Справа № 761/21107/25
Провадження № 1-кс/761/14392/2025
16 червня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , володільця майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання у кримінальному провадженні № 120 251 001 000 018 70 від 22.05.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України про накладення арешту,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 120 251 001 000 018 70 від 22.05.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України на майно.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 21.05.2025, приблизно о 07 год. 53 хв., на перехресті бул. Т. Шевченка та вул. Є. Чикаленка у місті Києві, відбулось зіткнення автомобіля «Mazda CX-5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та мотоцикла «Geon PN 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який в результаті отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до лікувального закладу.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль «Mazda CX-5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить гр. ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 мотоцикл «Geon PN 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить гр. ОСОБА_7 .
Постановою слідчого від 22.05.2025 вказане майно на підставі ст. 98 КПК України визнано речовими доказами.
У зв'язку з викладеним прокурор просив накласти арешт на вказані транспортні засоби з метою забезпечення їх збереження, як речового доказу.
У судове засідання прокурор не з'явився, у клопотанні просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Володілець тимчасово вилученого майна заперечував проти накладення арешту на автомобіль «Mazda CX-5», обумовлюючи тим, що слідчі дії з автомобілем проведені. Просив взяти до уваги, що автомобіль використовується ним як засіб заробітку та для перевезення родини.
Слідчий суддя, заслухавши володільця вилученого майна, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном серед іншого може бути предмет кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна, зокрема, може здійснюватися під час огляду.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурором та матеріалами клопотання доведено, що вилучене майно, на яке ініційоване накладення арешту, може містити на собі інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, на переконання слідчого судді, з урахуванням необхідності проведення у кримінальному провадженні відповідних експертиз із залученням вказаних транспортних засобів, арешт на вилучений автомобіль та мотоцикл підлягає накладенню із встановленням заборони відчужувати та проводити ремонтні і відновлювальні роботи ушкоджень, які зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.05.2025. У той же час, враховуючи обставини кримінального правопорушення, поведінку його учасників, арешт варто накласти без заборони користування цими транспортними засобами.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для часткового задоволення ініційованого прокурором клопотання.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 задовольнити частково.
Накласти у кримінальному провадженні № 120 251 001 000 018 70 від 22.05.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України арешт на:
- автомобіль «Mazda CX-5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , заборонивши відчужувати та проводити ремонтні і відновлювальні роботи ушкоджень, зафіксованих у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.05.2025;
- мотоцикл «Geon PN 200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 , заборонивши відчужувати та проводити ремонтні і відновлювальні роботи ушкоджень, зафіксованих у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.05.2025.
У частині встановлення заборони користування транспортними засобами відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Слідчий суддя ОСОБА_1