Справа № 761/24098/25
Провадження № 1-кс/761/16059/2025
26 червня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого у кримінальному провадженні № 420 141 000 000 005 05 від 26.05.2024 про відмову у визнанні потерпілим,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_3 зі скаргою на рішення слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві (далі - ТУ ДБР у м. Києві), ОСОБА_4 від 17.04.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 420 141 000 000 005 05 від 26.05.2024.
Вказане рішення заявник вважав незаконним, наполягав на тому, що кримінальним правопорушенням йому завдана моральна шкода, внаслідок неправомірних дій колишнього голови Адміністрації Президента України ОСОБА_5 , які виразились у сприянні звільнення ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду м. Києва, чим завдано ОСОБА_3 моральних страждань.
Зазначена обставина відповідно до ст. 55 КПК України, на думку ОСОБА_3 , є підставою для визнання його потерпілим.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 просив скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.
Слідчий ТУ ДБР у м. Києві, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК не є перешкодою у розгляді скарги.
Слідчий суддя, заслухавши доводи заявника, вивчивши скаргу та долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до матеріалів скарги, досудове розслідування кримінального провадження № 420 141 000 000 005 05 від 26.05.2024 здійснюється на підставі заяви ОСОБА_3 про вчинення, відповідно до тверджень заявника, неправомірних дій колишнього голови Адміністрації Президента України ОСОБА_5 , які виразились у сприянні звільнення ОСОБА_3 з посади судді Господарського суду м. Києва.
Заявник звернувся до органу досудового розслідування з клопотанням про визнання його потерпілим, оскільки вважав, що йому заподіяно моральної шкоди.
Постановою від 17.04.2025 слідчий ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_4 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_3 через відсутність доказів спричинення останньому такої шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні визнається фізична особа, якій кримінальним правопорушенням з-поміж іншого завдано моральної шкоди.
У силу ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів.
Отже, процесуальний статус потерпілого фізична особа може отримати, зокрема, коли внаслідок вчиненого кримінального правопорушення цій особі спричинена моральна шкода як результат протиправної поведінки щодо неї, членів сім?ї чи близьких родичів.
Визначальним у цьому випадку є те, що душевні страждання є наслідком саме протиправної поведінки.
З наведеного витікає, що особа, яка вважає, що внаслідок неправомірних дій їй завдана моральна шкода, має навести, у чому саме полягає така шкода та якими неправомірними діями її заподіяно.
ОСОБА_3 посилається на те, що через неправомірні дії колишнього голови Адміністрації Президента України ОСОБА_5 та голови Господарського суду м. Києва ОСОБА_6 його ( ОСОБА_3 ) звільнено з посади судді Господарського суду м. Києва.
Поряд із цим, доводи заявника про те, що постанова слідчого ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_4 від 17.04.2025 є незаконною та необґрунтованою не знаходять свого підтвердження, оскільки до матеріалів скарги та у судовому засіданні не надано доказів, які б переконливо свідчили, що кримінальним правопорушенням, за ознаками вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420 141 000 000 005 05 від 26.05.2024, завдано шкоди ОСОБА_3 .
Отже, слідчий суддя вважає, що рішення про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим ґрунтується на фактичних обставинах.
Виходячи з сукупності встановлених обставин, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення скарги.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 303, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 17.04.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 420 141 000 000 005 05 від 26.05.2024 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1