2 «так звичайно, без проблем».
10 червня 2022 року «чи можна трішки запізнитись». «думаю, що в десяті вже буду на роботі».
17 вересня 2022 року ОСОБА_1 пише ОСОБА_2 «якщо до кінця цього тижня я не отримаю хоча б за один місяць… буть - ласка перекиньте за серпень і вересень» (т.1 а.с.25)).
09 вересня 2022 року. «доброго ранку, прохання якщо не всю, то хоча б частину за липень зп отримати». «прийшли дякую» (т.1 а.с.28 зв).
01 жовтня 2022 року «сьогодні вже жовтень. тобто почався вже п'ятий місяць моєї праці, а оплату отримав тільки за два. можу я отримати принаймі за серпень. дякую»
05 жовтня 2022 року «доброго вам. буть - ласка, перекиньте зп. ні за що жити. дякую»
11 жовтня 2022 «буть - ласка перекиньте за серпень і вересень. прошу перекиньте за серпень і жовтень» (т.1 а.с.29).
12 жовтня 2022 року «доброго ранку. я взагалі можу розраховувати, що отримаю зп».
14 жовтня 2022 року «перекиньте буть ласка зп. дууууже треба. і на лікування також» (т.1 а.с.30).
19 жовтня 2022 року «моя трудова у вас можна її забрати. краще оформіть мене дуже потрібно. що із зарплатою і моїм оформленням. я занадто довго відкладав лікування. хворію, я відпрошувався в Іванки. перекиньте заробітку плату за серпень і вересень. треба на лікування і не тільки буть - ласка прошу перекиньте. ні аналізів, ні антибіотиків не роблять без грошей. прошу перекиньте (т.1 а.с.30 зв).
Відповідь ОСОБА_2 «я по обіду наберу і про все повідомлю. Все ок. Буде зп. і по оформленню все ок. вибач за таку паузу» (т.1 а.с.31).
Така переписка між сторонами тривала до кінця 2022 року (т.1 а.с.32-91).
Згідно даних виписки АТ КБ «ПриватБанк» з банківської картки ОСОБА_2 на банківську карту ОСОБА_1 були наступні перекази: 02 липня 2007 року 30000 грн; 09 вересня 2022 року 30050 грн; 04 листопада 2022 року -15000 грн; 13 грудня 2022 року- 5000 грн; 04 січня 2023 року -30000 грн; 06 січня 2023 року -10000, 31 січня 2023 року -150 грн; 08 лютого 2023 року 10000 грн (т.1 а.с.22).
Згідно відповіді Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області від 22 травня 2025 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на ОСОБА_1 відсутня інформація про нараховану заробітну плату по ФОП ОСОБА_2 за період з 01 червня 2022 року по 27 січня 2023 року.
Дійсно, сама по собі переписка між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в застосунку Viber не дає підстав для встановлення факту перебування позивача у трудових відносинах з відповідачкою у період з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року, однак в сукупності з іншими наявними у справі доказами та власною позицію ОСОБА_2 (яка не надала відзиву на позов і жодного разу не з'явилася до суду) свідчить про існування трудових відносин у згаданий період.
Отже переписка між сторонами у застосунку Viber, разом із даними виписки АТ КБ «ПриватБанк», копією трудової книжки ОСОБА_1 та іншими наявним у справі доказами (показання свідка ОСОБА_3 та власні пояснення позивача) беззаперечно вказують про факт праці ОСОБА_1 у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на посаді технолога з 01 червня 2022 року по 31 грудня 2022 року, застосування відповідачкою праці ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин, вчинення дій, спрямованих на приховування трудових відносин, що є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Суддя Львівського
апеляційного суду Савуляк Р.В.